Ірининська вулиця

вулиця в Шевченківському районі міста Києва

Іри́нинська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Володимирської вулиці до вулиці Паторжинського.

Ірининська вулиця
Київ
Irynynska str., Kyiv.jpg
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Ірининського монастиря
Колишні назви
Іринінська; вул. ім. Жореса
Загальні відомості
Протяжність 150 м
Координати початку 50°27′04″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.515611° сх. д. / 50.451194; 30.515611Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.515611° сх. д. / 50.451194; 30.515611
Координати кінця 50°27′03″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.450861° пн. ш. 30.517694° сх. д. / 50.450861; 30.517694
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10619
У проєкті OpenStreetMap r370271
Мапа
CMNS: Ірининська вулиця на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла у 40-і роки XIX століття. Назву отримала на честь Ірининського монастиря, через колишню територію якого вона проходить. Цей монастир був зведений у XI столітті та зруйнований під час навали хана Батия; у 1832 році залишки монастиря були розкопані. З 1938 року — вулиця ім. Жореса[1], на честь французького соціаліста Жана Жореса (18591914). Сучасну назву відновлено у 1944 році[2].

Пам'ятки архітектуриРедагувати

Пам'яткою архітектури є комплекс будівель Ремісничої управи (буд. № 4), зведений у 19011902 році архітектором М. Казанським. Комплекс складається з головного будинку управи, зведеного у неоросійському стилі, та прилеглого до нього комплексу майстерень, зведених у цегляному стилі, в яких проводилися іспити претендентів на звання ремісника. Однак у 1902 році Ремісничу управу скасували, а будинки перейшли у власність Київського товариства допомоги особам, які займаються ремісничою працею. У радянські часи тут розташовувалася трудова школа № 67, пізніше — кулінарний технікум. У 1970-х роках будівлі пристосували до потреб КДБ УРСР (надалі — СБУ).

Видатні особи, пов'язані з Ірининською вулицеюРедагувати

У будинку № 10 (не зберігся), який належав вчителю латини І. Д. Юскевичу-Красковському, у 1859 році, під час останнього візиту до Києва, зупинявся Т. Г. Шевченко. На згадку цієї події встановлено меморіальну дошку, яка, втім, знаходиться на сучасному будинку № 8-10, зведеному у 1978 році на місці зруйнованого особняка.

У будинку № 5 (не зберігся) на початку XX століття мешкав академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський, у 1910-х роках бував артист балету Серж Лифар.

ЗображенняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати