Відкрити головне меню

Швайківці

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Шва́йківці — село Чортківського району Тернопільської області України. Центр сільської ради.

село Швайківці
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Швайківська сільська рада
Код КОАТУУ 6125589100
Облікова картка Швайківська сільська рада 
Основні дані
Перша згадка 1485
Населення 148 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.060 км²
Густота населення 195.28 осіб/км²
Поштовий індекс 48516[2]
Телефонний код +380 3552
Катойконіми швайківчани
Географічні дані
Географічні координати 49°01′15″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 49.02083° пн. ш. 25.93417° сх. д. / 49.02083; 25.93417Координати: 49°01′15″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 49.02083° пн. ш. 25.93417° сх. д. / 49.02083; 25.93417
Середня висота
над рівнем моря
283 м
Водойми р. Нічлавка
Найближча залізнична станція Гадинківці
Місцева влада
Адреса ради с. Швайківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48516
Сільський голова Микола Антохів[3]
Карта
Швайківці. Карта розташування: Україна
Швайківці
Швайківці
Швайківці. Карта розташування: Тернопільська область
Швайківці
Швайківці

Швайківці у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

У селі є вулиці[4]:

  • Гранична,
  • Чортківська,
  • Шкільна,
  • Центральна.

МісцевостіРедагувати

  • Кугутівка — хутір, розташований за 1, 40 км від села[5].

ТопонімікаРедагувати

За переказами, назва села походить від слова «швайка» (шило); можливо, від однойменного прізвища.

ІсторіяРедагувати

Давні часиРедагувати

Поблизу села виявлено курган та поселення давньоруської культури.

Середньовіччя, Новий ЧасРедагувати

Перша письмова згадка про населений пункт — 1485 р. як власність братів Бучацьких гербу Абданк.

1485 р. сини Давида Бучацькогo Mіхал, Станіслав i Ян нaбули від Фредра села Швайківці i Секманівці (пол. Sekmanowce) нa Поділлі.[6]

У 1785 р. в селі проживало 306 мешканців. За Австро-Угорщини у Швайківцях були дві корчми (власники — євреї) та дві крамнички. 1880 р. в селі — 96 будинків, 633 особи. Кілька місцевих мешканців еміґрували до Канади. В селі функціонували фільварок (власність спольщеного німця Рудрофа), млин.

XX століттяРедагувати

За Австро-Угорщини фуціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

20–21 липня 1941 р. органи НКВС розстріляли в місті Умані на Черкащині жителів села Дмитра Іванціва й Антона Яворського.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Ярослав Байрак (нар. 1912),
  • Григорій Бисюк (нар. 1913),
  • Йосип Боднарчук (нар. 1917),
  • Петро Боднарчук (нар. 1906),
  • Антон Бойко (нар. 1899),
  • Роман Бойко (нар. 1925),
  • Антон Віват (нар. 1900),
  • Григорій Говенко (нар. 1910)
  • Григорій (нар. 1910),
  • Дмитро Іванців (нар. 1909),
  • Євстахій Іванців (нар. 1915),
  • Мирослав Іванців (нар. 1915),
  • Павло Васильович Іванців (нар. 1911),
  • Павло Романович Іванців (нар. 1918),
  • Роман Іванців (нар. 1926),
  • Франко Іванів (нар. 1919).

В УПА воювали Іван Василишин, Антін Іванців, Роман Процьків, Омелян Хабенюк та інші місцеві жителі.

ОсвітаРедагувати

Світлини
 
Каплиця Всіх святих українського народу
 
Пам'ятник Віталію Байраку
 
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
 
Пам'ятник святому Флоріану
 
Пам'ятник воїнам односельцям
 
Школа

За Австро-Угорщини фуціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти[7].

РелігіяРедагувати

У селі є капличка Всіх Святих українського народу на честь приїзду в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ (збудована 2004).

Пам'яткиРедагувати

  • Курган Швайківці I (західноподільська група скіфського часу) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1479[8].
  • Поселення Швайківці II (епоха бронзи; ранньозалізний час; трипільська культура; черняхівська культура) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1850[8].

Пам'ятникиРедагувати

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
  • пам'ятник релігійному діячеві В. Байраку (2004, скульптор Д. Пилип'як)
  • На околиці села збережено «фіґуру» святого Флоріана — захисника від вогню (1864; фундатор Рудофор). За переказами, вона встановлена на честь австрійського офіцера-драґуна, який загинув при гасінні пожежі у Швайківцях.

НаселенняРедагувати

Кількість дворів у 1910 р. — 127, 1931 — 128.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2003 2011 2013 2014 2015 2017 2018
721 755 723 752 155[9] 150[10] 145[4] 148[1]

Соціальна сфера, господарствоРедагувати

Діяли філії товариств «Просвіта» (від 1906 р.), «Січ», «Луг», «Сільський господар» та інші; бібліотека, хоровий і театральний гуртки, кооператива.

Працюють клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Злагода», фермерські господарства «Андрій», «Сокіл-2», «Курган-2».

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Володимир Байрак (чернече ім'я — Віталій; 1907—1946) — релігійний діяч, ієромонах-василіянин.
  • Фелікс Юзеф Лянцкоронський (1737—?), син Константія та Юстини Злотницької[11].

ДідичіРедагувати

ПомерлиРедагувати

  • Рох Лянцкоронський (1738—1739), син Константія та Юстини Злотницької
  • Мар'янна Лянцкоронська (1748—1750), дочка Казімежа та Вікторії[11].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Швайківці // Поштові індекси України.
  3. Швайківська сільська виборча комісія повідомляє // Голос народу. — 2015. — № 43 (6 листопада). — С. 6. — (Вибори-2015).
  4. а б Блаженко, А. Село між двох осель // Голос народу. — 2017. — № 12/41 (13 жовтня). — С. 7. — (День газети «Голос народу»).
  5. Огородник М. Чому Катеринівка та Кугутівка? // Чортківський Вісник. — 2018. — № 37—38 (21 вересня). — С. 8. — (Краєзнавство).
  6. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 221. (пол.)
  7. Історична довідка. Швайківці
  8. а б Відповідь Тернопільської ОДА на інформаційний запит 07-5714/42-29 від 19 вересня 2018 р.
  9. Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Швайківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 519—520. — ISBN 978-966-457-246-7.
  10. Паспорт Чортківської міської громади.
  11. а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 349.
  12. Kotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 452—453. (пол.)
  13. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати