Швайківці

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області

Шва́йківці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Швайківської сільської ради.

село Швайківці
Швайківці, квітень 2020 р.
Швайківці, квітень 2020 р.
Швайківці, квітень 2020 р.
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Заводська селищна громада
Основні дані
Перша згадка 1485
Населення 135 (на 2021)[1]
Територія 1.060 км²
Поштовий індекс 48516
Телефонний код +380 3552
Катойконіми швайківчани
Географічні дані
Географічні координати 49°01′15″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 49.02083° пн. ш. 25.93417° сх. д. / 49.02083; 25.93417Координати: 49°01′15″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 49.02083° пн. ш. 25.93417° сх. д. / 49.02083; 25.93417
Середня висота
над рівнем моря
283 м
Водойми р. Нічлава
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Гадинківці
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48523, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт Заводське, вул. Чарнецького, 7.
Староста Антохів Микола Станіславович
Карта
Швайківці. Карта розташування: Україна
Швайківці
Швайківці
Швайківці. Карта розташування: Тернопільська область
Швайківці
Швайківці
Мапа
Мапа

CMNS: Швайківці у Вікісховищі

Географія ред.

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

У селі є вулиці[2]:

  • Гранична,
  • Чортківська,
  • Шкільна,
  • Центральна.

Топоніміка ред.

Назва села утворена від патронімної назви Швайківці з первісним значенням «нащадки чи піддані Швайка». Антропоніми Швайко мотивовано апелятивом швайка «товста голка; товсте шило»[3].

Микола Крикун подає[4] наступні варіанти назв с. Швайківці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

  • Szwajkowce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1667;
  • Szwajkowce, с. — Кам'янецька земська книга 1636;
  • Szwajkowce, с. — Комісарський реєстр 1678;
  • Sewoykofce, с. — Боплан.

Історія ред.

Швайківці на давніх мапах
 
Швайківці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
 
Швайківці на австрійській топографічній мапі, 1861—1864 рр.
 
Швайківці на австрійській топографічній мапі, 1869—1887 рр.
Світлини
 
Каплиця Всіх святих українського народу
 
Пам'ятник Віталію Байраку
 
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
 
Пам'ятник святому Флоріану
 
Пам'ятник воїнам односельцям
 
Школа
 
Церковна дзвіниця
 
Придорожній хрест
 
Храм УГКЦ
 
Пам'ятник воїнам односельцям

Давні часи ред.

Поблизу села виявлено курган та поселення давньоруської культури.

Середньовіччя, Новий Час ред.

Перша письмова згадка про населений пункт — 1485 р. як власність братів Бучацьких гербу Абданк.

1485 р. сини Давида Бучацького Міхал, Станіслав i Ян набули від Фредра села Швайківці i Секманівці (пол. Sekmanowce) нa Поділлі.[5]

Згідно з податковим реєстром Подільського воєводства, укладеного королівським ротмістром і митником подільським Станіславом Яцимірським 1569 року село належало дідичеві Ґолінському і мав трьох орачів, кожен з яких повинен був сплачувати від плуга по 10 ґрошів[6][7].

Податковий реєстр Кам'янецького еялету за 1681 рік описує стан села: «Село Швайківці, опущене, неподалік від Чорткова. Водяний млин один зруйнований, став один зруйнований. Шляхом оцінки вартість 5000»[8].

У 1785 р. в селі проживало 306 мешканців. За Австро-Угорщини у Швайківцях були дві корчми (власники — євреї) та дві крамнички. 1880 р. в селі — 96 будинків, 633 особи. Кілька місцевих мешканців еміґрували до Канади. В селі функціонували фільварок (власність спольщеного німця Рудрофа), млин.

XX століття ред.

За Австро-Угорщини фуціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

Деякий період Швайківці були центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934[9] до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.

20–21 липня 1941 р. органи НКВС розстріляли в місті Умані на Черкащині жителів села Дмитра Іванціва й Антона Яворського.

Від червня 1941 до березня 1944 роках — під нацистською окупацією[10]

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Ярослав Байрак (нар. 1912),
  • Григорій Бисюк (нар. 1913),
  • Йосип Боднарчук (нар. 1917),
  • Петро Боднарчук (нар. 1906),
  • Антон Бойко (нар. 1899),
  • Роман Бойко (нар. 1925),
  • Антон Віват (нар. 1900),
  • Григорій Говенко (нар. 1910)
  • Григорій (нар. 1910),
  • Дмитро Іванців (нар. 1909),
  • Євстахій Іванців (нар. 1915),
  • Мирослав Іванців (нар. 1915),
  • Павло Васильович Іванців (нар. 1911),
  • Павло Романович Іванців (нар. 1918),
  • Роман Іванців (нар. 1926),
  • Франко Іванців (нар. 1919).

В УПА воювали Іван Василишин, Антін Іванців, Роман Процьків, Омелян Хабенюк та інші місцеві жителі.

Період Незалежности ред.

Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти[11].

В березні 2009 року між Швайківцями і Гадинківцями на тополі з'явився хрест[12].

З 27 листопада 2020 року Швайківці належать до Заводської селищної громади[13].

Освіта ред.

Протягом певного часу в селі діяла неорганізована школа (зокрема, у 1880 році), учителем в якій працював Едвард Паклерський (пол. Edward Paklerski).[14]

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти[11].

Релігія ред.

Капличка Новомучеників і Блаженних українського народу проголошених Папою Іваном Павлом ІІ під час відвідин України у 2001 році. Збудована і освячена 2004 року.

Пам'ятки ред.

  • Курган Швайківці I (західноподільська група скіфського часу) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1479[15].
  • Поселення Швайківці II (епоха бронзи; ранньозалізний час; трипільська культура; черняхівська культура) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1850[15].

Пам'ятники ред.

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
  • пам'ятник релігійному діячеві В. Байраку (2004, скульптор Д. Пилип'як)

Скульптура святого Флоріана ред.

На околиці села збережено «фіґуру» святого Флоріана — захисника від вогню (1864; фундатор Рудроф). За переказами, вона встановлена на честь австрійського офіцера-драґуна, який загинув при гасінні пожежі у Швайківцях[16][17][18][19].

Населення ред.

Кількість дворів у 1910 р. — 127, 1931 — 128.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2003 2011 2013 2014 2015 2017 2018 2021
721 755 723 752 155[20] 150[21] 145[2] 148[22] 135[1]

Соціальна сфера, господарство ред.

Діяли філії товариств «Просвіта» (від 1906 р.), «Січ», «Луг», «Сільський господар» та інші; бібліотека, хоровий і театральний гуртки, кооператива.

До 2021 року функціонував клуб та бібліотека, які реорганізували в студію с. Шманьківці Центру культурних послуг Заводської селищної ради[23].

Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, ПАП «Злагода», фермерські господарства «Андрій», «Сокіл-2», «Курган-2».

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Володимир Байрак (чернече ім'я — Віталій; 1907—1946) — релігійний діяч, ієромонах-василіянин.
  • Фелікс Юзеф Лянцкоронський (1737—?), син Константія та Юстини Злотницької[24].

Дідичі ред.

Померли ред.

  • Рох Лянцкоронський (1738—1739), син Константія та Юстини Злотницької
  • Мар'янна Лянцкоронська (1748—1750), дочка Казімежа та Вікторії[24].

У літературі ред.

У 2022 році Людмила Гуменюк видала книжку «Швайківці у плині століть»[27]. Гуменюк Л. Швайківці у плині століть... Тернопіль :Підручники і посібники, 2022. - 396с.

Примітки ред.

  1. а б   s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...».
  2. а б Блаженко, А. Село між двох осель // Голос народу. — 2017. — № 12/41 (13 жовтня). — С. 7. — (День газети «Голос народу»).
  3. Бучко Д., Котович, В. Походження назв населених пунктів Тернопільщини. — Дрогобич : Посвіт, 2017. — С. 290.
  4. Швайківці (Szwajkowce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.
  5. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 221. (пол.)
  6. Źródła dziejowe. T. XVIII, cz. I. Polska w XVI w. Ruś Czerwona. — Warszawa, 1902. — S. 99.
  7. Слободян, В. До історії сіл Гадинківці та Швайківці і їх церков // Християнська сакральна традиція: Віра, духовність, мистецтво. Матеріали II Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 24-25 листопада 2010 р. (Апологет). — Львів, 2010. — С. 245.
  8. Kołodiejczyk D. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca.1681). Defter-I Mufasal-I Eyalet-I Kamanice. Part One. — Cambridge-Kyiv, 2004. — P. 452—453.
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  10. Лист Архівного відділу Чортківської РДА від 18 липня 2019 року № 417.
  11. а б Історична довідка. Швайківці. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016. 
  12. Як «знак згори» між Швайківцями і Гадинківцями передрік подальшу долю України [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Чортків.City, 27 червня 2020 р.
  13. Рішення Заводської селищної ради від 27 листопада 2020 року № 9 «Про реорганізацію Залісянської сільської ради, Шманьківської сільської ради, Шманьківчицької сільської ради та Швайківської сільської ради шляхом приєднання до Заводської селищної ради [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.]»
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1880. — S. 391. (пол.)
  15. а б Відповідь Тернопільської ОДА на інформаційний запит 07-5714/42-29 від 19 вересня 2018 р. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018. 
  16. Карпович, В. Пожежі на Тернопільщині [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2017. — 16 листопада.
  17. Сакральна скульптура Тернопільщини / упоряд. : С. Грабовий, В. Зацна, В. Салук, Л. Строцень, М. Ягодинська. — Тернопіль : «Підручники і посібники», 2020. — С. 330. — ISBN 978-966-07-3814-0.
  18. Губенко, С. Святий Флоріан [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Голос України. — 2003. — 6 лютого.
  19. Пустиннікова, І. Покровитель пожежників, який кілька років стояв без голови // Gazeta.ua. — 2017. — 30 травня.
  20. Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Швайківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 519—520. — ISBN 978-966-457-246-7.
  21. Паспорт Чортківської міської громади.
  22. Лист Чортківської РДА № 01-1026 від 9 липня 2018 року [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  23.   s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №569 «Про перейменування та внесення змін...».
  24. а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 349.
  25. Kotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592) [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 452—453. (пол.)
  26. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336. (пол.)
  27. Білик, А. «Швайківці у плині століть» // Вільне життя плюс. — 2022. — № 11 (11 лютого). — С. 5. — (Прочитане).

Джерела ред.

Посилання ред.