Паламар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Паламар (прізвище).

Палама́р^[1] (офіційно — парамона́р; від дав.-гр. παραμοναριος — «приставник», «брамник», утворене від παραμονή — «перебування», «зберігання»)^[2] — служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони, співає на криласі і допомагає при богослужінні.

Від паламар (пономар) утворені такі прізвища як Пономар, Паламар, Пономаренко, Пономарьов, Паламарчук, Пономарчук тощо.

Примітки

↑ Паламар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

Паламар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1274. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Паламар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[1]

[2]