Київська духовна академія (1819—1918)
| навчальний заклад | ||||
| Київська духовна академія | ||||
| КДА | ||||
 | ||||
| Країна |
 Російська імперія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Російська імперія | |||
| Засновано | 1819 | |||
| Закрито | 1919 | |||
| Випускники | Категорія:Випускники Київської духовної академії | |||
| Адреса: | Київ, вул. Набережно-Микільська | |||
 Київська духовна академія у Вікісховищі | ||||
Ки́ївська дух́овна акаде́мія — вищий навчальний заклад Російської православної церкви, відкритий у 1819 році, після закриття Києво-Могилянської академії.
Історія ред.
Київська православна богословська академія — найстаріший православний вищий навчальний заклад в Східній Європі. Академія багато років була центром богослов'я та освіти для православних народів.
Початок академії поклала Києво-Могилянська колегія, яка була створена в 1632 році митрополитом Петром Могилою при допомозі членів Київського православного братства, до якого зокрема входили тодішній гетьман Петро Сагайдачний з Військом Запорізьким Низовим. За словами автора «Історії Русів», гетьман Сагайдачний: «спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням того ж Наказного Гетьмана Петра Жицького, яко в архітектурі тямущого; надав тому монастиреві заможні села і поновив у ньому з допомогою Митрополита Київського Петра Могили стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь Татар приховану по різних монастирях і пещерах».
У 1659 році колегія перетворена в академію, яка стала першим в православному світі університетом загальносвітового рівня. Так, саме її вихованці склали вирішальне значення в створенні та розвитку вищої освіти в Росії XVIII сторіччя.
У 1817 році Києво-Могилянську академію закрили, проте в її приміщеннях та на її основі була створена Київська духовна академія (цю назву заклад отримав в 1819).
Духовна академія мала славу авторитетного навчального закладу в усьому православному світі. В її стінах викладали Афанасій Булгаков, Петро Кудрявцев, Тауфік Кезма, протоієрей Федір Титов, протоієрей Олександр Глаголєв. Всім їм присвячена експозиція Музею однієї вулиці на Андріївському узвозі Києва.
У 1860—1917 роках щомісячно виходив у світ науковий журнал «Труды Киевской духовной академии»[1].
Академія закрита в 1919 році радянською владою, неофіційно діяла до середини 20-х років.
У 1947—1960 роках діяла відроджена Київська духовна семінарія, яка до 1949 року знаходилася в стінах Михайлівського Золотоверхого монастиря, в потім у стилобаті Андріївської церкви.[2] В 1947 році були зроблені спроби відродження Київської православної духовної академії в стінах Києво-Печерської Лаври.
У 1990-х роках утворилося три навчальні заклади, котрі претендують на звання спадкоємців КДА: Київська духовна академія і семінарія (УПЦ (МП)), Київська православна богословська академія (ПЦУ) і світський Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Ректори академії ред.
- Мойсей (Антипов-Богданов) (1819—1823)
- Мелетій (Леонтович) (1824—1826)
- Кирило (Куницький) (1827—1828)
- Платон (Березин) (1828)
- Смарагд (Крижанівский) (1828—1830)
- Інокентій (Борисов) (1830—1839)
- Єремія (Соловйов) (1839—1841)
- Димитрій (Муретов) (1841—1850)
- Антоній (Амфітеатров) (1851—1858)
- Ізраїль (Лукін) (1858—1859)
- Йоаникій (Руднєв) (1859—1860)
- Філарет (Філаретов) (1860—1877)
- Михаїл (Лузин) (1877—1883)
- Сільвестр (Малеванський) (1883—1898)
- Димитрій (Ковальницький) (1898—1902)
- Платон (Рождественський) (1902—1907)
- Феодосій (Олтаржевский) (1907—1910)
- Інокентій (Ястребов) (1910—1914)
- Василій (Богдашевський) (1914—1917)
Викладачі ред.
