Контрактова площа

площа у Подільському районі міста Києва

Контракто́ва пло́ща — площа в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Розташована між вулицею Петра Сагайдачного, Покровською вулицею, Андріївським узвозом, Фролівською вулицею, Притисько-Микільською вулицею, Костянтинівською вулицею, Межигірською вулицею, Спаською вулицею, вулицею Григорія Сковороди та Іллінською вулицею.

Контрактова площа
Flag of Ukraine.svg Україна
Kyiv, Saint-Catherine's Greek monastery.JPG
Населений пункт Київ Київ
Місцевість Поділ
Район Подільський
Історичні відомості
Колишні назви Ринкова, Олександрівська, Олександрівський майдан, Червоний майдан[1], Червона, Запорізька[2]
Загальні відомості
Координати 50°27′52″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.464639° пн. ш. 30.51722° сх. д. / 50.464639; 30.51722Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.464639° пн. ш. 30.51722° сх. д. / 50.464639; 30.51722
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg  «Контрактова площа»
Автобуси А  51, 62
Трамваї Т  11, 12, 14, 18, 19
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський, Почайна
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Контрактовий будинок, Гостиний двір
Архітектурні пам'ятки Фонтан «Самсон»
Пам'ятники Григорію Сковороді
Навчальні заклади Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Заклади культури Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r354367  ·R
Контрактова площа.png
На карті міста
Мапа
CMNS: Контрактова площа у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Контрактова площа — одна з найстаріших у Києві, виникла ще за часів Київської Русі. У 1123–1136 роках тут було зведено церкву Богородиці Пирогощі. Після зруйнування Верхнього міста монголо-татарами, центр Києва перемістився на Поділ, і Контрактова площа стала центральною. У XV столітті тут було зведено ратушу, пізніше — старовинний колодязь-фонтан «Самсон». У XVIXVIII століттях поблизу площі виник комплекс Братського монастиря. До 1834 року на площі проходили паради збройних сил магістрату, київських ремісничих цехів, так званого міщанського корпусу, кінних підрозділів.

За твердженням кандидата історичних наук Наталії Білоус, у XVI столітті площа мала назву Ринкової. На ній «купці тримали комори з крамом». Також на думку історика, що при соборній церкві Успіння Богородиці Пирогощі (тобто поблизу Контрактового майдану) знаходилось найпопулярніше кладовище того часу у Києві.

Назва Контрактова площа виникла через те, що купці Києва укладали контракти саме на цій площі, а наприкінці XVIII століття тут щорічно проходили міжнародні контрактові ярмарки. Викликано це було тим, що Контрактова площа була розташована біля київського порту, який був основним джерелом експортно-імпортних поставок. Після розбудови мережі залізниць значення порту і Контрактової площі значно зменшилось, а центр ділового життя Києва перемістився до Хрещатика.

Після Подільської пожежі 1811 року почалася активна розбудова площі. На ній було зведено Гостиний двір, нову будівлю Контрактового будинку (перенесеного з Покровської вулиці) та суспільно-громадський центр.

У 1869 році площа отримала назву Олександрівська (рос. Александровская)[3]; з 1919 року — Червона (або Красна). У грудні 1944 року міськвиконкомом прийнято постанову про повернення площі її історичної назви — Контрактова[4]. Проте деякий час паралельно існували обидві назви. З 1952 року знову утвердилася назва Червона[5] — до 1990 року[6], коли вдруге прийнято постанову про повернення площі назви Контрактова.

ЗображенняРедагувати

Історичні будівлі та пам'ятникиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
  2. http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  4. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати