Років тому — міжнародним є позначення ВР, або b.p. від англ. Before Present (також «до теперішнього часу»); це шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому від умовної точки "теперішнього часу"[1][2]. Дата 1 січня 1950 року була прийнята як еталонна точку відліку для шкали ВР.[a] Цей спосіб датування пов'язаний з дослідженнями явища радіоактивності, одним з застосувань якого став метод радіовуглецевого датування.

ВикористанняРедагувати

Шкала ВР іноді використовується для дат, встановлених іншими способами ніж радіовуглецеві датування, наприклад в стратиграфії.[3] Адже в стратиграфії завжди присутній шар (напластування), який може класифікуватись як шар теперішнього часу, і слугуватиме точкою відліку.

Радіовуглецеве датуванняРедагувати

Радіовуглецеве датування базується на розробках методу аналізу досліджуваних біоматеріалів на співвідношення радіоактивного ізотопу вуглецю C-14 та його нерадіоактивних ізотопів.

Радіовуглецеве датування вперше було використано в 1940 р. 1954 року метрологи встановили 1 січня 1950 року точкою відліку для використання радіовуглецевого датування, використавши для еталону вміст радіоактивного вуглецю-14 в зразку щавлевої кислоти 1950 року. Слід зазначити, що цей метод вимірювання має погрішність в межах від сімдесяти до трьохсот років. Визначення ж віку забруднених зразків може давати величезні помилки.

Широкомасштабні ядерні випробування після 1950 року спричинили глобальні зміни співвідношення радіоактивного вуглецю-14 та нерадіоактивного вуглецю-12[4]. Через це стала побутувати іронічна версія англомовного скорочення BP: англ. Before Physics, «До Фізики»[5][6].

ПриміткиРедагувати

  1. На відміну від схожих систем з використанням термінів «До» та «Після» еталонної точки, значення "After Present", тобто "Після Теперішнього Часу" — ніколи не використовується.

ПосиланняРедагувати

  1. Taylor RE (1985). The beginnings of radiocarbon dating in American Antiquity: a historical perspective. American Antiquity 50 (2): 309–325. JSTOR 280489. doi:10.2307/280489. 
  2. Dincauze, Dena (2000). Measuring time with isotopes and magnetism. Environmental Archaeology: Principles and Practice. Cambridge, England: Cambridge University Press. с. 110. ISBN 978-0-5213-1077-2. 
  3. North American Commission on Stratigraphic Nomenclature (November 2005). North American Stratigraphic Code: Article 13 (c). The American Association of Petroleum Geologists Bulletin 89 (11): 1547–1591. doi:10.1306/07050504129. 
  4. AD or BC? from www.ScienceCourseware.org
  5. M. J . Aitken. Science-Based Dating in Archaeology. Routledge, 2014. С. 93.(англ.)
  6. Flint, Richard Foster; Deevey, Edward S (1962). Volume 4 – 1962. Radiocarbon (журнал Кембриджського університету) 4 (1): i. 

ЛітератураРедагувати

  • Арсланов Х. А. Радиоуглерод: геохимия и геохронология / Х. А. Арсланов. — Ленинград: изд-во Ленингр. ун.-та, 1987. — 295 с.
  • Gupta S.K. Radiocarbon Dating Practices at ANU: handbook / S.K. Gupta, H.A. Polach. — Canberra / ANU, Radiocarbon laboratory, Research School of Pacific Studies. — 1985. — 174 p.