Трьохсвятительська церква (Київ)
Васи́лівська (Трьохсвяти́тельська) це́рква — зруйнована православна церква, збудована на київському Ярославовому «Великому дворі» князем Святославом Всеволодовичем 1183 року. Являла собою чотиристовпний хрестовокупольний храм з фасадами, розчленованими пілястрами з півколонами. Характерна споруда київської архітектурної школи другої половини XII століття.
| Василівська (Трьохсвятительська) церква | |
|---|---|
 Василівська (Трьохсвятительська) церква | |
| 50°27′26″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.45722222224999598° пн. ш. 30.52125000002777711° сх. д.Координати: 50°27′26″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.45722222224999598° пн. ш. 30.52125000002777711° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм і втрачена спорудаd |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Засновник | Великий князь Святослав Всеволодович |
| Кінець будівництва | 1183 |
| Зруйновано | 1935—1936 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Стиль | бароко |
| Адреса | Десятинна вул., 8 |
| Епонім | Свято Трьох Святителів |
  Трьохсвятительська церква (Київ) (Київ) | |
 | |
 Трьохсвятительська церква у Вікісховищі | |
Історія
ред.Побудована 1183 року. Назва храму відсилає до Свята Трьох Святителів.
Реставрована близько 1640 року за сприяння Петра Могили. Король Польщі Владислав IV Ваза грамотою від 7 червня 1640 року надав Києво-Братському монастирю права на церкву.[1] Під час другої реставрації за митрополита Варлаама (Ясинського) отримала бароковий вигляд.
1904 року біля церкви було збудовано дзвіницю[2].
Закрита згідно з Постановою Президії Київської міської ради від 8 серпня 1934 року під приводом розпаду громади.
Знищена більшовиками у 1935–1936 для будівництва будівлі Раднаркому УРСР, в якій зараз розташоване Міністерство закордонних справ України.
-
Руїни Трьохсвятительської церкви
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ и документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 70—71.
- ↑ Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |