Відкрити головне меню

Пря́нощі — продукти рослинного походження (висушені або у свіжому вигляді частини пряних рослин), що містять пряні й запашні речовини. Прянощі — це спеції рослинного походження. Прянощі є складовою переважної більшості приправ.

Як прянощі використовують насіння (наприклад, гірчиці), плоди (наприклад, перцю, ванілі, анісу), квітки або їхні частини (гвоздика, каперси), листя (лавровий лист), корені (імбир, куркума) тощо.

Прянощі застосовують у кулінарії, харчовій промисловості, медицині, парфумерії.

Прянощі були відомі людям з часів кам'яної доби — адже найпершим способом добування їжі було збиральництво, тобто пошук їстівних рослин. Серед цих рослин безумовно траплялися й ті, що мали гострий смак. Відомо, що вже за двадцять тисяч років до нашої ери мешканці Близького Сходу вживали в їжу насіння коріандру. Можливо, саме зерна селерових рослин — не лише коріандру, але й анісу, кмину та інших взагалі були першими прянощами, засвоєними людством.

Первісна людина зазвичай їла те, що росло поруч або ж недалеко від місця, де вона жила. Цим вчені пояснюють відмінності у дієті представників різних країн та континентів. Так, на Близькому Сході у вжиток увійшли гірчиця та каперси, в Середній Азі  — цибуля та часник (які згодом запозичені мешканцями Європи), в Індії — довгий і чорний перець, на Шрі-Ланці — кориця, в Китаї — бодян та касія, в Південно-Східній Азії — імбир, в Південні Америці — стручковий перець[1].

ПриміткиРедагувати

  1. Мустафін О. Hot Story. Неймовірні пригоди прянощів у світі людей. Х., 2018, с.9-10

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Дудченко Л.Г. и др. — К.: Наук. думка, 1989. — 304 с.