Гастрит

запалення шлунка

Гастрит (лат. gastritis, від грец. γαςτερ — шлунок)  — хвороба, при якій утворюється запалення оболонок шлунку.[1]

Гастрит
Gastritis erosiva.2278.jpg
Спеціальність гастроентерологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 K29.0-K29.7
DiseasesDB 34500
eMedicine emerg/820 med/852
MeSH D005756
CMNS: Gastritis у Вікісховищі

Вирізняють два типа гастриту: гострий та хронічний.

ЕтіологіяРедагувати

Причинами виникнення хвороби можуть бути:

Наступні чинники у комбінації з вищенаведеними, або у комбінації між собою можуть сприяти виникненню хвороби, погіршують її лікування та сприяють розвитку:

КласифікаціяРедагувати

Гастрит поділяють на гострий та хронічний.

Гострий гастритРедагувати

Cпричинений в основному алкогольними напоями, Helicobacter pylori, нестероїдними протизапальними препаратами, отруєнням хімічними речовинами. Також може виникати внаслідок перенесених тяжких травм і оперативних втручань, які призводять до зниженого кровопостачання слизової оболонки шлунка і внаслідок цього зниженої секреції протективних факторів (муцин, шлунковий слиз).

Хронічний гастритРедагувати

ДіагностикаРедагувати

Встановлення клінічного діагнозу ґрунтують на визначенні типу хронічного гастриту, оцінці ступеня поширеності морфологічних ознак захворювання, наявності й виразності порушень функції шлунка.

ЛікуванняРедагувати

З медикаментозних засобів для лікування гастриту застосовують інгібітори протонного насоса, блокатори H2-гістамінових рецепторів, прокінетики, селективні М-холінолітики,[2] антациди[3], вітаміни U та B5.[4][5] Для деяких форм Helicobacter pylori-асоційованого гастриту рекомендується ерадикація (знищення) Helicobacter pylori.

Серед інших форм хронічного гастриту переважає Helicobacter pylori — асоційований гастрит антрального відділу шлунка. Для його лікування погоджувальною нарадою «Маастрихт-III» (2005) як терапія першої лінії рекомендована потрійна схема ерадикації (French Triple Therapie), що включає комбінацію з трьох препаратів: один з інгібіторів протонного насосу і два антибактеріальних засоби: кларитроміцин і амоксицилін. При невдачі ерадикації пропонується терапія другої лінії (квадротерапія), що включає комбінацію з чотирьох препаратів: інгібітор протонного насоса, препарати вісмуту, метронідазол, тетрациклін, тощо[3]

У той же час ряд фахівців вважає, що через можливі проблем, які можуть проявитися в результаті прийому антибіотиків, проводити ерадикацію Helicobacter pylori не має сенсу, хоча і є шанс, що вона допоможе.[6] При цьому інші лікарі вважають, що деякі форми гастритів, зокрема Helicobacter pylori — асоційований атрофічний гастрит, вимагає обов'язкової ерадикації Helicobacter pylori.[7]

Застосовують лікарські препарати для зниження секреції соляної кислоти в шлунку, що призводить до зниження кислотності шлункового соку.

Як додаткову терапію використовують вітамінні препарати: вітамін U (метилметіонінсульфонія хлорид) і B5 (пантотенова кислота). Вітамін U (Метілметіонінсульфонія хлорид) бере участь у реакціях метилювання біогенних амінів і за рахунок цього знижує шлункову секрецію і дає знеболювальний ефект.[4] Пантотенова кислота (вітамін В5) сприяє загоєнню слизових оболонок шлунково-кишкового тракту і стимулює перистальтику кишківника. Надлишок соляної кислоти в шлунку часто виникає саме в умовах дефіциту в організмі пантотенової кислоти.[5]

Оперативне втручання показане тільки при виникненні ускладнень (ендоскопічна склерозуюча або лазерна коагуляція при гострій шлунковій кровотечі)

Режим харчуванняРедагувати

При загостренні гастриту необхідна відповідна дієта. Хворим гастритом протипоказані шоколад, кава, газовані напої, алкогольні напої, консерви, концентрати та сурогати будь-яких продуктів, прянощі, спеції, а також продукція підприємств швидкого харчування, страви, що провокують бродіння (молоко, сметана, виноград, чорний хліб тощо), копчена, жирна і смажена їжа. При цьому харчування має бути різноманітним і багатим білками та вітамінами. По закінченні гострого стану харчування має ставати повноцінним з дотриманням стимулювального принципу в період ремісії у хворих із зниженою кислотністю. Рекомендують дробовий прийом їжі, по 5-6 разів на добу.

ПриміткиРедагувати

  1. Gastritis. University of Maryland Medical Center (University of Maryland Medical System). 2002-12-01. Процитовано 2008-10-07. 
  2. Рапопорт С. И. Гастриты (Пособие для врачей) — М.: ИД «Медпрактика-М», 2010. — 20 с.
  3. а б Маев И. В., Дичева Д. Т., Лебедева Е. Г. Возможности антацидов в лечении хронического гастрита // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2010. — № 10. — С. 87-92.
  4. а б Витамины и коферменты. Учебное пособие. Часть II. — Смирнов В.А, Климочкин Ю. Н. Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2008. — 91 с
  5. а б И снова репаранты… — Н. Б. Губергриц, С. В. Налётов, П. Г. Фоменко. Современная гастроэнтерология № 1 (69), 2013. С. 157—165.
  6. Шептулин А. А. Хронический гастрит и функциональная диспепсия: есть ли выход из тупика? // РЖГГК. — 2010. — Т.20. — № 2. — С. 84-88.
  7. Лапина Т. Л. Эрадикационная терапия инфекции Helicobacter pylori.

Див. такожРедагувати