Протести в Білорусі 2020

Акції протесту в Білорусі 2020 року — це хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка. Протести загострилися після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Основними цілями є відставка Лукашенка та проведення повторних, чесних виборів президента країни.

Протести в Білорусі
Протести
Protest actions in Minsk (Belarus) near Stella, August 16.jpg

Мітинг у Мінську 16 серпня 2020
Дата: з 24 травня 2020 (4 місяці, 26 днів)
Місце: Білорусь Білорусь
Координати:
Привід:
  • Тривалий час перебування Олександра Лукашенка на посаді Президента Білорусі без чесних виборів
  • Ексцентричні висловлювання та поведінка президента Лукашенка в умовах пандемії COVID-19
  • Погіршення соціально-економічного становища населення
  • Відсутність ефективних соціально-економічних реформ з боку влади
  • Арешти найвідоміших лідерів опозиції та опозиційних активістів Сергія Тихановського, Віктора Бабарика
  • Недопущення до участі у президентських виборах популярних альтернативних кандидатів
Цілі:
  • Звільнення Сергія Тихановського, Віктора Бабарика та інших політичних в'язнів
  • Проведення чесних виборів і допуск до них альтернативних кандидатів
  • Відставка президента Олександра Лукашенка
  • Повернення до Конституції 1994 року
Сторони
Білорусь Опозиція
• Координуючі організації:
• Фронт національного порятунку Білорусі (з 12 серпня)[1]
Координаційна рада для забезпечення передачі влади (з 14 серпня)[2]
• Національний страйковий комітет (з 18 серпня)[3]

• Опозиційні кандидати та їхні прихильники
• Опозиційні партії та організації:

БХД[4][5]
ПСП[5]
БСДП (НГ)[6]
БСДП (Громада)[5]
ОГП[4]
БНФ[5]
Рух «За свободу»[4]
БКДП[5]
«Молодий Фронт»[6]
«Справедливий світ»[7]
«Говори правду»[8]
«Революційна дія»[9]

Підтримка:
Білорусь Президент Білорусі
Білорусь Уряд Білорусі
МВС Білорусі
ОМОН
КДБ Білорусі
Armed Forces of Belarus emblem.png Збройні сили Білорусі
ЦВК Білорусі
МОЗ Білорусі
Конституційний суд
Підтримка:
Ключові фігури
Світлана Тихановська
Віктор Бабарико
Сергій Тихановський
Миколай Статкевич
Павло Северинець
Валерій Цепкало
Вероніка Цепкало
Марія Колесникова
Павло Латушко
Олександр Лукашенко
Роман Головченко
Юрій Караєв
Валерій Вакульчик[be-tarask]
Лідія Єрмошина
Володимир Каранік[be-tarask]
Петро Міклашевич[be-tarask]
Втрати
Станом на жовтень:
• 6+ загиблих[24][25][26][27]
• понад 450 поранених[28]
• понад 13000 заарештованих[29]
• 50 зниклих[30]

Станом на липень:
• понад 700 заарештованих[31]

Станом на червень:
• 220 заарештованих
Станом на серпень:
• 103 поранено, з яких 28 шпиталізовано (версія МВС)[29]

Перші передвиборчі протести почалися у травні 2020 року в Мінську та інших містах і спочатку були пов'язані з арештом опозиційних кандидатів у президенти та недопущенням їхньої участі в президентських виборах. Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської і вона стала єдиним опозиційним кандидатом, її передвиборчі мітинги в різних містах стали збирати по кілька тисяч людей. Влада перешкоджала організації мітингів.

В день виборів після публікації перших офіційних екзит-полів, що свідчили про нібито переконливу перемогу Лукашенка вже в першому турі і суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів, масові протести охопили одразу багато міст країни. Поза Мінськом люди масово виходили на вулиці в Барановичах, Бересті, Бобруйську, Вітебську, Гродні, Жлобині, Могильові, Пінську та ін. Їхньою основною метою став чесний підрахунок голосів і відставка Лукашенка, який займає посаду президента з 1994 року. Уряд почав придушувати мирні протести, використовуючи гумові кулі, сльозогінний газ та водомети; у відповідь траплялися сутички з силовиками. На кілька днів у країні майже повністю відімкнули інтернет. Було затримано кілька тисяч людей. Після трьох днів протистояння влада зупинила придушення протесту, але затримання продовжилися. Правозахисники відзначали жорстокість дій силовиків на вулицях та, особливо, у слідчих ізоляторах. Кілька людей загинуло.

11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, зокрема МАЗ, БелАЗ та Білоруськалій. Починаючи з вечора 9 серпня по всій Білорусі щодня проходять мирні акції солідарності та страйки, а у вихідні — багатотисячні марші. Протести 2020 року є найбільшими в історії незалежної Білорусі.

