Відкрити головне меню

Георгіївський провулок (Київ)

провулок у Шевченківському районі міста Києва

Гео́ргіївський провулок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Рейтарської до Стрілецької вулиці.

Георгіївський провулок
Київ
Георгіївський провулок
Георгіївський провулок
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Георгіївської церкви
Колишні назви
Георгіївська вул., Стрілецький пров.
Загальні відомості
Протяжність 240 м
Координати початку 50°27′04″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.513750° сх. д. / 50.451194; 30.513750Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.513750° сх. д. / 50.451194; 30.513750
Координати кінця 50°27′09″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.452528° пн. ш. 30.511528° сх. д. / 50.452528; 30.511528
Поштові індекси 01030
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10312
У проекті OpenStreetMap r414586
Мапа
CMNS: Георгіївський провулок (Київ) на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Один з давніх київських провулків. Його назва походить від Георгіївської церкви. Церква, назва на честь святого мученика Георгія, стояла поблизу перетину сучасних вулиць Володимирської та Рейтарської, була зруйнована 1935 року. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначений під назвою Георгіївська вулиця[1]. У 1861 році провулок віднесений до 2-го розряду вулиць, на ньому дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лінії вулиці та дерев'яні — у подвір'ях[2]. З 1939 року мав назву Стрілецький провулок[3]. Сучасну історичну назву відновлено 1990 року[4].

Пам'ятникиРедагувати

На перетині з Рейтарською і Золотоворітською вулицями встановлено пам'ятник «Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь», а також фігура героя мульфільму «Їжачок у тумані». Цей твір Костянтина Скретуцького носить назву «Конячка».

ПриміткиРедагувати

  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11844, арк. 47, 47зв. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати