Садово-Ботанічна вулиця

вулиця в Печерському районі Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле
(Перенаправлено з Тимірязєвська вулиця (Київ))

Садово-Ботанічна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка. Пролягає від Бастіонної вулиці (як її продовження) до Залізничного шосе.

Садово-Ботанічна вулиця
Київ
Садово-Ботанічна вулиця
Місцевість Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка
Район Печерський
Назва на честь Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України
Колишні назви
Омелютинська + Військовокладовищенська, Тимірязєвська
Загальні відомості
Протяжність 1,4 км
Координати початку 50°24′54″ пн. ш. 30°33′23″ сх. д. / 50.415222° пн. ш. 30.55639° сх. д. / 50.415222; 30.55639Координати: 50°24′54″ пн. ш. 30°33′23″ сх. д. / 50.415222° пн. ш. 30.55639° сх. д. / 50.415222; 30.55639
Координати кінця 50°24′14″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.403972° пн. ш. 30.562889° сх. д. / 50.403972; 30.562889
поштові індекси 01014
Транспорт
Найближчі станції метро  «Видубичі» (у кінці)
Автобуси А 62 (по Бастіонній вулиці)
Тролейбуси Тр 14 (по Бастіонній вулиці); 38 (по Залізничному шосе)
Найближчі залізничні станції з. п. Видубичі (у кінці)
Рух по 2 смуги в кожному напрямку
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ №5
Забудова приватна малоповерхова
Парки Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11677
У проєкті OpenStreetMap r1225478
Мапа
Мапа
CMNS: Садово-Ботанічна вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Звіринецька (двічі), Ржищівська, Омелютинська, Дубенська, провулки Садово-Ботанічний і Звіринецький.

Історія ред.

Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття як сполучення вулиць Омелютинської і частини Військово-Кладовищенської, які було об'єднано 1955 року[1] під назвою Тимірязєвська на честь Климента Тимірязєва. Решта Військово-Кладовищенської вулиці 1957 року набула назву вулиця Алексієнка[2] (вулиця Петра Алексієнка), на честь Петра Алексієнка (вулицю ліквідовано на початку 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови).

Сучасна назва — 2022 року[3].

Неподалік до середини XX століття також існувала Садовоботанічна вулиця.

Забудова ред.

Малоповерхова садибна забудова на сучасній вулиці Садово-Ботанічній, на її відтинку від вулиці Ржищівської до Садово-Ботанічного провулку, та на відтинку від Вулиці Соловцова до Залізничного шосе, зафіксована на мапах Києва 1925 року[4]. У 1930-х роках приватними садибами забудовується простір між Садово-Ботанічною та Звіринецькою вулицями[4]. Внаслідок зростання населення у цій місцевості на вулиці у 1938 році збудували двоповерхову школу за типовим проєктом 118, розраховану на 280 учнів (№ 36), після Другої світової війни шкільну будівлю розширили та надбудували третій поверх[5].

За Генеральним планом Києва 1930-х років Тимірязєвську вулицю мали значно розширити, перетворивши її на трасу, що з'єднувала б Печерськ і район сучасної Видубицької розв'язки, а також у даній місцевості планували звести низку науково-дослідних інститутів. Однак ці плани так і не були втілені в життя[5].

У другій половині XX століття місцевість, де пролягає Тимірязєвська вулиця, починає активно забудовуватися спочатку малоповерховими приватними садибами, а пізніше — більш висотними житловими будинками. За незалежної України, у 2000-х роках тут починають будувати житлові комплекси преміального сегменту, з різною поверховістю. Так, наприкінці 2000-х років на розі з Тимірязєвським провулком звели елітний житловий будинок, що складається з двоповерхової основної частини та шестиповерхової кутової частини, виконаної у вигляді башти (№ 30/1—34-б)[6], наприкінці 2010-х років — восьмиповерховий багатоквартирний житловий будинок (№ 28/2).

Пам'ятки ред.

Храм-пам'ятник Святого Миколи Чудотворця на Братському кладовищі (будівництво тривало в 19151917, незавершений). Пам'ятка архітектури місцевого значення (з 2008). Нині — лабораторний корпус Інституту проблем міцности НАН України (№ 2-А).[7][8][9]

Установи та заклади ред.

Меморіальні дошки ред.

Примітки ред.

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 926. Арк. 577–578. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
  3. Рішення Київської міської ради від 25 серпня 2022 року № 4965/5006 «Про перейменування вулиці Тимірязєвської та провулку Тимірязєвського в Печерському районі міста Києва» (дата публікації 12.09.2022) [Архівовано з першоджерела 21 вересня 2022.]
  4. а б Широчин, Михайлик, 2021, с. 50.
  5. а б Широчин, Михайлик, 2021, с. 51.
  6. Широчин, Михайлик, 2021, с. 53.
  7. WWW Енциклопедія Києва. Святителя Миколи Чудотворця церква
  8. У центрі Києва руйнується храм Миколи Чудотворця
  9. Храм Миколая Чудотворця на Звіринці — занедбана святиня з печерських пагорбів
  10. Сіренко Каріна. У Києві порізали радянський літак замість передати його Музею авіації // Наш Київ. — 2023. — 31 березня. [Архівовано з першоджерела 31 березня 2023.]

Джерела ред.