ПередумовиРедагувати

Політична ситуація в БілорусіРедагувати

Лукашенко займає посаду президента Білорусі з 1994 року. Після обрання в липні 1994 він провів низку змін: обмежив роль парламенту та місцевої влади, змінив символіку країни, взявши курс на інтеграцію з Росією, а також позбувся опозиції (через тиск, арешти та вбивства). Згодом Лукашенко скасував обмеження на два президентські терміни і став незмінним керівником країни, регулярно офіційно перемагаючи на виборах у першому турі з високим результатом. Жодні вибори в Білорусі після 1994 року не було визнано вільними міжнародною спільнотою, а здійснені ним зміни спричиняли регулярні масові протести, які щоразу закінчувалися придушенням з боку силовиків, масовими арештами та ув'язненнями (найбільшими з них були протести проти підписання Союзного договору з Росією у 1996-97 роках, проти фальсифікації виборів 2006 та 2010 років, а також проти політичних репресій у 2011 році).

В 2015 році Лукашенко підписав Декрет № 3 «Про попередження соціального утриманства», який зобов'язав усіх мешканців країни (як громадян, так і негромадян з постійним проживанням) без офіційної зайнятості на території Білорусі виплачувати щорічний збір на користь держави. Це спричинило напруження у суспільстві, що вилилося в нові протести, відомі як Марші недармоїдів. Внаслідок протестів у 2018 році обов'язковий збір було скасовано. На думку деяких експертів, запровадження обов'язкового збору зачепило аполітичну частину суспільства, яка почала політизуватися і набувати протестного характеру[32].

Під час пандемії 2020 року на відміну від більшості країн світу Білорусь не ввела суворого карантину. Лукашенко вважав, що коронавірус — це «психоз», якому піддалося світове співтовариство. За його словами, в Білорусі люди помирали від різних супутніх хвороб, а не від коронавірусу[33].

Всі ці та інші фактори впливали на оцінку Лукашенка суспільством напередодні президентських виборів. Опозиційні праймеріз закінчилися безрезультатно через пандемію і втручення в них провладних активістів[34][35]. В умовах пандемії не було зрозуміло, чи відбудуться вибори взагалі. Коли дату виборів було офіційно затверджено, опозиційні активісти стали проводити мітинги в різних містах, які збирали щоразу більше людей. Влада реагувала затриманнями.

Передвиборчі умовиРедагувати

6 травня 2020 року було затримано Сергія Тихановського — бізнесмена та відеоблоґера, що оголосив про намір балотуватися у президенти і агітував своїх прихильників брати участь у акціях протесту проти чинної влади та готуватися до бойкоту виборів[36] За участь у протестах проти інтеграції з Росією в грудні 2019 року йому присудили 15 діб арешту.[37].

15 травня Центральна виборча комісія Білорусі відмовила в реєстрації ініціативної групи з висунення Тихановського кандидатом у президенти, обґрунтувавши це неправильним оформленням документів та відсутністю його підпису. Документи подавала дружина Тихановського Світлана на підставі довіреності[38]. Після цього Світлана Тихановська оголосила, що буде балотуватися в президенти замість свого чоловіка.[39] 29 травня Сергія Тихановського було повторно затримано,[40] його звинуватили в організації несанкціонованого мітингу. Пізніше суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою[41].

12 травня про свою участь у виборах оголосив Голова правління «Белгазпромбанку» Віктор Бабарико. Його кандидатуру публічно підтримали відомі білоруські діячі культури: нобелівська лавреатка Світлана Алексієвич, режисер Андрій Курейчик, філософ Володимир Мацкевич. 11 червня в «Белгазпромбанку» почалися обшуки, затримали трьох членів ініціативної групи Бабарика, а 18 червня було заарештовано самого Віктора Бабарика та його сина Едуарда, голову ініціативної групи. Віктора Бабарика звинуватили у легалізації грошей, отриманих незаконним шляхом.

14 липня ЦВК відмовила Бабарику в реєстрації кандидатом через те, що «в декларації не відображено матеріальні засоби та нерухомість, що фактично перебувають у його власності, а також доходи від діяльності низки підконтрольних йому білоруських комерційних структур». Аналогічно не зареєстрували іншого альтернативного кандидата Валерія Цапкала. Учасники кампанії заявляли, що голова ЦВК Лідія Єрмошина зайняла бік слідства без рішення суду і таким чином демонстративно порушила конституцію. Представниці виборчих штабів Бабарика та Цепкала — Марія Колесникова та Вероніка Цепкало відповідно — приєдналися до Об'єднаного штабу Світлани Тихановської[42].

Напередодні виборів фактично було заборонено проводити соціологічні опитування. Інтернет опитування давали рекордно низькі показники президенту Лукашенку, через що з'явився мем «Саша 3%»[43].

ХронологіяРедагувати

До виборів (травень — початок серпня)Редагувати

 
Мітинг у Мінську 30 липня 2020

Події, пов'язані з тиском на опозицію, викликали суспільний резонанс. Початком протестів прийнято вважати мітинг, організаний Сергієм Тихановським у Мінську 24 травня; подія зібрала близько 500 осіб[44] На той час Тихановському вже відмовили в реєстрації ініціативної групи, тож він закликав підтримати свою дружину Світлану. Сергій Тихановський мав намір активізувати суспільство для бойкоту виборів.[44].

Під час кампанії зі збору підписів за Тихановську та Бабарика люди шикувалися у величезні черги.[45] Після недопущення до виборів Бабарика 14 липня в Мінську відбулися «несанкціоновані» протести, проти яких влада використала ОМОН, частину учасників було затримано[46][47][48][49].

Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської, її агітаційні зустрічі в столиці та регіонах стали збирали в середньому 10 тисяч осіб[50], а найбільший мітинг 30 липня зібрав, за оцінками правозахисників, 63 тисячі осіб[51].

6 серпня Тихановська не змогла організувати анонсований мітинг у Мінську, тому що всі місця для агітації були зайняті державними заходами[52]. Кілька тисяч прихильників Тихановської зібралися на одному з заходів у Київському сквері[53].

В останні дні перед виборами 7—8 серпня відбувалися різного роду «несанкціоновані» акції солідарності і, відповідно, масові затримання. Зокрема, в ці дні проходили акції автомобілістів, які організовано сигналили на центральних проспектах Мінська, демонструючи білі браслети на руках (символ підтримки опозиції)[54]. ОМОН та люди в цивільному хапали перехожих та велосипедистів, які виражали підтримку протесту.

З 8 серпня в Білорусі почалися проблеми з доступом до інтернету. Офіційна влада пояснила це «зовнішнім втручанням», але експерти вказували на монополію влади в контролі над інтернетом в країні[55]. Користувачі не мали стабільного доступу до основних соцмереж, месенджерів та пошукових систем[56].

Перші дні після виборів і спроба придушення протестуРедагувати

 
Один із «жіночих» протестів у Мінську
 
Троє працівників ДАІ та один співробітник іншого державного формування перекривають дорогу
 
Одна з «дощок ганьби» в Мінську: випускники та батьки вивішують на шкільні паркани стрічки випускників і видані школою грамоти на знак протесту проти масових фальсифікацій голосів на виборчих дільницях у школах за участі вчителів.[57]

Ввечері 9 серпня з'явилися перші офіційні екзит-поли. За їхніми даними, Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Тихановська — менше 7 %[58]. У відповідь на це одночасно по всій країні почалася нова хвиля протестів[59]. В країні частково відключили інтернет та мобільний зв'язок. Увечері перестали працювати новинні сайти. ОМОН та внутрішні війська застосували силу проти демонстрантів, протести почали розганяти водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами. У Мінську по протестувальниках стріляли гумовими кулями, були поранені; автомобіль спецтехніки в'їхав у натовп протестувальників, троє отримали важкі травми. За різними даними, пораненими було заповнено два відділення військового госпіталю[60][61][62][63].

За даними МВС, станом на 10 серпня затримано близько 3000 осіб.[61] У трьох містах Білорусі (Кобрині,[64] Ліді та Івацевичах[65].) міліція та ОМОН відмовилися застосовувати силу проти мирних протестів.

Ввечері 10 серпня люди знову почали збиратися в багатьох містах країни. Силовики використовували гумові кулі та світлошумові гранати. В деяких місцях протестувальники почали зводити барикади. З'явилася перша жертва — біля станції метро «Пушкінська» загинув чоловік[24] (нібито вибуху світлошумової гранати, але через кілька днів стало відомо, що його поранили пострілом).[66]

У Бересті та Пінську силовики опустили щити, а в Бобруйську зняли шоломи[67]. У Бобруйську протестувальники колоною підійшли до міськради із наміром захопити її, але цього не сталося[68].

Пізніше стало відомо, що 10 серпня Тихановська виїхала до Литви[69]. Вона записала відеозвернення, пояснивши, що самостійно покинула Білорусь, поїхавши до дітей[70]. За словами опозиції, відеозвернення було записано під тиском силовиків у приміщенні ЦВК, куди Тихановська прийшла подати скаргу на фальсифікації підрахунків і звідки її не випускали протягом кількох годин[71]. 14 серпня глава ЦВК Лідія Єрмошина підтвердила, що відео було записано в приміщенні ЦВК і що з Тихановською там розмовляли «високопоставлені представники органів правопорядку»[72].

11 серпня було оголошено загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися великі підприємства країни: Мінський маргариновий завод, Мінський електротехнічний завод, Жабінковський цукровий завод, а на БелАЗі та «Гродно Азоті» робітники почали обговорювати формат страйку і конкретні вимоги для підприємства[73].

