Миха́йло Степа́нович Іко́нников (нар. 1818(1818), Київ9 [21] липня 1897, Київ) — український архітектор, київський губернський архітектор. Брат історика Володимира Іконникова.

Михайло Іконников
Народження 1818
Смерть 9 (21) липня 1897
Поховання Щекавицьке кладовище
Підданство Російська імперія
Навчання Перша Київська гімназія, Петербурзьке Будівельне училище (Санкт-Петербург)
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ, Умань
Найважливіші споруди Присутні місця, Старокиївська пожежна частина, Гранд-Готель, Лук'янівський тюремний замок
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
CMNS: Іконников Михайло Степанович у Вікісховищі

Бографія ред.

Народився в Києві. 1835 року закінчив Першу Київську гімназію.

Після її закінчення того ж 1835 року вступив до Петербурзького училища будівельних інженерів, яке закінчив 1840 року. Отримав звання архітекторського помічника.

Після повернення до Києва працював старшим інженером у губернській будівній комісії, архітектором і інженером для проведення робіт.

1854 року вступив на посаду київського губернського архітектора, яку обіймав впродовж 41 року — до 1895 року. Цей строк є рекордним у історії міста. Загалом перебував на службі понад 50 років.

Мав чин дійсного статського радника, був нагороджений багатьма орденами, зокрема орденом Святого Володимира 3-го ступеня[1].

Помер 9(21) червня 1897 року в Києві, через два дні його поховали на старому Щекавицькому кладовищі (могила не збереглась)[1].

Стиль ред.

Вживав стильові форми неоренесансу, неоготики, неороманського і неоросійського стилів.

Нагороди ред.

Роботи у Києві ред.

Взяв участь у спорудженні Володимирського собору.

Галерея ред.

Роботи для інших міст ред.

  • Тюремний замок в Умані (1850-60-і рр.),
  • Перебудова споруди шпиталю в Умані для окружного суду.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.