Бернардіно де Саагун
Бернардіно де Саагун (*Bernardino de Sahagún,1498 або 1499 — 5 лютого 1590) — іспанський священик-францисканець, мовознавець, перекладач, історик доколумбової Мексики.
| Бернардіно де Саагун | |
|---|---|
ісп. Bernardino de Sahagún  | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Бернардіно де Рівера |
| Народився | 1499[1][2][…] або 1500 Саагун, Леон, Кастилія і Леон, Іспанія |
| Помер | 5 лютого 1590 або 23 жовтня 1590 Нова Іспанія, Іспанська імперія або Tlatelolcod, Мехіко, Іспанська імперія[4] |
| Підданство | королівство Іспанія |
| Національність | іспанець |
| Діяльність | історик, перекладач |
| Галузь | латина[4], етнографія[4], Ацтеки[4] і Nahuad[4] |
| Відомий завдяки | лігвіст |
| Alma mater | Саламанкський університет |
| Знання мов | іспанська, науатль і латина |
| Magnum opus | Флорентійський кодекс |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | де Рівера |
| Автограф |  |
Життєпис
ред.Походив зі шляхетського роду де Рівера. Народився в містечку Саагун (провінція Леон, Іспанія), звідки і взяв собі прізвисько. У 1512 році поступив до Саламанкського університету. У 1516 році дав обітницю при вступі до ордену Святого Франциска (францисканців). У 1527 році стає ченцем.
У 1529 році перебрався до віце-королівства Нова Іспанія. Спочатку мешкав у монастирі Тламаналько. У 1535 році заснував монастир у Шочімілько, де стає аббатом. З 1536 року давав уроки в Королівському Коледжі Санта Крус в Тлателолько. В цей час він працював над збором відомостей, повідомлень і даних стосовно культури ацтеків. У 1547 році розпочав свої історичні праці. У 1558 році нетривалий час був вікарієм в Мічоакані. Втім незабаром повернувся до Тлателолько. Тут перебував до 1585 року. Після цього перебирається до монастиря Святого Франциска в Мехіко. Тут де Саагун помер у 1590 році.
Творчість
ред.Основною працею стала «Загальна історія речей Нової Іспанії» (відома як Флорентійський кодекс). Бернардіно де Саагун її створював з 1547 року двома мовами: науатль та іспанською. До 1569 році була готова версія на науатль, до 1577 року — іспанською.
Це значний твір в 12-ти томах, що включає огляд звичаїв, ідей, релігії, соціальних і політичних інститутів, флори і фауни, які утворюють оточення давніх мексиканців. Ним рухали головним чином релігійні цілі: він вірив, що необхідно зрозуміти хибних богів та їхній вплив на народ ацтеків, щоб викорінити віру місцевого населення в цих богів та навернути їх до християнства. Саагун відкидав більшу частину місцевої культури, але при цьому захоплювався багатьма якостями ацтеків. Завдяки Саагуну сьогодні відомо чимало слів та терміні в мові науатль, які розкривають особливості доіспанського світу Мексики.
Також в доробку Саагуна є переклади на науатль католицького Біблії, Катехізіса, Псалтирів. В доробку є «Християнська псалмодія», що написано 1583 року. Крім написав «Трактат про реторику і еологія мексиканського народу».
Пам'ять
ред.На честь Саагуна названо нове місто Сьюдад-Саагун (штат Ідальго).
Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118637827 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
Джерела
ред.- Hernández de León-Portilla, Ascensión (1997). Bernardino de Sahagún: Diez estudios acerca de su obra. Fondo de Cultura Económica. México, D.F., México. ISBN 968-16-3606-6.
