Вікіпедія

Список втрачених культових споруд Києва

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Втрачені православні храми ред.

Назва Зображення Місцезнаходження Дата спорудження Архітектор Стиль Дата зруйнування Примітки
Благовіщенська церква[1][2]   Маріїнсько-Благовіщенська вулиця 1885—1887 Володимир Ніколаєв 1935
Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря[3]   Кирилівський монастир 1748—1760 Іван Григорович-Барський українське бароко 1937
Церква Богородиці Влахернської у Кловському монастирі[4] на місці Кловського ліцею по вул. Шовковичній, 25 межа XI—XII ст. після 1240
Богоявленський собор[5]   Поділ, Київський Братський Богоявленський монастир 1690—1693 Йосип Старцев українське бароко 1935
Військовий Микільський собор[6][7]   поблизу сучасної пл. Слави 1690—1696 Йосип Старцев українське бароко 1934 сайт
Вознесенська церква[8]   Кудрявець, на місці Академії образотворчого мистецтва 1718 бароко 1879
Вознесенська церква[9]   сучасна вул. Січових Стрільців, 46 1863—1870 Павло Спарро псевдоросійський сер. 1930-х
Церква Святого Рівноапостольного князя Володимира (Володимиро-Либідська)[10]   на місці Палацу «Україна» 1835 (дерев'яна), 1907 (мурована) Людвік Станзані, Євген Єрмаков 1936
Воскресенська церква[11][12]   на розі вул. Спаської та пров. Хорива (на місці будинку № 4 у пров. Хорива) 1670 Михайло Грек або Михайло Рудзинський бароко 1935
Георгіївська церква (стародавня)[13]   на розі вул. Золотоворітської та Георгіївського пров. 1055 1240
Георгіївська церква (нова)[14][15]   на розі вул. Золотоворітської та Георгіївського пров. 1744—1752 бароко 1934
Десятинна церква (стародавня)[16]   перед Історичним музеєм кін. X ст. 1240
Десятинна церква (нова)[14][17]   перед Історичним музеєм 1842 1928
Дзвіниця Китаївської пустині[18]   Китаївська пустинь 1829—1835 класицизм 1932
Дзвіниця Трьохсвятительської церкви[19]   Десятинна вул. 1904 Володимир Ніколаєв псевдоросійський 1929
Дивізійна церква[20]   між сучасними вулицями Дорогожицькою та Щусєва 1895 Андрій-Фердінанд Краусс поч. 1920-х
Каплиця в пам'ять врятування життя Олександра II[21]   Європейська пл., з 1905 — вул. Грушевського, Міський сад 1869—1871 Олександр Ніккельс неоросійський 1928
Церква Святого Іллі[22][23]   на перетині вулиць Жилянської та Симона Петлюри 1908—1914 Євген Єрмаков еклектичний 1935
Ірининський собор[24] на розі вулиць Володимирської та Ірининської 1-а третина ХІ ст. візантійський 1240
Каплиця «Нечаяна Радість»[25]   біля будинку № 9 по вул. Великій Житомирській поч. XX ст. Євген Єрмаков неоросійський 1933
Церква Зішестя Святого Духа[26] між будинками № 19 та 21 по вул. Борисоглібській 1-ша пол. XVII ст.; 1721 1811
Каплиця на місці престолу Святодухівської церкви між будинками № 19 та 21 по вул. Борисоглібській 1904 поч. 1920-х
Каплиця на честь порятунку Олександра III[27]   на розі вулиць Юрія Іллєнка і Герцена 1891 Володимир Ніколаєв 1930-ті
Каплиця святого Миколая[28]   навпроти Ланцюгового мосту 1865—1867 М. Бенземан, Павло Спарро російсько-візантійський 1926
Каплиця Товариства рятування на воді[25]   Поштова пл. 1900 Володимир Безсмертний псевдоросійський 1930-ті
Малий Микільський собор   біля пл. Слави 1715 бароко 1934 (?)
Миколаївська церква[29]   Микільська Слобідка 1880 1935
Миколаївська церква[19]   Святошин 1907 Микола Горденін 1950-ті
Миколо-Либідська церква вул. Ямська 1920—1921 1927
Церква Миколи Доброго[30]   вул. Покровська, 6 1800—1807 Андрій Меленський класицизм 1936 збереглися дзвіниця і будинок причту
Церква Миколи Чудотворця на Звіринці[31] вул. Тимірязєвська, 2 1916 П. Фетісов, Валеріян Риков візантійський недобудована будівля церкви використовується Інститутом проблем міцності
Петропавлівська церква[32][33]   вул. Притисько-Микільська, 4 1600-ті — 1750 готика, українське бароко, єлизаветинське бароко 1935 Збудований як костел св. Миколи
Покровська церква[34]   Голосіїв 1845—1846 Павло Спарро псевдоросійський 1950-ті — 1960-ті
Церква Різдва Богородиці[35] урочище Церковщина 1900—1902 Євген Єрмаков російський 1930-ті—1940-ві
Свято-Троїцька церква[36] Батиєва гора 1916 1931
Стрітенська церква[37]   вул. Велика Житомирська, 33 1853—1861 Володимир Ніколаєв неовізантійський після 1936
Троїцька церква[38]   Замкова гора 1854—1857 (або 1855—1859) Павло Спарро 1930-ті
Троїцька церква[39]   на перетині вулиць Жилянської та Великої Васильківської 1856—1859 Павло Спарро псевдоросійський 1962
Троїцька церква вул. Алли Тарасової 1731—1732 1858
Трьохсвятительська церква[40]   Десятинна вул., 8 1183 бароко 1935—1936
Хрестовоздвиженська церква Пирогів 1821 1930-ті
Церква апостолів Петра і Павла на Куренівці[41] на перехресті вулиць Кирилівської та Сирецької, на місці будівлі № 160/20 1903—1905 Микола Казанський 1987
Церква Володимирської ікони Божої Матері[42] Феофанія 1900 1930
Церква Всіх Святих[11][43]   Щекавиця 1782 бароко 1935
Церква Іоана Златоуста (Залізна церква)[22][44]   пл. Галицька, на місці цирку 1867—1871 Микола Юргенс псевдоросійський 1934
Церква Іоана Златоуста[45]   на місці будинку № 9 по вулиці Великій Житомирській 1631 українське бароко 1860-ті—1870-ті
Церква Іоана Златоуста в будинку № 9 по вулиці Великій Житомирській 1902—1903 Євген Єрмаков неоросійський 1930-ті
Церква Миколи Йорданського[46]   поблизу сучасного Мильного провулку 1866 1935
Церква Олександра Невського[47][48]   на території Маріїнського парку, навпроти вул. Шовковичної 1889—1890 Володимир Ніколаєв візантійський 1934 (?)
Церква Різдва Богородиці Кухмістерська слобідка 1886 1943
Церква Різдва Іоанна Предтечі[49] на території Звіринецького кладовища 1866 класицизм 1935
Церква святителя Іоана Рильського та Святої великомучениці Варвари[50]   Гідропарк 1909 1943 (?)
Церква святителя Феодосія Чернігівського[51]   Нова Дарниця 1909—1909 кін. 1930-х
Церква святих Бориса й Гліба[1][52]   на розі вулиць Борисоглібської та Братської (подвір'я будинку № 10/10) 1691—1692 бароко (храм), ампір (дзвіниця) 1936 (?)
Церква Святого Георгія   на місці будинку № 5 по вул. Каштановій 1876 1943
Церква святого Димитрія Ростовського Байкове кладовище 1839—1841 1897
Церква Святого Миколая[53]   Михайлівський Золотоверхий монастир 1855—1856 Павло Спарро, Володимир Ніколаєв 1935—1936
Церква святого Миколая в палаці генерал-губернатора вул. Інститутська, 20/8 1863 1920
Церква святого Олександра Невського[54]   Ґалаґани 1891—1893 Володимир Ніколаєв неоросійський 1936
Церква Святого Олександра Невського у «Сулимівці»[36]   вул. Лютеранська, 6 1866—1868 Михайло Іконніков неоросійський 1928
Церква Святого Пантелеймона[55] вул. Семена Скляренка 1897—1901 Володимир Ніколаєв, Микола Горденін псевдоросійський 1963
Церква Святого Пантелеймона Лабораторний пров., навпроти нинішньої будівлі № 16 1897—1898 Володимир Ніколаєв псевдоросійський 1930-ті
Церква святої Єлизавети[56]   Труханів острів 1909—1910 Євген Єрмаков російський 1943
Церква святої Марії Магдалини[57][58]   поруч із нинішньою станцією метро «Політехнічний інститут» 1885—1887 Вадим Катеринич російсько-візантійський 1935
Церква святої Ольги[47][59]   Печерська пл., на розі вулиць Гусовського і Панаса Мирного 1837—1839 візантійський 1936
Церква Спаса Преображення[60] в районі буд. № 31 по вул. Спаській 1699 бароко 1811
Троїцька церква[61] Сирець ? Євген Єрмаков ?
Церква Феодора Освяченого[62]   вул. Багговутівська, 4-а 1871—1874 Микола Юргенс; Петро Федоров псевдоросійський 1935
Церква Чесного Образу Божої Матері «Знамення»[63] Васильчики, нині територія парку «Нивки» 1912—1913 Євген Єрмаков псевдоросійський 1936
Церква Чуда Архангела Михаїла   Феофанія 1802—1803 1930-ті

Втрачені православні монастирі ред.

Назва Зображення Місцезнаходження Дата спорудження Архітектор Стиль Дата зруйнування Примітки
Вознесенський монастир[64]   в районі комплексу «Мистецький Арсенал» (вул. Лаврська, 12) XVII ст. — 1705 українське бароко 1712 (ліквідація монастиря), 1798 (знесення останньої споруди)
Церква святої Катерини[23][36]   Контрактова пл.
50°27′47″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.46306° пн. ш. 30.52000° сх. д. / 50.46306; 30.52000		 1739—1741 українське бароко 1929
Київський Пустинно-Микільський монастир[57][65]   вул. Мазепи, 1-5 1710-ті бароко 1934
Монастир Миколи Йорданського[26]   вул. Кирилівська, 47-51 1616 1786 (закриття монастиря), 1821 (згоріла монастирська церква)
Спасо-Преображенська пустинь[66] вул. Ягідна 1872 1938 — 1980-ті
Федорівський монастир[67] вул. Володимирська, 7-9 між 1129 і 1146 роками після 1240

Втрачені католицькі храми ред.

Назва Зображення Місцезнаходження Дата спорудження Архітектор Стиль Дата зруйнування Примітки
Кафедральний римо-католицький костел[68] на місці Житнього ринку 1630-ті до кінця XVII ст. римо-католицька
Костел святого Йосипа Юрківська вул. 1912 псевдороманський до 1925 римо-католицька
Церква Святого Серця Христового[69]   вул. Володимира Винниченка, на місці будинку № 10 1917 1935 греко-католицька

Втрачені протестантські храми ред.

Назва Зображення Місцезнаходження Дата спорудження Архітектор Стиль Дата зруйнування Примітки
Кірха святої Єкатерини[70] на розі вулиць Сагайдачного та Ігорівської 1794 1811

Втрачені синагоги ред.

Назва Зображення Місцезнаходження Дата спорудження Архітектор Стиль Дата зруйнування Примітки
Новостроєнська синагога[71] в районі будинку № 114 по вул. Великій Васильківській 1910 Микола Горденін модерн після 1920-х
Печерська синагога[72] Печерська пл. 1808 Андрій Меленський 1829
Синагога Баришпольського   Голосіївський пр-т, 22 1878 цегляний, модерн не використовується як синагога
Синагога Каплера[72] вул. Ярославська, 17 1897 Іполит Ніколаєв 1960-ті
Синагога на Нижній Солом'янці[73] Вокзальна вул., 17 (на місці ТЕЦ-3) 1878—1897 1930 (закриття), після 1931 (знесення)
Молитовня при притулку Гальперіних[71] вул. Ярославська, 56 1908 Абрам Трахтенберг 1917—1921

Примітки ред.

  1. ↑ а б Кальницький, 2011, с. 18.
  2. ↑ Кальницький, 2012, с. 118.
  3. ↑ Кальницький, 2012, с. 79.
  4. ↑ Кальницький, 2012, с. 40.
  5. ↑ Кальницький, 2012, с. 65.
  6. ↑ Кальницький, 2011, с. 17.
  7. ↑ Кальницький, 2012, с. 62.
  8. ↑ Кальницький, 2012, с. 70.
  9. ↑ Кальницький, 2012, с. 105.
  10. ↑ Кальницький, 2012, с. 97.
  11. ↑ а б Кальницький, 2011, с. 19.
  12. ↑ Кальницький, 2012, с. 59.
  13. ↑ Кальницький, 2012, с. 35.
  14. ↑ а б Кальницький, 2011, с. 20.
  15. ↑ Кальницький, 2012, с. 75.
  16. ↑ Кальницький, 2012, с. 31.
  17. ↑ Кальницький, 2012, с. 94.
  18. ↑ Кальницький, 2012, с. 91.
  19. ↑ а б Кальницький, 2012, с. 134.
  20. ↑ Кальницький, 2012, с. 125.
  21. ↑ Кальницький, 2012, с. 109.
  22. ↑ а б Кальницький, 2011, с. 21.
  23. ↑ а б Кальницький, 2012, с. 139.
  24. ↑ Кальницький, 2012, с. 37.
  25. ↑ а б Кальницький, 2012, с. 131.
  26. ↑ а б Кальницький, 2012, с. 55.
  27. ↑ Кальницький, 2012, с. 122.
  28. ↑ Кальницький, 2012, с. 102.
  29. ↑ Кальницький, 2012, с. 115.
  30. ↑ Кальницький, 2012, с. 89.
  31. ↑ Третяк, 1998, с. 19.
  32. ↑ Кальницький, 2011, с. 24.
  33. ↑ Кальницький, 2012, с. 56.
  34. ↑ Кальницький, 2012, с. 98.
  35. ↑ Кальницький, 2012, с. 132.
  36. ↑ а б в Третяк, 1998, с. 26.
  37. ↑ Кальницький, 2012, с. 103.
  38. ↑ Кальницький, 2012, с. 101.
  39. ↑ Кальницький, 2012, с. 99.
  40. ↑ Кальницький, 2012, с. 47.
  41. ↑ Кальницький, 2012, с. 133.
  42. ↑ Кальницький, 2012, с. 129.
  43. ↑ Кальницький, 2012, с. 81.
  44. ↑ Кальницький, 2012, с. 110.
  45. ↑ Кальницький, 2012, с. 74.
  46. ↑ Кальницький, 2012, с. 114.
  47. ↑ а б Кальницький, 2011, с. 23.
  48. ↑ Кальницький, 2012, с. 121.
  49. ↑ Кальницький, 2012, с. 108.
  50. ↑ Кальницький, 2012, с. 135.
  51. ↑ Кальницький, 2012, с. 130.
  52. ↑ Кальницький, 2012, с. 61.
  53. ↑ Кальницький, 2012, с. 96.
  54. ↑ Кальницький, 2012, с. 124.
  55. ↑ Кальницький, 2012, с. 128.
  56. ↑ Кальницький, 2012, с. 136.
  57. ↑ а б Кальницький, 2011, с. 22.
  58. ↑ Кальницький, 2012, с. 119.
  59. ↑ Кальницький, 2012, с. 93.
  60. ↑ Кальницький, 2012, с. 58.
  61. ↑ Третяк, 1998, с. 20.
  62. ↑ Кальницький, 2012, с. 111.
  63. ↑ Кальницький, 2012, с. 137.
  64. ↑ Кальницький, 2012, с. 67.
  65. ↑ Кальницький, 2012, с. 68.
  66. ↑ Кальницький, 2012, с. 113.
  67. ↑ Кальницький, 2012, с. 44.
  68. ↑ Кальницький, 2012, с. 147.
  69. ↑ Кальницький, 2012, с. 152.
  70. ↑ Кальницький, 2012, с. 148.
  71. ↑ а б Кальницький, 2012, с. 151.
  72. ↑ а б Кальницький, 2012, с. 149.
  73. ↑ Кальницький, 2012, с. 150.

Джерела ред.

  • Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — ISBN 978-966-489-183-4.
  • Кальницький М. Б. Храми Києва. — 2-ге. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2011. — 1000 прим. — ISBN 978-966-489-099-8.
  • Третяк К. Київ: путівник по зруйнованому місту. — К. : Редакційно-видавничий центр «Київський університет», 1998. — 159 с. — 1000 прим. — ISBN 966-594-061-9.
  • Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 3DMEDIA, 2000
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_втрачених_культових_споруд_Києва&oldid=41599825