Покровська вулиця (Київ)

вулиця в Подільському районі Києва

Покро́вська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Андріївської вулиці до Контрактової площі.

Покровська вулиця
Київ
DSC00050-вул.Покровська.JPG
Покровська вулиця
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь Покровської церкви
Колишні назви
Гнила, Зелінського, Академіка Зелінського
Загальні відомості
Протяжність 294 м
Координати початку 50°27′43″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.46194° пн. ш. 30.51778° сх. д. / 50.46194; 30.51778Координати: 50°27′43″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.46194° пн. ш. 30.51778° сх. д. / 50.46194; 30.51778
Координати кінця 50°27′38″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46056° пн. ш. 30.52056° сх. д. / 50.46056; 30.52056
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 2.svg «Поштова площа»,
Kyiv Metro Line 2.svg «Контрактова площа»
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Покровська церква (буд. № 7)
Навчальні заклади Ліцей «Поділ» №100
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11318
У проєкті OpenStreetMap r356757
Мапа
CMNS: Покровська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються провулок Академіка Зелінського і Андріївський узвіз.

ІсторіяРедагувати

Одна з найдавніших вулиць Києва. Відома з середини XV століття під назвою Гнила (була розташована під горою, звідки витікали численні струмки і де скупчувалася дощова і тала вода). У XVI–XVII століттях тут розташовувалася вірменська колонія з церквою Різдва Богородиці (згоріла у 1651 році). Під сучасною назвою вулиця відома з XVIII століття, від збудованої(1685) на ній Покровської церкви (тепер Покровька вулиця, 7). Однак на плані міста 1803 року позначена як Різдвяна.

В ті часи і аж до пожежі 1811 року була головною вулицею Подолу, тому на початок XIX століття була забудована виключно мурованими будинками, що й врятувало вулицю під час пожежі. Відтак Покровська вулиця — одна з небагатьох вулиць Подолу, що зберегли свою прадавню, дугоподібну конфігурацію, даючи уявлення про загальний вигляд вулиць Подолу до початку XIX століття, оскільки після пожежі у наново відбудованому Подолі було майже скрізь прокладено прямі, «лінійні» вулиці.

З 1955 року — вулиця Академіка Зелінського, на честь вченого-хіміка Миколи Зелінського[1][2]. Історичну назву вулиці було повернуто 1990 року[3].

БудівліРедагувати

Пам'ятки архітектуриРедагувати

ХрамиРедагувати

Втрачені спорудиРедагувати

  • До кінця XVII століття на місці Покровської церкви існувала вірменська церква.
  • До 1651 року на Гнилій вулиці розташовувався Бернардинський монастир.

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  2. У рішенні 1955 року про перейменування — вулиця Зелінського (п. 476).
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.

ДжерелаРедагувати