Ввечері під час придушення протестів журналісти відзначали особливу жорсткість дій силовиків. Спершу вони розганяли та затримували людей, що прийшли до місця загибелі протестувальника біля метро «Пушкінська», а потім почали прочісувати центральні вулиці та затримувати випадкових перехожих[74].

Початок страйку (12-16 серпня)Редагувати

 
Гасла протесту: «Чесні вибори. Трибунал. Свободу політв'язням»
 
«Марш свободи» в Мінську 16 серпня 2020

12 серпня основною формою протесту стали акції солідарності та живі ланцюги. Жінки (часто лише в білому) стояли довгими шеренгами з квітами в руках і закликали силовиків припинити насилля, автомобілісти підтримували їх сигналами[75]. Біля місць перебування затриманих (зокрема біля «Волода́рки») збиралися їхні родичі та небайдужі громадяни. Стало відомо про ще одну жертву — в Гомелі матері затриманого 10 серпня хлопця повідомили, що він мертвий[25]. Цього дня було затримано щонайменше 700 людей[76]. На 19:00 було заплановано масове блокування доріг, але силовики змогли розчистити дороги[77]. До учасників акції біля Білоруського державного медуніверситету в Мінську приїхав міністр охорони здоров'я Володимир Каранік. Він запросив їх на розмову до актової зали університету, але медики відмовилися[78].

В Білорусі частково відновив роботу інтернет[79]. З'явилося кілька флешмобів, зокрема колишні військові та спецпризначенці викидали свою форму на знак протесту проти насилля, деякі міліціонери подавали у відставку[80]. Кілька журналістів державних телеканалів звільнилися[81][82].

13 серпня до оголошеного раніше страйку приєдналася низка підприємств, загалом понад 20 великих підприємств (зокрема, МАЗ[83] та БелАЗ[84], а також Мінський тракторний завод (МТЗ), Мінський керамічний завод («Керамін»), завод «Інтеграл», ВАТ «Хімволокно», «Гродноміськбуд», ВАТ «Белкард», «Гродно-Азот», «Гефест» та ін.). У Жодині працівники автобусного заводу БелАЗ поспілкувалися з мером Дмитром Заблоцьким, вимагаючи прибрати з вулиць ОМОН і військових, а також не передавати автобуси силовикам. Пізніше на БелАЗ приїхав міністр промисловості Петро Пархомчик, який грубо наказував робітникам повертатися до роботи[85].

До акцій солідарності приєдналися залізничники[86] та медики (працівники Республіканського науково-практичного центру «Кардіологія» в Мінську, Четвертої столичної лікарні, столичної Лікарні швидкої допомоги і студенти Гродненського медичного університету).[87] До вимог перерахувати голоси на виборах приєдналися також Білоруська державна філармонія і Національний художній музей Білорусі[88].

В офіси компанії UBER та російської компанії Яндекс. Таксі у Мінську увірвалися невідомі люди зі зброєю, ці сервіси перестали працювати через блокування з 9 серпня[89].

В ніч проти 13 серпня міліція почали випускати затриманих, зокрема, з СІЗО на Окрестіна випустили понад 100 осіб[90]. Крім того, міністр МВС Білоруси Юрій Караєв попросив вибачення за травми випадкових людей, які їм нанесли міліціянти[91]. Посли країн ЄС поклали квіти на місце загибелі першої жертви протистояння біля станції метро «Пушкінська»[92].

14 серпня до страйку приєдналися нові підприємства, зокрема Білоруськалій,[93] Мінський тракторний завод, «Білшина» та інші[94]. На страйк вийшли також всі категорії працівників Мінського метрополітену: від співробітників депо до інженерних служб.

Учасники кількох стихійних акцій у Мінську (зокрема робітники МТЗ)[95] рушили колонами до Будинку уряду. Коли площа заповнилася тисячами людей, перед будинком по периметру вишикувались бійці внутрішніх військ, вони опустили щити. Люди пробули на площі до 21-ї години.[96] Протестувальники збиралися й у інших місцях: біля будівлі КДБ, біля метро «Пушкінська», де загинув демонстрант. В Гродні на площі Леніна зібралося понад 20 тисяч осіб, до них вийшов голова міськвиконкому Мечислав Гой. Ніде в країні силовики не перешкоджали проведенню акцій[97].

МВС заявило про порушення 90 кримінальних справ про масові заворушення 9-13 серпня, назвавши їх «зрежисерованими акціями за участі спеціально підготовлених, навчених „бійців“»[98]. Лукашенко провів засідання Ради безпеки, на якому заявив, що протести організували люди з-за кордону, згадавши такі країни, як Польщу, Україну, Нідерланди та Росію[99]. ЦВК оголосило остаточні результати виборів, за якими Лукашенко здобув перемогу (80,1% голосів проти 10,1% Тихановської)[100][101]. Лідія Єрмошина заявила про неможливість перерахунку[102].

