Відкрити головне меню

Шовковична вулиця (Київ)

вулиця в Печерському районі Києва

Шовкови́чна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Простягається від вулиці Михайла Грушевського до вулиць Мечникова і Басейної.

Шовковична вулиця
Київ
Шовковична вулиця Київ 2011 01.JPG
Місцевість Липки
Район Печерський
Колишні назви
вул. Левашовська, вул. Лібкнехта, вул. Карла Лібкнехта, Горст Вессельштрасе
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°26′49″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667
Координати кінця 50°26′20″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.4390944° пн. ш. 30.5254528° сх. д. / 50.4390944; 30.5254528
Поштові індекси 01004, 01008, 01021, 01024, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Палац спорту»
Kiev Metro First Line logo.svg «Хрещатик»
Автобуси А 24, 62 (на початку), 55 (у кінці)
Тролейбуси Тр 14, 15 (у кінці)
Рух двосторонній
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Шоколадний будиночок, будинок Ікскюль-Гільденбанда
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11908
У проекті OpenStreetMap r372705
Мапа
CMNS: Шовковична вулиця (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Інститутська, Липський провулок, вулиці Пилипа Орлика, Лютеранська, Академіка Богомольця, провулок Івана Козловського і вулиця Дарвіна.

До середини 1970-х років до Шовковичної вулиці прилучалася також вулиця Кропивницького (скорочена у зв'язку зі знесенням старої забудови на Шовковичній вулиці).

ІсторіяРедагувати

Вулиця відома з кінця XVIII століття як Аптекарська — тут, на розі з Олександрівською вулицею (сучасна вулиця Грушевського), розташовувалася одна з перших київських аптек. Повністю вулицю прокладено у 1830-х роках, під час заселення району Липки. Назва Шовковична вперше згадується у 1834 році, походить від шовковичного саду, територією якого прокладена вулиця (сад ліквідовано у 1835 році). Тоді ж існувала паралельна назва вулиці — Левашовська, на честь київського генерал-губернатора у 18341837 роках графа Василя Левашова, який реалізував планування Липок. У 1869 році назву Левашовська було офіційно затверджено[1].

З 1919 року — вулиця Лібкнехта[2][3] або вулиця Карла Лібкнехта, на честь діяча німецького і міжнародного комуністичного руху Карла Лібкнехта (останню назву підтверджено 1944 року[4]). Під час німецької окупації у 19411943 роках вулиця мала назву Горст Вессельштрассе (нім. Horst Wessel Str.), на честь Горста Весселя[5].

У 1993 році[6] вулиці повернуто історичну назву — Шовковична.

ОсобистостіРедагувати

У будинку № 8-10 у різні роки мешкали радянський державний діяч Дмитро Мануїльський, письменники Ванда Василевська, Олександр Корнійчук, кінорежисер Олександр Довженко, копозитор Пилип Козицький, художник Олександр Пащенко.

Установи та закладиРедагувати

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

Будинки № 3, 5, 7, 10, 21, 30/35, 39/1 (корпуси Олександрівської лікарні) споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття

Будинки на Шовковичній вулиціРедагувати

Анотаційні дошкиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  6. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати