Йорданська Дмитрівська церква

Йорданська Дмитрівська це́рква  (також відома як Йорданська церква) — втрачений православний храм у Києві на Подолі під горою Юрковиця, на розі Мильного провулку та Кирилівської вулиці, збудований XIX століття на місці старої дерев'яної церкви і зруйнований у 1930-ті роки.

Йорданська Дмитрівська церква
Jordan.gif
Йорданська Дмитрівська церква
50°28′22″ пн. ш. 30°29′43″ сх. д. / 50.472944° пн. ш. 30.495472° сх. д. / 50.472944; 30.495472Координати: 50°28′22″ пн. ш. 30°29′43″ сх. д. / 50.472944° пн. ш. 30.495472° сх. д. / 50.472944; 30.495472
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Поч. будівництва 1866
Зруйновано 1935
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль псевдоруський[1]
Належність Російська православна церква
Адреса

Кирилівська вулиця 51,

51а[2]
Йорданська Дмитрівська церква. Карта розташування: Київ
Йорданська Дмитрівська церква
Йорданська Дмитрівська церква (Київ)

Коротка історіяРедагувати

За давньою київською легендою, в тих місцях, де згодом було споруджено цю церкву, київський паломник знайшов посудину, яка в нього впала до річки Йордан. В давнину тут було засновано церкву Св. Миколая (ХI століття) та існував жіночий монастир.

1832 року руїни давнього храму відкрив археолог Кіндрат Лохвицький[1].

1866 року на місці старої дерев'яної церкви споруджено муровану Йорданську церкву з дзвіницею, яка була, як помилково писав Костянтин Шероцький : « присвячена Св. Димитрію,- в давнину вона була Миколаївською»[3]. Насправді, як це випливає з інших джерел, Миколаївська Йорданська церква існувала незалежно та паралельно з Дмитрівською церквою, та згоріла 1821 року. Саме тоді церква святого Дмитрія, яка до того була трапезною монастиря, і була зроблена парафіяльною замість Миколаївської[1].

Закрита згідно з рішенням Секретаріату ВУЦВК від 22 березня 1931 року, приміщення передавалося під архів.

1935 року храм та дзвіниця знищені більшовицькою атеїстичною владою[1], на фундаменті церкви споруджена школа, в якій під час окупації Києва німецькими військами утримувались радянські військовополонені. Після війни будинок був зайнятий під нотну фабрику[4]. Безпосередньо біля церкви розташовувався будинок купця Полонніка, на другому поверсі якого було помешкання священика Йорданської церкви. Зараз в цьому будинку (Кирилівська 51/1) розташований психоневрологічний диспансер[5].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Томілович, Людмила. Юрковиця. З історії літописних місцевостей. Мислене древо. 
  2. Семилетов, 2017, с. 686, 704
  3. Шероцкий, 1917, с. 204
  4. Семилетов, 2017, с. 704
  5. Семилетов, 2017, с. 711

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати