Сім'ядоля

Сім'ядо́ля (лат. cotyledon < грец. κοτυληδών — «котила», «кубок», «чаша») є важливою складовою частиною зародка насінини рослини.

Формування сім'ядолі до накопичення запасів видно в дереві Юди (Cercis siliquastrum).

У деяких рослин є дві сім'ядолі.

Сім'ядо́ля — зародкові листки, які розвиваються у насінині. В однодольних рослин одна сім'ядоля, у дводольних — дві. Голонасінні зазвичай мають від двох до 24 сім'ядоль, їх кількість не фіксована і залежить від виду, у багатьох видів ще і варіюється від рослини до рослини. Найбільше сім'ядоль серед відомих рослин має вид сосни Pinus maximartinezii, який росте в горах Мексики — від 18 до 24; на іншому кінці спектру знаходяться такі види як вічнозелений кипарис, у яких всього дві сім'ядолі.

Функції сім'ядоль

Сім'ядолі виконують різну функцію. У рослин із надземним наростанням виходять на поверхню і фотосинтезують до початку закладання справжніх листків. Можуть виконувати запасальну функцію і на початкових стадіях розвитку спорофіту поглинати та перевідкладати поживні речовини з ендосперму. У злаків єдина сім'ядоля — щиток — виконує поглинальну функцію, асимілюючи при проростанні поживні речовини.

Саджанець Алепської сосни с 8 сім'ядолями.

Джерела

Гончаренко І. В. Будова рослинного організму. Морфологія та анатомія рослин. Навчальний посібник. — Суми: Університетська книга, 2004. — 200 с.

Посилання

• Сім'ядолі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.