Таксономія

наука, що вивчає методи і способи класифікації

Таксоно́мія (від грец. τάξις — «порядок» і грец. νόμος — «закон», «наука») — термін, що має декілька значень:

Таксономія — наука про принципи та способи класифікації й номенклатури складноорганізованих ієрархічних систем дійсності: органічного світу, об'єктів географії, геології, мовознавства, суспільства тощо. Синонім понять «систематика», «класифікація». Завдання таксономії — визначення і теоретичне обґрунтування класифікаційних одиниць — таксонів, їх системи, супідрядності, співвідношення та обсягу. В кінці XX століття виникла тенденція розуміти під Таксономією розділ систематики, вчення про систему таксономічних категорій.

Спочатку термін посилався на наукову класифікацію живих організмів (альфа-таксономія). Зараз термін застосовується в ширшому сенсі, для посилання на групування речей або принципів, що лежать в основі цього групування.

Будь-що може бути розподілено на групи відповідно до деякої таксономічної схеми, у якій буде узагальнення від простого до складного чи навпаки. Таксономії, які складені з таксономічних одиниць, відомих як таксони, зазвичай знаходяться у ієрархічній структурі, показуючи відношення між батьківськими та дочірніми лініями.

Основним завданням систематики, або таксономії рослин є їх класифікація, тобто розміщення в більш або менш близьких однорідних груп на основі їх спорідненості. У системі рослин ці групи розміщують (класифікують) в серію підпорядкованих споріднених таксономічних рангів, яких сучасна систематика налічує до 25.[1][2]

Також термін таксономія з'являється в контексті проєктування інтерфейсів користувача та інформаційної архітектури.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Визначник рослин України. За ред. Д. К. Зерова. — К.: Урожай, 1965. — 878 с
  2. Визначник рослин Українських Карпат. Відпов. за вип. Чопик В. І. — К.: Наук. думка, 1977. — 434 с

Література

ред.