Відкрити головне меню

Буйко Петро Михайлович (* 19 (31) жовтня 1895(18951031) — † 15 жовтня 1943) — український лікар, професор (1938), доктор медичних наук (1940), Герой Радянського Союзу (1944).

Буйко Петро Михайлович
Народився 19 (31) жовтня 1895
Більськ, Більський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 15 жовтня 1943(1943-10-15) (47 років)
с. Ярошівка, Генеральна округа Київ, Райхскомісаріат Україна
·страта
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність білорус
Діяльність медицина
Alma mater Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Вчене звання професор
Вчителі Крупський Олександр Іванович
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

ЖиттєписРедагувати

В 1917 працював у Києві фельдшером. 1922 закінчив Київський медичний інститут. З 1933 — директор Київського інституту охорони материнства і дитинства Охматдит. Наукові праці присвячені питанням профілактики і терапії розривів промежини при родах (1938), а також лікуванню пузирно-піхвових свищів (1940). Ним запропонований метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.

Під час Німецько-радянської війни брав участь у партизанському русі, організував медичну службу радянського партизанського руху на Фастівщині. Живцем спалений нацистами у с. Ярошівка на Київщині.

Про ньогоРедагувати

  • Баш Я. Професор Буйко [Текст]: [повість] / Я. Баш. — К.: Веселка, 1975. — 184 с.

ПосиланняРедагувати