Відкрити головне меню

Ваніль плосколиста

витка ліаноподібна рослина, вид однодольних рослин роду Ваніль (Vanilla) родини орхідні
(Перенаправлено з Ваніль)
Ваніль плосколиста
Ботанічна ілюстрація ванілі плосколистої з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887
Ботанічна ілюстрація ванілі плосколистої з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Підродина: Vanilloideae (Vanilloideae)
Триба: Vanilleae (Vanilleae)
Рід: Ваніль (Vanilla)
Вид: Ваніль плосколиста
Біноміальна назва
Vanilla planifolia
Jacks. ex Andrews, 1808
Зона вирощування ванілі
Зона вирощування ванілі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vanilla_planifolia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vanilla_planifolia
EOL logo.svg EOL: 1127948
IPNI: 262578-2
ITIS logo.svg ITIS: 43719
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 51239
The Plant List: kew-211955

Вані́ль плосколиста (Vanilla planifolia) — витка ліаноподібна рослина, вид однодольних рослин роду Ваніль (Vanilla) родини орхідні (Orchidaceae). Належить до пряних рослин, як прянощі використовують власне плід (Fruchtus vanillae). Є ще два види ванілі, які дають плоди трошки нижчої якості Vanilla pompona та Vanilla tahitensis — Таїтянська ваніль, гібрид перших двох виведений у Французькій Полінезії у 30-х роках XX сторіччя.

Зміст

ПоходженняРедагувати

Батьківщина ванілі — Мексика. У Європі ваніль з'явилася за доби конкісти, коли ацтеки платили іспанцям данину ваніллю. Ацтеки зачисляли ваніль до найцінніших прянощів.

ОписРедагувати

Листя зелене або темно-зелене овально-видовжене зі списоподібним кінчиком. Квіти — жовто-зелені, гроноподібні, розкриваються лише у другій половині дня. Плоди — тонкі довгасті циліндричні коробочки завдовжки 15-30 см, трохи сплющені з трьох боків, завширшки 7-10 мм, дещо звужені на кінцях. Зрілий плід має чорно-коричневе забарвлення.

ВирощуванняРедагувати

Найбільші виробники ванілі (2006)
Країна Виробництво
(тонн)
%
  Мадагаскар 6,200 59 %
  Індонезія 2,399 23 %
  КНР 1,000 10 %
  Мексика 306
  Туреччина 192
  Тонга 144
  Уганда 75
  Коморські Острови 65
  Французька Полінезія 50
  Реюньйон 23
  Малаві 20
  Португалія 10
  Кенія 8
  Гваделупа 8
  Зімбабве 3
Source:
UN Food & Agriculture Organization
[1]

Ваніль вирощують на плантаціях Мексики у Бразилії, Парагваї, на Флориді у США, а також на Яві, Реюньйоні, Таїті, Цейлоні , Західній Африці, та інших тропічних регіонах (дивись мапу праворуч).

Плоди збирають трохи недозрілими і піддають ферментації. Процес триває 3-5 тижнів, у результаті плоди набирають сильного солодкуватого аромату і характерного темного, чорно-брунатного забарвлення.



Хімічний складРедагувати

Плоди ванілі містять 1-3 % ванілозиду, піпперонал та інші запашні речовини. У процесі ферментації ванілозид розщеплюється на ванілін і ваніол, котрий окиснюється також до ваніліну.

Дія і медичні властивостіРедагувати

Крім ароматичних властивостей, ваніль наділена також цінними лікувальними властивостями. Ваніль має такі корисні для здоров'я людини властивості:

  • протиракові — ванілін послаблює поширення клітин раку молочної залози;
  • антиоксидант. Окиснення є основною причиною більшості хвороб людини. Його спричинюють вільні радикали — ванільна ефірна олія їх нейтралізує і захищає організм від захворювань;
  • антидипресант. Ваніль піднімає настрій і спонукає почуватися щасливішим, сповненим сил.
  • релаксаційний ефект. Однією із найболючіших проблем XXI ст. є стрес. Майже кожна людина намагається зробити дедалі більше і більше роботи, забуваючи про відпочинок. Аромат ванілі має розслабляючий і заспокійливий вплив на людей з підвищеним напруженням. Ванільний запах породжує думки про улюблені страви і приємні спогади про дім, дитинство, що вже самі собою навіюють у людині відчуття душевного комфорту.
  • лікування серповидноклітинної анемії. Активне поєднання ваніліну захищає еритроцити від набуття патологічної серповидної форми, яка ускладнює рух крові кровоносними судинами (в'язкість крові). Ваніль не можна використовувати безпосередньо, оскільки ванілін зазвичай руйнується у травному тракті перед тим, як потрапити внаслідок процесу травлення у кровотік. Проте, нові[коли?] дослідження на мишах дають підстави стверджувати, що видозмінена форма ванілі може стати ефективним препаратом у лікуванні серповидноклітинної анемії.
  • регулятор менструального циклу. При невеликих проблемах його додавання ванільного екстракту до дієти може допомогти відрегулювати менструальний цикл.

Крім того можливе застосування ванілі у боротьбі з гарячкою, диспепсією, при певних розладах нервової системи, окремих психічних захворюваннях, сонливості, ревматизмі.

ЗастосуванняРедагувати

 
Плоди ванілі після ферментації

Ваніль має приємний пряний гіркуватий присмак, який добре підкреслює цукрова пудра. Для кондитерських (кремів для тортів, тіста для печива тощо) та молочних (йогурти, вершки, сирки) виробів зазвичай використовують спеціально приготований ванільний цукор. Цукор насипають до скляної посудини зі щільною кришкою і додають туди декілька шматочків розрізаного плоду ванілі, за декілька годин цукор набуває стійкого ванільного аромату. Для виготовлення лікерів та інших напоїв ванільну паличку вкидають до посудини з напоєм, а перед фасуванням у пляшки виймають.

У харчовій промисловості використовують також синтетичний ванілін.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати