Відкрити головне меню

Це́рква Св.Єлизавети — православний храм у Києві на Трухановому острові, збудований у 1909-1910 роках та зруйнований у 1943 році.

Церква святої Єлизавети
Церква Св.Єлизавети.jpg
церква Св.Єлизавети
50°27′49″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.46387650002777292° пн. ш. 30.5334306000277777571° сх. д. / 50.46387650002777292; 30.5334306000277777571Координати: 50°27′49″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.46387650002777292° пн. ш. 30.5334306000277777571° сх. д. / 50.46387650002777292; 30.5334306000277777571
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Архітектор Євген Єрмаков
Поч. будівництва 21 вересня 1909
Кін. будівництва 2 вересня 1910
Зруйновано осінь 1943
Відбудовано не відбудовувалась

Історія храмуРедагувати

На початку ХХ ст. населення поселення на Трухановому острові досягла 6 тисяч, однак тут не було ані навчального закладу, ані храму. Нарешті, 1909 року було збудовано та відкрито двокласне училище.

І от того ж року за проектом єпархіального архітектора Євгена Єрмакова та за фінансового сприяння Давида Марголіна було розпочато зведення мурованого храму в ім'я Св.Єлизавети. Урочисте закладення храму відбулося 21 вересня 1909 р. за участю митрополита Флавіана. А 2 вересня 1910 року ноовзбудований храм було освячено. Окрасою храму став виготовлений О.Мурашком іконостас. До спорудження храму долучилася також дружина генерал-губернатороа Федора Трепова Єлизавета Трепова.

Указом Синоду від 15 грудня 1911 р. церкву було зараховано до безпарафіяльних, із забезпеченням причту від казни держави.

1916 р. церква збагатилася новою іконою Св.Єлизавети, а 1917 р. церкву віднесли до парафіяльних.

Коли у Києві було встановлено радянську владу, що від початку проголосила свободу віросповідань, було утворено релігійну громаду, що 1921 р. отримала храм у повне користування і невдовзі богослужіння почало провадитися українською мовою. Невдовзі виник конфлікт між прихильниками української громади та "слов'янської" громади храму, зміст якого полягав у бажанні однієї з громад одноосібно користуватися храмом. Однак врешті-решт жодній з громад таке право надано не було.

Закриття та знищення храмуРедагувати

26 березня 1934 р. рішенням міськвиконкому церкву було закрито і пристосовано під гуртожиток для працівників телефонної станції. Остоточно було знищено храм вже восени 1943 р, коли німцями було спалено поселення Труханів острів. Фундаменти храму збереглися і їх досі можна побачити у порослях кущів на острові.

Настоятелі до 1917 рокуРедагувати

  • свящ.Є.Ергардт (1911 - 1917).


ДжерелаРедагувати

  • В. Ковалинський. Церква Св.Єлизавети / Київські мініатюри.— Київ: Купола, 2008.— Т. 7.

ПосиланняРедагувати