Однодольні, Монодикоти (Monodicots) або Ліліопсиди (Liliopsida), Односім'ячастко́ві або одночастко́ві[1] росли́ни  — клас квіткових рослин, що характеризується наявністю у зародка одної насінної долі. За біомасою, що виробляється, однодольні складають значну більшість рослин у сільському господарстві. Клада нараховує 11 порядків, ≈ 78 родин і понад 60 тис. видів[2].

Однодольні
Період існування: 125–0 млн р. т. рання крейда — наш час
Wheat close-up.JPG
Пшениця, економічно важливий монокот
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Ряди (Порядки)
Джерело класифікації: NCBI, APG IV
Commons-logo.svg Вікісховище: Monocots

Однодольні (monocots) є сестринською групою до клади, утвореної кушироцвітими й евдикотами[3].

Найбільша родина в цьому класі (і усіх Покритонасінних) — Зозулинцеві або Орхідні (Orchidaceae), з близько 20 000 видів. Вони мають дуже складні і красиві квітки, пристосовані для запилення певними видами комах. Найбільш економічно важлива родина класу (і усіх Покритонасінних) — Тонконогові або Трави (Poales або Gramineae). Вона включає всі зернові культури (рис, пшениця, кукурудза тощо), трави пасовищ і бамбук. Ця родина еволюціонувала в іншому напрямі, ставши спеціалізованою для запилення вітром. Тонконогові формують набагато менші за розміром квітки, які зібрані в високих видимих плюмажах (суцвіття).

Більшість Однодольних добре переносять несприятливі умови життя. У багатьох з них органи вегетативного розмноження — кореневища, бульби, цибулини — зберігаються у ґрунті.

До класу Однодольні належать багато корисних та економічно важливих сільськогосподарських рослин світу: хлібні злаки, зокрема пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, сорго, просо, цінні кормові трави та овочеві культури, декоративні рослини.

Більшість однодольних це трави і жодна не має справжньої деревини. Проте з-поміж однодольних деякі пальмові (Arecaceae), ксанторея (Xanthorrhoea), бамбуки (Bambusoideae), Pandanus, Юка і драконове дерево набувають деревоподібних форм. Ліани є відносно рідкісними серед однодольних, однак три з них є поширеними: Dioscorea, Smilax, Tillandsia[4].

Назва та морфологіяРедагувати

 
Росток однодольної рослини (ліворуч) порівняно з дводольною рослиною (праворуч).

Назва однодольних рослин походить від традиційної ботанічної назви групи Monocotyledones, котра вказує на те, що більшість членів цієї групи мають одну сім'ядолю (ембріональний лист) в насінині. Ця ознака відрізняє їх від решти насінних рослин, традиційно відомих як дводольні (Dicotyledones), які звичайно мають дві сім'ядолі в насінині. З діагностичної точки зору число сім'ядоль не є ні зручною ознакою (оскільки вони присутні тільки протягом дуже короткого періоду в житті рослини), ні повністю надійною.

Проте, однодольні — чітко визначена група. Однією з найпомітніших рис є потрійна квітка однодольних, з трьома частинами квітки або з числом цих частин кратним трьом. Наприклад, квітка однодольної рослини звичайно має три, шість, або дев'ять пелюсток. Багато однодольних також мають пагони з паралельними судинами.

Інші відмінності наведені нижче. Відмітьте, що вони не універсальні, існує багато виключень. Вказані відмінності вірніші для Однодольних (Monodicots) і Евдикотів (Eudicots), як вони визначені в системі APG II:

Квітки: У однодольних квітки — тримірні (кількість частин квітки кратна трьом), тоді як в дводольних квітки — тетрамірні або пентамірні (кількість частин квітки кратна чотирьом або п'яти). Усі корені однієї рослини утворюють кореневу систему. Пилок: У однодольних пилкове зерно має одну борозну або пору, тоді як у дводольних воно має три.

Насіння: У однодольних ембріон має одну сім'ядолю, тоді як ембріон дводольних має два.

Стебло: У однодольних судинні в'язки в стеблі розсипані, тому що там немає камбію, а в дводольних зібрані в кільця, тому що є камбій

 
Hypoxis decumbens L. з типовим для однодольних перегоном і паралельним листовим жилкуванням

Коріння: У однодольних коренева система мичкувата, в дводольних вона стрижнева.

Листя: У однодольних головні листові судини паралельні, тоді як в дводольних вони сітчасті.

 
Зріз цибулини, помітні паралельні судини

Проте, ці відмінності не постійні: деякі однодольні мають характеристики, типовіші для дводольних, і навпаки. Так виникає тому, що «дводольні» — парафілетична група щодо однодольних, і деякі дводольні можуть бути ближче пов'язаними з однодольними, ніж з іншими дводольними. Зокрема, декілька ранніх гілок філогенетичного дерева дводольних поділяють характеристики однодольних, що свідчить, що ці характеристики не визначають тільки однодольні рослини. Коли однодольні порівнюють з евдикотами, відмінності конкретніші.

КласифікаціяРедагувати

Однодольні формують монофілетичну групу, що виникла досить рано в історії квіткових рослин, тобто близько 200 млн років тому. Найранніші скам'янілості однодольних відносяться до раннього Крейдяного періоду (120 млн. років тому).

Таксономісти мають значну широту в позначенні цієї групи, оскільки однодольні — група рангом вище родини. Глава 16 ICBN дозволяє або описову назву, або назву, сформовану від назви однієї з включених родин.

Історично, однодольні рослини були названі:

  • Monocotyledoneae в системах де Кандолля і Енглера.
  • Monocotyledones в системі Бентама і Гукера та системі Веттштайна
  • клас Liliopsida в системах Кронквіста і Тахтаджяна.
  • підклас Liliidae в системі і системі Далгрена і системі Торна
  • клада Монокоти в системах APG і APG III.

Українською мовою вони відомі як Однодольні, Односім'ядольні, Ліліопсіди, Монодікоти.

Кожна з систем, згаданих вище, використання свою власну внутрішню таксономію групи. Однодольні рослини знамениті як група, яка надзвичайно стійка в своїх зовнішніх межах, але надзвичайно нестійка у внутрішній таксономії (історично ніякі дві авторитетні системи не погодилися щодо відносин видів у групі).

ПриміткиРедагувати

  1. Російсько-український академічний словник А. Кримський, С. Єфремов 1924—1933
  2. Monocots. Angiosperm Phylogeny Website. Процитовано 23.09.2021.  (англ.)
  3. Angiosperm Phylogeny Group (2016). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV (PDF). Botanical Journal of the Linnean Society 181 (1): 1–20. ISSN 00244074. doi:10.1111/boj.12385. 
  4. More on Morphology of the Monocots