Буйко Петро Михайлович

Буйко Петро Михайлович (* 19 (31) жовтня 1895(18951031) — † 15 жовтня 1943) — український лікар, професор (1938), доктор медичних наук (1940), Герой Радянського Союзу (1944).

Буйко Петро Михайлович
Народився	19 (31) жовтня 1895 Більськ, Більський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	15 жовтня 1943(1943-10-15) (47 років) с. Ярошівка, Генеральна округа Київ, Райхскомісаріат Україна ·страта
Громадянство (підданство)	СРСР
Національність	білорус
Діяльність	медицина
Alma mater	Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Вчене звання	професор
Вчителі	Крупський Олександр Іванович
Заклад	Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі?

Життєпис

В 1917 працював у Києві фельдшером. 1922 закінчив Київський медичний інститут. З 1933 — директор Київського інституту охорони материнства і дитинства Охматдит. Наукові праці присвячені питанням профілактики і терапії розривів промежини при родах (1938), а також лікуванню пузирно-піхвових свищів (1940). Ним запропонований метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.

Під час Німецько-радянської війни брав участь у партизанському русі, організував медичну службу радянського партизанського руху на Фастівщині. Живцем спалений нацистами у с. Ярошівка на Київщині.

Про нього

• Баш Я. Професор Буйко [Текст]: [повість] / Я. Баш. — К.: Веселка, 1975. — 184 с.

Посилання

• Л. В. Кондратенко. Буйко Петро Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 394. — ISBN 966-00-0734-5.
• Герої країни