Відкрити головне меню

Десятинна вулиця (Київ)

Вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ

Десяти́нна вулиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Михайлівської площі до Андріївського узвозу і Володимирської вулиці.

Десятинна вулиця
Київ
Десятинна вулиця.jpg
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Десятинної церкви
Колишні назви
Андріївська, Трьохсвятительська (част.)
Загальні відомості
Протяжність 270 м
Координати початку 50°27′23″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.520889° сх. д. / 50.45639; 30.520889Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.520889° сх. д. / 50.45639; 30.520889
Координати кінця 50°27′30″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.458389° пн. ш. 30.518250° сх. д. / 50.458389; 30.518250
Поштові індекси 01025
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Поштова площа»
Фунікулер Kiev Funicular logo.svg Верхня станція
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Державна служба України з питань праці
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10427
У проекті OpenStreetMap r1799539
Мапа
CMNS: Десятинна вулиця (Київ) на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Вулиця прокладена не пізніше XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під назвою Трьохсвятительська[1], на плані міста 1838 року — Андріївська[2]. Пізніше, після продовження у 183040-х роках Трьохсвятительської вулиці до Хрещатика, залишалася у її складі. У 1861 році була віднесена до вулиць 2-го розряду[3].

У 1919 році існував проект надати їй назву Княжий Двір (оскільки саме поблизу неї був розташований палац великих князів київських)[4]. У 19191955 роках складала частину вулиці Жертв Революції[5][6], з 1955 року — вулиці Героїв Революції[7]. У 1958 році виділена в окрему вулицю і тоді ж одержала сучасну назву — від Десятинної церкви[8], що була розташована поблизу, на вулиці Володимирській, 2.

Пам'ятки архітектури та історіїРедагувати

ОсобистостіРедагувати

Будинок № 9 належав українському промисловцеві та меценату Василеві Симиренку.

У будинку № 14 мешкали художник Михайло Врубель, історик Микола Костомаров, професор Адріян Прахов, художник Костянтин Крижицький, зупинився поет Олексій Апухтін, жив та помер польський художник Вільгельм Котарбінський.

У будинку № 13 проживали Герой Радянського Союзу генерал-полковник Пилип Жмаченко та академік Михайло Птуха, у № 10 — державний діяч та вчений Анатолій Луначарський.

Меморіальні дошкиРедагувати

Установи та закладиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. План города Кіева 2й и 3й частям съ принадлежащими къ нимъ слободами. Кіевскій Городовой Архитекторъ Колежскій Асессор Андрей Меленскій. 1803 года Сентября 14го дня Планъ Сочиненъ. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 20 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116. (рос. дореф.)
  2. Планъ Старокіевской части съ таковаго жъ общаго городу 1837го года въ 27й день Ноября Высочайше утвержденнаго съ показаніемъ обывательскихъ мѣстъ подошедшихъ подъ улицы Университетскую, Золотоворотскую, Ириновскую и Михайловскій переулокъ. 1838 года составилъ къ рапорту отъ 21 Апрѣля за № 82 Кіевскій Городовой Землемѣръ Титулярный Совѣтникъ Шмигельскій. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 50 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 14. (рос. дореф.)
  3. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  4. Новые названия улиц // «Киевский Коммунист / Київський Комуніст» № 27 (35). — 1919. — 25 февраля. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  6. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  8. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 958, арк. 246–260. Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.

ДжерелаРедагувати