Вогнепальна рана

Вогнепальна рана (лат. vulnus sclopetarium) — пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову (шкіри, слизової або серозної оболонки), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного некрозу і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним мікробним забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку ранової інфекції.

Вогнепальне поранення коліна
Вогнепальне поранення коліна

Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) та збільшити радіус її дії, незважаючи на сучасні засоби бронезахисту, призвело до появи тяжких, сукупних і багатофакторних вибухових пошкоджень.

Класифікація вогнепальних ранРедагувати

 
Осколкові вторинні множинні рани від ІВП (Імпровізований вибуховий пристрій)
  • За характером снарядів, що ранять:
    • кульові
    • осколкові (осколками неправильної форми; стандартними осколковими елементами (стріловидними, кульковими та ін.).
  • За характером поранення:
    • сліпі
    • наскрізні
    • дотичні
  • Стосовно порожнин тіла:
    • проникні
    • не проникні
  • За кількісною характеристикою:
    • одинокі
    • множинні
  • За локалізацією:
    • ізольовані (голови, шиї, грудної клітки, живота, таза, хребта, кінцівок)
    • поєднані (2 анатомічні області або більше)
  • За клінічним перебігом раневого процесу:
    • неускладнені
    • ускладнені (за обтяжливими наслідками) з:
      1. масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих судин);
      2. гострою регіонарною ішемією тканин;
      3. пошкодженням життєво-важливих органів, анатомічних структур;
      4. пошкодженням кісток і суглобів;
      5. травматичним шоком.

Перша допомогаРедагувати

Головними об'єктами лікувального впливу при вогнепальному пораненні є зона первинної руйнації (некрозу) тканин і ділянки вторинного некрозу навколо неї, а також мікробна флора рани. З перших годин після поранення поряд зі знеболюванням і припиненням кровотечі необхідно забезпечити умови для самоочищення рани і обмежити розповсюдження вторинного некробіозу.

Лікування починається з накладання первинної пов'язки. Остання захищає рану від несприятливого впливу зовнішнього середовища і від повторного мікробного забруднення, забезпечує відтік раневого ексудату з частковим видаленням дрібних елементів первинного забруднення. При великих вогнепальних пораненнях необхідна іммобілізація пошкодженого сегменту, що охороняє його від повторної травматизації.

Центральним компонентом лікувального впливу є хірургічна обробка вогнепальної рани. Більшість вогнепальних ран підлягають ранній хірургічній обробці. У залежності від показань розрізняють первинну, повторну і вторинну хірургічну обробку ран.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати