Відкрити головне меню

Басейна вулиця (Київ)

Вулиця у Печерському районі Києва, місцевість Бессарабка

Басе́йна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Бессарабка. Пролягає від Бессарабської площі до вулиць Шовковичної та Госпітальної.

Басейна вулиця
Київ
частина вулиці до завороту
частина вулиці до завороту
Місцевість Бессарабка
Район Печерський район
Загальні відомості
Протяжність 425 м
Координати початку 50°26′30″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.4418750° пн. ш. 30.5222917° сх. д. / 50.4418750; 30.5222917Координати: 50°26′30″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.4418750° пн. ш. 30.5222917° сх. д. / 50.4418750; 30.5222917
Координати кінця 50°26′19″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.4386806° пн. ш. 30.52528° сх. д. / 50.4386806; 30.52528
Поштові індекси 01001, 01004
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Палац спорту»
Автобуси А 55, 118, 137Н
Тролейбуси Тр 14, 15
Маршрутні таксі Мт 450
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10062
У проекті OpenStreetMap r422263
Мапа
CMNS: Басейна вулиця (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Крутий узвіз, Павла Скоропадського, Шота Руставелі та Еспланадна.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла у 30-ті роки XIX століття. Щодо походження назви вулиці існує кілька версій. За першою з них, назва походить від басейну питної води, який живився природними джерелами. За іншою версією — від невеликого басейну-фонтану, спорудженого у 40-х роках XIX століття поблизу Бессарабської площі. За третьою версію, назва вулиці походить від так званої «басейної канави» — водозбірного рову посередині вулиці, куди у XIX столітті було спрямовано стічні води з Хрещатика. Обабіч канави пунктирно стояли невеличкі типові будівлі. Наприкінці сторіччя канаву засипали, натомість сюди було поширено Бессарабський базар. Вздовж вулиці зводилися капітальні кам'яниці за проектами відомих архітекторів, більшість споруд межі XIXXX століття збереглася донині.

Парний бік вулиці колись належав до Либідської поліцейської частини і за міським розкладом був віднесений до 4-го розряду, непарний належав до Двірцевої частини і відносився до 3-го розряду; 1914 року всю вулицю було віднесено до 1-го розряду. У повоєнні роки на вісі проїжджої частини розбито пішохідний бульвар, який ліквідували у 2001 році.

ПерсоналіїРедагувати

У будинку № 6 (не зберігся) у 18761894, 19131914 та 19161920 роках жив композитор Рейнгольд Глієр. У будинку № 5-А до 1903 року проживала Голда Меїр, на честь якої на будинку встановлено меморіальну дошку.

Пам'ятки архітектуриРедагувати

  • буд. № 1/2 — колишній готель «Пале-Рояль», 1899–1900; архітектор А. Краусс. Проживав і працював архітектор Михайло Бобрусов (1910-ті роки).
  • буд. № 3 — житловий будинок, кінець XIX — початок XX ст.
  • буд. № 5-А — житловий будинок, кінець XIX — початок XX ст.
  • буд. № 5-Б — житловий будинок, кінець XIX — початок XX ст.
  • буд. № 9-Г — житловий флігель, кінець XIX — початок XX ст.
  • буд. № 13 — прибутковий будинок, 1897 р.
  • буд. № 15 — прибутковий будинок, 1900 р; архітектор А. Краусс
  • буд. № 17 — Житловий будинок Управління капітального будівництва Київського міськвиконкому, 1954–1955. Архітектор Ольга Лозинська.
  • буд. № 21 — житловий будинок, 1897 р.

Меморіальні дошкиРедагувати

  • буд. № 3 — меморіальна дошка на честь підпільного Залізничного райкома ЛКСМУ м. Києва, який провадив роботу у цьому будинку в період німецько-фашистскої окупації (19411943 роки). Виготовлена з граніту, відкрита у 1975 році.
  • буд. № 5-А — меморіальна дошка на честь державного діяча Ізраїлю Голди Меїр (18981978), яка мешкала у цьому будинку до 1903 року. Виготововлена у вигляді бронзового барельєфу (скульптор В. Медвєдєв), відкрита 23 листопада 1998 року.
  • буд. № 12 — меморіальна дошка на честь засновника Дитячої художньої студії Наума Осташинського, який жив у цьому будинку в 19822004 роках. Виготовлена у вигляді барельєфу з бронзи та граніту (скульптор Анатолій Кущ), відкрита 14 травня 2011 року.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати