Теренкур

Теренкур

Теренку́р (від фр. terrain — «місцевість» і нім. Kur — «лікування») — метод санаторно-курортного лікування, що передбачає дозовані фізичні навантаження у вигляді пішохідних прогулянок, сходжень в гористій місцевості за певними, розміченим маршрутами[1]. Теренкур розвиває витривалість, покращує роботу серцево-судинної системи та органів дихання, стимулює обмін речовин, нервову активність. Звичайно проводиться під наглядом лікаря.

Теренкур: стежка Талма-Богаз в районі Парагільмену, Крим.

Загальновживане трактування терміну теренкур "звузилось" до позначення спеціально прокладеного маршруту, призначеного для лікувального ходіння.

З середини XIX століття лікарі почали освоювати методи лікування, засновані на комбінації впливу кліматичних факторів і руху. Ще в 1845 році лікар Хартвіг (Hartwig) рекомендував для лікування щоденну ходьбу як на морі, так і в «гористих областях». З 1862 року професор Вербер (Werber) називав активний рух найважливішим доповненням до впливу гірського клімату і рекомендував пацієнтам лікувальне ходіння по стежках гірських курортів Німеччини та Швейцарії. В 1885 році німецький лікар Макс Ертель[de], завдяки якому і з'явився термін теренкур, запропонував метод лікування огрядності та серцево-судинних захворювань, заснований на дозованих по відстані, темпу і куту нахилу маршруту піших прогулянках[2]. Метод Ертеля швидко набув поширення в Європі.

В 1901 році в Кисловодську на Кавказі лікарем Н. Н. Облонським, на основі методу Ертеля, був прокладений один з перших маршрутів теренкуру[3]. Природний ландшафт дозволив створити на території Кисловодського парку шість маршрутів, де суворо дозовані відстані, кут нахилу, висота над рівнем моря, і тільки краса природних ландшафтів «quantum satis» — «скільки буде потрібно». Маршрути Кисловодського теренкура розташовуються на висоті понад 800 метрів над рівнем моря і мають протяжність від 1700 до 6000 метрів (загальна протяжність понад 30 км).

В Україні стежки для теренкуру є в Криму (наприклад, Сонячна стежка), Карпатах (Трускавець, Східниця, Моршин тощо) та на Донбасі (стежка «Донецький теренкур» що починається в селі Богородичне).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Велика радянська енциклопедія — М.: Радянська енциклопедія, 1969—1978 рр.
  2. Austrian climate and health initiative (active), 2004[недоступне посилання з травня 2019]
  3. О. Чебені, Пішки до здоров'я. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 15 липня 2014. 

ПосиланняРедагувати