Відкрити головне меню

Лютеранська вулиця (Київ)

вулиця в Печерському районі Києва

Лютера́нська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Хрещатику до Шовковичної вулиці.

Лютеранська вулиця
Київ
Лютеранська вулиця Київ 2011 01.JPG
Місцевість Липки
Район Печерський
Колишні назви
Графська, Анненковська, Лютерштрассе, Енгельса
Загальні відомості
Протяжність 660 м
Координати початку 50°26′46″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.446306° пн. ш. 30.522472° сх. д. / 50.446306; 30.522472
Координати кінця 50°26′32″ пн. ш. 30°31′47″ сх. д. / 50.442222° пн. ш. 30.529778° сх. д. / 50.442222; 30.529778
Поштові індекси 01001, 01024
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Хрещатик»
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми кірха Святої Катерини; існувала домова церква Св. Олександра Невського
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10970
У проекті OpenStreetMap r372695
Мапа
CMNS: Лютеранська вулиця (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Заньковецької, Банкова та Круглоуніверситетська.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла у 1830-ті роки, спочатку мала назву Гра́фська (місцевість в той час іноді мала назву Графська гора). В ті часи на Липках існувала лютеранська колонія, і в 1850-х роках на вулиці, яка отримала паралельну назву Лютеранська, було споруджено кірху. З 1864 року мала назву А́нненковська, на честь київського генерал-губернатора Миколи Анненкова, за ініціативи якого вулицю було переплановано та впорядковано, проти кияни переважно вживали стару назву.

У березні 1919 року отримала назву вулиця Е́нгельса[1][2], на честь Фрідріха Енгельса, назву підтверджено 1944 року[3]. Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — Лютерштрассе (нім. Luther Str.)[4]. У 1992 році повернуто історичну назву — Лютеранська[5].

Значною мірою збереглася забудова кінця XIX — 1-ї третини XX століття. В нижній частині вулиці збереглося бруковане покриття дороги.

Видатні особи, пов'язані з Лютеранською вулицеюРедагувати

На місці сучасних будинків № 27—31 у 30-40 роки XIX сторіччя була садиба одного з перших дослідників історії Києва, директора Першої київської гімназії Максима Берлинського. На місці сучасного будинку № 41 у 1840-х роках знаходився Перший пансіон при цій гімназії, де, зокрема, мешкали у гімназичні роки художник Микола Ге та перекладач Шекспіра Микола Гербель. На місці будинку № 3 знаходилася популярна «Варшавська кав'ярня», яку часто відвідував драматург Михайло Старицький. Вважають, що задню кімнату цієї кав'ярні, де грали в шахи, описано в оповіданні Олександра Купріна «Марабу».

У будинку № 13 жили режисер Лесь Курбас і акторка Валентина Чистякова. У будинку № 33 пройшли дитячі роки письменника Костянтина Паустовського. На будинку № 6 є меморіальна дошка Максиму Горькому, який жив тут у листопаді 1914 року, тут же зупинялася актриса М. Ф. Андрєєва під час власних гастролей у театрі «Соловцов». У будинку № 21 жили академіки АН УРСР Михайло Федоров, Костянтин Воблий, Микола Холодний, Михайло Птуха, Михайло Кравчук, Овксентій Корчак-Чепурківський, професор Петро Буйко.

На будинку № 15 знаходиться меморіальна дошка гандбольному тренеру Ігорю Турчину, який проживав у цьому будинку разом із родиною.

Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінністьРедагувати

Будинки № 3, 7/10, 8, 11, 12, 13, 15, 18, 20, 24, 25, 26, 27-29, 28, 32, 33 споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX ст.

Будинки № 15 і № 21 побудовані у стилі модерн за проектами архітектора Олександра Вербицького, будинок № 32 — за проектом архітектора Федора Олтаржевського.

ЗображенняРедагувати

БудинкиРедагувати

Меморіальні дошкиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  5. Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». Архівовано з першоджерела 4 березня 2013.

ДжерелаРедагувати