Вулиця Івана Мазепи (Київ)

вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ

Ву́лиця Іва́на Мазе́пи — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до площі Слави

Вулиця Івана Мазепи
Київ
18-29 Ivana Mazepy Street, Kiev. - Pechersk 257.jpg
Вулиця Івана Мазепи в кінцевий частині (будинок 18/29)
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Назва на честь Івана Мазепи
Колишні назви
Велика Микільська, Микільська, Січневого повстання, Ріттер фон Шобертштрасе
Загальні відомості
Протяжність 500 м
Координати початку 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.443722° пн. ш. 30.545361° сх. д. / 50.443722; 30.545361Координати: 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.443722° пн. ш. 30.545361° сх. д. / 50.443722; 30.545361
Координати кінця 50°26′26″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 50.440583° пн. ш. 30.550194° сх. д. / 50.440583; 30.550194
Поштові індекси 01010, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 1.svg «Арсенальна»
Автобуси А 24, 55
Тролейбуси Тр 38
Маршрутні таксі Мт 444, 470, 520
Зупинки громадського транспорту «Арсенальна площа», «Площа Слави»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи ЖЕК № 603 (буд. № 12), посольства Латвії, Молдови (буд. № 6-б)
Навчальні заклади дитсадок «Світлячок», СЗШ № 90
Медичні заклади Поліклініка № 1 Печерського району (буд. № 2)
Заклади культури Київський палац дітей та юнацтва
Аптеки «Інтерфарм» (буд. № 3)
Парки Парк Вічної Слави
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10980
У проєкті OpenStreetMap r414012
Мапа
CMNS: Вулиця Івана Мазепи у Вікісховищі

Прилучаються Інженерний та Аскольдів провулки.

На вулиці Івана Мазепи розташована, за даними НДІ геодезії і картографії[джерело?], найвища географічна точка над рівнем моря в Києві — у дворі будинків 4-б, 6 і 6-б. Її висота становить 196 м.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською Лаврою. Початковий відрізок пролягав історичної місциною Довга Нива (Довгий Лан). Як вулиця існує з початку XVIII століття під назвою Вели́ка Микі́льська — від збудованого наприкінці XVII століття Микільського собору (Великий Микола, що отримав таку назву на противагу Малому Микільському монастирю; зруйнований 1935 року, нині на цьому місці Палац дітей та юнацтва). З початку XIX століття мала назву Микі́льська. У 1919 році отримала назву вулиця Січне́вого повстання[1], на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року (назву підтверджено 1944 року[2]). Під час німецької окупації міста в 19421943 роках — Ріттер фон Шобертштрасе (нім. Ritter von Schobert Str.), на честь генерал-полковника Ойгена Ріттера фон Шоберта (1883–1941)[3].

До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою.

У 1980-ті роки до вулиці було приєднано Новонаводницьку вулицю. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи[4]. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків.

Сучасна назва на честь українського гетьмана Івана Мазепи — з 2007 року[5][6].

У 2010 році більшу частину вулиці від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни (нині — Наводницька площа) було виокремлено під назвою Лаврська вулиця[7].

Пам'ятки архітектури та будівлі, що мають історичну або архітектурну цінністьРедагувати

Будинки № 4/6, 5, 11, 12, 14 споруджені у XIX — 1-й третині XX століття.

Установи та закладиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Рішення Київської міської ради від 20 листопада 1997 року № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років» // Столиця. — 1997. — № 14–15 (39–40). — грудень. — С. 14. (не має правових наслідків)
  5. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2007. — № 198 (3188). — 20 листопада. — С. 10. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
  6. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2008. — № 81 (3297). — 12 травня. — С. 9. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
  7. Рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року № 981/4419 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2010. — № 130 (3761). — 10 вересня. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  8. Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017. 

ДжерелаРедагувати

  • Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 152.
  • Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 203.

ПосиланняРедагувати