Буйко Петро Михайлович

Буйко Петро Михайлович (* 19 (31) жовтня 1895(18951031) — † 15 жовтня 1943) — український лікар, професор (1938), доктор медичних наук (1940), Герой Радянського Союзу (1944).

Буйко Петро Михайлович
Народився 19 (31) жовтня 1895
Більськ, Більський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 15 жовтня 1943(1943-10-15) (47 років)
с. Ярошівка, Генеральна округа Київ, Райхскомісаріат Україна
·страта
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність білорус
Діяльність медицина
Alma mater Київський медичний інститут
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Вчене звання професор і професор[d]
Вчителі Крупський Олександр Іванович
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

ЖиттєписРедагувати

В 1917 працював у Києві фельдшером. 1922 закінчив Київський медичний інститут. З 1933 — директор Київського інституту охорони материнства і дитинства Охматдит. Наукові праці присвячені питанням профілактики і терапії розривів промежини при родах (1938), а також лікуванню пузирно-піхвових свищів (1940). Ним запропонований метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.

Під час Німецько-радянської війни брав участь у партизанському русі, організував медичну службу радянського партизанського руху на Фастівщині. Живцем спалений нацистами у с. Ярошівка на Київщині.

Про ньогоРедагувати

  • Баш Я. Професор Буйко [Текст]: [повість] / Я. Баш. — К.: Веселка, 1975. — 184 с.

ПосиланняРедагувати