Світлана Тихановська заявила про створення Координаційної ради для передачі влади в Білорусі та про готовність вести діалог з Лукашенком. Цей план підтримав Президент Литви Ґітанас Науседа[103].

15 серпня в Мінську тисячі людей прийшли на акцію пам'яті Олександра Тарайковського, що загинув під час протестів 10 серпня[104]. Пізніше того дня Associated Press опублікувала відео поранення Тарайковського, на якому видно, що його було поранено пострілом; це спростувало версію про вибух гранати[66]. Глава МВС Білорусі Караєв допустив, що в нього могли стріляти з нелетальної зброї[105].

В різних містах країни люди приходили до міських та обласних адміністрацій, вимагаючи, щоби до них вийшли розмовляти представники влади. Лукашенко повідомив, що він поговорив із Путіним і готовий просити про допомогу у придушенні протестів. МВС Білорусі оголосило в розшук засновника телеграм-каналу NEХТА Степана Путило і експретендента на посаду президента Валерія Цепкала[106]. Того ж дня стало відомо, що найбільше державне медіа країни, Белтелерадіокомпанія, також планує приєднатися до проетстів[107].

На адмінбудівлі в селі Підгір'я в передмісті Могильова вивісили історичний біло-червоно-білий прапор[108].

В неділю 16 серпня відбувся анонсований раніше «Марш свободи», що зібрав близько 200 тисяч осіб і став найбільшою в історії Білорусі протестною акцією[109]. Люди пройшли від стели «Мінськ — місто-герой» до площі Незалежності. Під час виступу перед учасниками акції Марія Колесникова озвучила вимогу відставки Лукашенка[110].

Раніше на тій же площі відбулася акція на підтримку Лукашенка. Вона зібрала близько 30 тисяч осіб (за офіційними даними, 70 тисяч). Журналісти вказували, що на акцію масово звозили бюджетників із регіонів. Під час свого виступу Лукашенко заявив про неможливість перевиборів[111].

Масові акції протесту відбулися по всій країні — в Гродні, Гомелі, Бересті, Могильові, Барановичах, Вітебську, Бобруйську, Жлобині, Борисові, Пінську, Солігорську, Ліді, Полоцьку. В Бересті до протестувальників вийшов мер, його освистали[112]. В Гомелі відбулося прощання з Олександром Вихором, що загинув під час розгону акцій протесту в Гомелі[113].

Друга половина серпняРедагувати

 
Перша пресконференція Координаційної ради, 18 серпня 2020.
 
«Марш вільної Білорусі» в Мінську 23 серпня 2020.
 
Жіночий марш 29 серпня 2020.
 
«Марш миру та незалежності» в Мінську 30 серпня 2020.

17 серпня по всій території Білорусі тривав страйк, до якого приєдналися державна Белтелерадіокомпанія, телеканал «Білорусь 1» і «Радіо Столиця». Великі мітинги відбулися на «Білоруськалії» та «Нафтані».

Лукашенко відвідав Мінський завод колісних тягачів, де зустрівся з протестуючими робітниками. Він заявив про неможливість перевиборів і пригрозив страйкарям звільненнями. Натовп скандував «Іди геть!»[114].

Було звільнено директора Купалівського театру Павла Латушка, що відкрито підтримав протести і увійшов до Координаційної ради[115]. Євросоюз оголосив, що не визнає переобрання Лукашенка[116]. Генпрокуратура Білорусі заявила, що відпустили майже всіх затриманих демонстрантів, у застінках КДБ, за їхніми словами, лишилось 122 людини[117].

18 серпня Конгрес демократичних профспілок створив Національний страйковий комітет, що має на меті координувати страйкарів і допомагати їм фінансово[3].

В кількох містах, зокрема в Гомелі, Гродні та Могильові відбулися провладні мітинги, що збирали, за оцінками ЗМІ, 5-10 тисяч осіб[118]. ЗМІ повідомляли, що деякі працівники організацій зізнавалися в тому, що їх змушували їхати на ці мітинги і погрожували звільненням за відмову[119].

Члени Координаційної ради при Тихановській провели в Мінську першу пресконференцію[120][121]. Лукашенко заявив, що створення Координаційної ради — це спроба захоплення влади.[122].

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель провела розмову з президентом РФ Путіним. Німецька сторона наголосила на неприйнятності насилля з боку влади щодо громадян, а російська — на невтручанні інших країн у ситуацію в Білорусі[123].

19 серпня демонстранти в Мінську почали збиратися біля будівлі МВС. Працівники БТ, що приєдналися до страйку, повідомили, що їх замінили працівниками з Росії[124][125][126]. Силовики розігнали протест перед входом на МТЗ, двох затримали[127][128].

Лукашенко призначив новий уряд, де зберегли посади всі ключові фігури: Прем'єр-міністр Роман Головченко, міністр МЗС Володимир Макей, міністр МВС Юрій Караєв, голова Мінінформації Ігор Луцький та міністр охорони здоров'я Володимир Караник[129]. Литва запровадила санкції проти Лукашенка та його оточення[130].