Відомі випускники ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Труды Киевской духовной академии. Архів оригіналу за 23 Червня 2015. Процитовано 23 Червня 2015.
- ↑ Історія Київської духовної академії: Перша спроба відродження Київських духовних шкіл (1947—1960 рр.) [Архівовано 26 Березня 2018 у Wayback Machine.] / офіц. сайт Київської духовної академії і семінарії Української Православної Церкви.
Джерела та література ред.
- Н. А. Шип. Київська духовна академія 1819—1919 [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 220. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- А. А. Бойко. Київська духовна академія [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. — 740 с., іл.; Т. 2. Л–Я. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2016. — 1004 с.
- В. Аскоченский, Киев с древнейшим его училищем Академией — К., 1856.
- Титов Ф. Императорская Киевская духовная академия. 1615—1915. (Репринт). — К., 2003.
- Sydorenko, Alexander (1977). The Kievan Academy in the Seventeenth Century. Ottawa: University Of Ottawa Press. ISBN 0-7766-0901-7.
- Kortschmaryk, Frank B. (1976). The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century. New York: Shevchenko Scientific Society.
- Булгаков М., Исторія Кіевской академіи / іеромонах Макарій Булгаков. — СПб.: типографія Константина Жернакова, 1843. — 226 с.
- Кузьміна С. Л., Педагогіка в Київській духовній академії: інституційні умови викладання [Архівовано 23 Червня 2015 у Wayback Machine.] / Світлана Кузьміна // Київська Академія. — 2008. — Вип. 5. — С.66-73.
- Жуковський А., Вклад Київської Духовної Академії і її «Трудів» на культурному і богословському відтинках [Архівовано 17 Березня 2013 у Wayback Machine.] // «Український історик», 1988, № 01-04; 1989, № 01-03.
- Головащенко С. І., Структура викладання бібліологічних дисциплін у Київській духовній академії, її ідеологія та методика (кінець XIX — початок XX ст.) / Сергій Головащенко // Київська Академія. — 2009. — Вип. 7. — С.44-53.
- Вишневский Д. К. Киевская академия в первой половине XVIII столетия // Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903; 371 c. [Архівовано 23 Квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Митрофан (Божко), ієром. Київська духовна семінарія 1946—1947 рр.: обставини відкриття та перший навчальний рік [Архівовано 13 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Труди Київської Духовної Академії. — № 33. — К.: Київська духовна академія і семінарія, 2020. — С.186-196.
- Mitrophan Bozhko. The Kyiv Theological Seminary in 1947—1960: A Brief Introduction to Further Study [Архівовано 13 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Теолошки погледи. — Т. LIII. — № 3. — Београд: Свети Архиереjски Синод Српске Православне Цркве, 2020. — С.723-742.
- Митрофан (Божко), ієром. Спроба відкриття Київської православної духовної академії в стінах Києво-Печерської Лаври у 1947 р. [Архівовано 13 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Могилянські читання 2021. Вивчення та збереження культурного надбання: до 95-річчя заснування Національного заповідник «Києво-Печерська лавра». Зб. наук. праць. — К.: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Видавництво «Фенікс», 2021. — С.60–66.
Посилання ред.
- Київська духовна академія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Київська духовна академія // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 373-375.
- Київська духовна академія і семінарія [Архівовано 24 Січня 2010 у Wayback Machine.] (офіційний сайт навч. закладу УПЦ)
- Київська Православна Богословська Академія [Архівовано 11 Березня 2008 у Wayback Machine.] (офіційний сайт навч. закладу УПЦ-КП)
- (рос.) Выпускники Киевской духовной семинарии 1875, 1878, 1880—1890, 1901, 1902, 1905, 1908—1915 гг. [Архівовано 6 Лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Історія Русів [Архівовано 21 Січня 2012 у Wayback Machine.]
- Орест Новицький — релігійний філософ, що «створив» Валуєвський циркуляр