20 серпня зник працівник «Білоруськалію» Дмитро Куделевич, що входив до страйккому. Затримали іншого представника страйккому, Максима Філановича[131]. Платформа «Голос», що займалася паралельним підрахунком голосів, опублікувала звіт на основі 1.310 протоколів, згідно з якими Тихановська набрала понад 81% голосів[132].

21 серпня в Мінську утворили «Ланцюг покаяння» завдовжки 13 км від урочища Куропати, де в 1930-х роках НКВС розстріляв тисячі людей, до ізолятора на Окрестіна[133]. Ввечері в різних районах Мінська відбувалася акція «Затори солідарності»: водії зупинялися і сигналили або повільно їхали, створюючи затори[134].

Страйкком «Білоруськалію» повідомив, що Куделевича затримав білоруський КДБ, однак йому вдалося втекти і він перебуває в Україні[135]. В Білорусі заблокували сайти платформ «Голос» і «Зубр», які займалися паралельним підрахунком голосів[136]. Лукашенко заявив, що шахтарів, які страйкують (зокрема, працівників Білоруськалію), він може замінити українцями,[137], але профспілка українських шахтарів заперечила таку можливість[138].

22 серпня в Бересті відбулася акція пам'яті Генадія Шутова, учасника протестів, що загинув у місті від вогнепального поранення[139].

Лукашенко змінив керівництво Гродненської області, яке йшло на поступки протестувальникам (дозволило організовувати мітинги на центральних площах, виділило регіональний телеефір тощо); новим губернатором він призначив колишнього міністра охорони здоров'я Караніка[140]. Під час мітингу в Гродні Лукашенко заявив, що кадри з побитими протестувальниками постановочні,[141] закликав пробачити міліціянтів, якщо вони були десь не праві і доручив силовикам зупинити протести протягом двох днів.[142].

В цей день у Білорусі заблокували низку інформаційних сайтів, що активо висвітлювали протести (зокрема «Радіо Свободу», «Європейське радіо для Білорусі», «Белсат», «Салідарнасьць», Udf.by, «Вітебський кур'єр», «Виртуальный Брест», The Village, а також сайти правооборонних організацій, політичних партій і громадських ініціатив)[143]. Слідчого Андрія Остаповича, що звільнився на знак протесту проти насилля, затримали в Росії[144].

23 серпня в Гомелі, Гродні,[145] Могильові,[146] Бересті, Мінську та інших містах відбувалися акції та мітинги.[147] В Мінську пройшов «Марш нової Білорусі», в якому взяли участь понад 100 тисяч осіб.[148][149] Люди дійшли до Палацу незалежності, де дорогу перекрили силовики. Натовп розвернувся і поступово розійшовся. Лукашенко прилетів на вертольоті з автоматом АКС-74У у військовій формі, з ним був молодший син Микола, також у формі та зі зброєю. Лукашенко назвав марш «спробою штурму»[150]. В Литві утворили живий ланцюг від Вільнюса до білоруського кордону,[151] у Латвії — вздовж білоруського кордону[152].

24 серпня міліція затримала голову страйкового комітету заводу Білоруськалій Анатолія Бокуна, а всім членам страйкового комітету було висунуто звинувачення в несанкціонованої діяльності[153][154]. Також затримали членів президії Координаційної ради Ольгу Ковалькову і Сергія Дилевського, їх звинуватили в організації несанкціонованих масових заходів[155]. Координаційна Рада закликала білорусів ініціювати процедуру відкликання депутатів парламенту та місцевих рад.[156] Також Лукашенко звільнив посла Білорусі в Словаччині Ігоря Лещеню, який підтримав протести[157].

25 серпня в центрі Мінська одночасно проходили акції протесту та акції на підтримку Лукашенка. Протестувальники зібралися на площі Незалежності, їх було бл. 5 тисяч; акцію присвятили 29-ій річниці проголошення незалежності Білорусі. До площі почали стягувати військову техніку.[158] Ввечері міліція та ОМОН затримали частину учасників. Акція на підтримку Лукашенка біля Комаровського ринку зібрала бл. тисячі людей.[159] В Гродні відбувся мітинг біля управління міліції, протестувальники вимагали звільнити затриманих 28 співробітників «ГродноАзоту». Затриманих відпустили, а коли учасники акції почали розходитися, їх стали затримувати люди в штатському. Почалася бійка, під час якої ОМОН застосував сльозогінний газ.[159]

Членів президії Координаційної ради Сергія Дилевського, який також очолює страйкком Мінського тракторного заводу, та Ольгу Ковалькову заарештували на 10 діб[160]. Голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич заявив, що Координаційна рада є неконституційною[161].

26 серпня голову страйкового комітету Мінського заводу колісних тягачів Олександра Лавриновича засудили до 10 діб адміністративного арешту[162][163]. На знак протесту проти тиску на Купалівський театр[164] з нього звільнилися 58 акторів та співробітрників (більше половини трупи), зокрема всі режисери.[165][166] Також звільнився директор радіо «Столиця» Олег Михалевич,[167] колектив якого звільнився на знак протесту проти насилля на фальсифікації виборів ще 19 серпня[168] В мінському домі, де до еміграції жила сім'я Цепкалів пройшов обшук.[169].

Ввечері в Мінську влада знову обмежила доступ до інтернету,[170] після чого ОМОН розігнав мітинг у центрі міста, а також заблокував людей всередині Червоного костелу[171]. На знак підтримки протестів, Польща тимчасово дозволила білорусам в'їзд на територію країни без віз[172].

27 серпня Лукашенко заявив, що скасує відстрочки від обов'язкової служби в армії студентам, що беруть участь в протестах[173]. МОЗ Білорусі звільнило директора Республіканського науково-практичного центру «Кардіологія», академіка НАН Білорусі Олександра Мрочека, чиї підлеглі раніше виходили на пікети та акції проти насилля.[174] В Мінську було затримано бл. 50 журналістів, що висвітлювали масові протести. На чотирьох осіб, що відмовилися давати свої смартфони на перевірку, було складено протоколи за участь у несанкціонованій акції. Шведського журналіста зобов'язали протягом доби покинути Білорусь і заборонили в'їзд на п'ять років[175].

28 серпня біля Купалівського театру знову зібралися люди на знак солідарності з його працівниками та акторами. Артисти на знак протесту виставили біля театрального кафе свої грамоти і подяки. Ввечері протестувальники зібралися в Мінську на площі Незалежності, де вишикувалися в ланцюг солідарності. Схожі живі ланцюги влаштовували протягом дня в різних районах Мінська[176] Було заблоковано доступ до сайту nn.by (газети «Наша Ніва») та naviny.by[ru], які широко висвітлювали акції протесту.[177].

29 серпня в Мінську відбулася акція «Жіночий ґрандмарш за свободу», в якій взяли участь декілька тисяч жінок та дівчат із квітами, плакатами та прапорами. Акцію намагалися зупинити міліція, ДАІ та ОМОН, перекриваючи дорогу колоні, а також закликаючи людей розійтися. Схожі жіночі акції відбулися в Бересті, Гомелі, Заслав'ї, Речиці та інших містах Білорусі[178].

Декан гуманітарного факультету Полоцького державного університету Денис Кондаков подав у відставку на знак протесту проти дій влади[179].

30 серпня в день народження Лукашенка в Мінську відбувся «Марш миру та незалежності»,[180][181] що зібрав понад 100 тис.[182] (за іншими даними, понад 200 тис.[183]) осіб. Колона демонстрантів розтягнулася на понад 3 км. До Палацу Незалежності було стягнуто не менше десяти БТР-80,[184] також у Мінську вперше за час протестів з'явивися БМП.[185] На площі Перемоги влада встановила потужні гучномовці, через які відтворювали радянські пісні.[186] Біля будівлі КДБ сталися сутичні між протестувальниками та працівниками КДБ, внаслідок яких затриманих демонстрантів відпустили[187] Під час маршу в Мінську було відключено мобільний інтернет. Як заявили мобільні оператори, це було зроблено «у відповідності з розпорядженням відповідних державних органів».[188].

Мирні демонстрації відбулися також у Бересті, Гродні, Ліді, Новополоцьку, Вітебську, Могильові, Вовковиську, Барановичах, Полоцьку, Гомелі, Глибокому, Горках, Бобруйську, Пінську, Жодині, Солігорську, Кобрині, Пружанах, Мозирі, Молодечному, Білоозерську, Орші, Речиці, Жлобині, Ів'ї та інших[189]. Понад 300 білоруських спортстменів, зокрема кілька призерів Олімпійських ігор, звернулися до Лукашенка з відкритим листом, у якому закликали провести нові вибори[190]. За добу в країні було затримано понад 170 мітингувальників[191].

31 серпня Лукашенко звільнив посла Білорусі в Іспанії Павла Пустового, який до цього виступив за перерахунок результатів виборів[192][193] Білоруські прикордонники без пояснення причин відмовили у в'їзді митрополиту Тадеушу Кондрусевичу, главі католицької церкви Білорусі, що різко осудив дії силовиків біля Червоного костелу 26 серпня.[194] Марія Колесникова і штаб Віктора Бабарика оголосив про створення нової політичної партії «Разом».[195] Під час фіналу Кубка Білорусі з футболу серед жінок вболівальники скандували «Іди геть!»[196].

ВересеньРедагувати

 
«Марш єдності» в Мінську, 6 вересня 2020
 
«Марш єдності» в Мінську, 6 вересня 2020
 
Внутрішні війська під час «Маршу єдності» в Мінську, 6 вересня 2020
 
«Марш героїв» у Мінську, 13 вересня 2020
 
«Марш справедливості» в Мінську, 20 вересня 2020
 
«Марш 97%» у Мінську, 27 вересня 2020

Зранку 1 вересня в деяких містах Білорусі студенти різних навчальних закладів вийшли на страйки та акції солідарності. Найбільша кількість зібралася в Мінську, де зустрілися студенти БДУ, БНТУ, БДУІР, МДЛУ, БДУКМ, БДМУ та інших вишів. Силовики почали затримувати учасників акцій[197]. Викладачі БНТУ забороняли студентам виходити на протести, будівлю ВНЗ заблокували силовики, не випускаючи студентів на вулицю[198]. В Гродні міліціянти затримали чотирьох з 20 студентів Гродненського університету, що стояли на вулиці без плакатів чи гасел.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь, в якій розповіло про 450 задокументованих випадків катувань та жорстокого поводження з людьми під час акції протестів у Білорусі, а також про 6 зниклих без вісти, статус і місце перебування яких досі не відомі їхнім родичам[199][200].

2 вересня колективи Білоруської залізниці (понад 1000 працівників),[201] Гродненського м'ясокомбінату (понад 800 співробітників)[202] та Мозирського НПЗ (понад 1200 співробітників)[203] опублікували відкриті листи, в яких засудили насильство з боку силовиків щодо мирних громадян, підтримали вимогу про відставку Лукашенка, а також закликали визнати вибори 9 серпня сфальсифікованими. Відкрите звернення з'явилося на сайті ліцею Білоруського державного університету, в якому колектив різко засудив насильство на території установи та порушення конституційних свобод[204].

Член президіуму Координаційної ради Павло Латушко повідомив, що він тимчасово покинув Білорусь і перебуває в Польщі[205].

В різних точках Мінська відбувалися марші та ланцюги солідарності. Комунальні служби за участі міліції та тихарів знищили стихійний меморіал на місці загибелі Олександра Тарайковського біля станції метро «Пушкінська», напис «Не забудзем» засипали сіллю. Це спровокувало акцію протесту, люди прибрали сіль. Кількох учасників акції затримали[206].

3 вересня понад 50 правцівників незалежних ЗМІ («БелаПАН», TUT.BY, «Комсомольска правда в Беларуси», «Трибуна», Onliner.by[be-x-old], «Єврорадіо», «Радіо Свобода» та ін.) прийшли до будівлі МВС Білорусі, щоб виразити солідарність із затриманими журналістами. Було затримано фотографа TUT.BY Дмитра Брушка[207] Акцію солідарності також провели студенти-медики, утворивши ланцюг солідарності біля БДМУ.

В керівництві силових відомств Білорусі (КДБ, Раба безпеки, Комітет державного контролю) відбулися перестановки[208].

6 вересня в різних містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Протестувальники вийшли в Барановичах, Білоозерську, Бобруйську, Бересті, Вітебську, Вовковиську, Глибокому, Гомелі, Гродні, Жодині, Кобрині, Ліді, Ляховичах, Мінську, Могильові, Мозирі, Молодечні, Новогрудку, Новополоцьку, Орші, Полоцьку, Речиці, Світлогорську, Сморгоні, Солігорську та інших. Найбільша кількість людей вийшла в Мінську (за оцінками журналістів, від 170 до 200 тисяч осіб).

До Мінська було стягуто посилені наряди силовиків, БТР, водомети, перекрито підземні переходи. Багатотисячна колона мітингувальників прийшла до резиденції Лукашенка. Дорогу до резиденції було перекрито колючим дротом та спецтехнікою «Рубіж» на базі БРДМ-2[209]. МВС та правозахисники повідомили про сотні затриманих. На проспекті Переможців, біля резиденції президента, міліціянти застосували газ проти мітингувальників[210].

За даними МВС Білорусі, цього дня було затримано понад 121 протестувальника, а правозахисники встановили імена 57 затриманих під час акції в Мінську на підтримку Колесникової, серед них 26 жінок[211].

7 вересня в центрі Мінська невідомі викрали учасницю Координаційної ради Марію Колесникову[212][213]. Цього ж дня стало відомо, що золотовалютні резерви Білорусі протягом серпня скоротилися на 15,8% (1,4 млрд $) — з 8,85 млрд до 7,45 млрд $[214].

8 вересня стало відомо, що Марію Колесникову, Антона Родненкова та Івана Кравцова намагалися депортувати в Україну. Колесникова порвала свій паспорт, після чого її офіційно затримали і перевезли в СІЗО. Їй інкримінують спробу захоплення влади[215]. Родненков та Кравцов перетнули кордон і пізніше того ж дня дали пресконференцію в Києві[216].

13 вересня в багатьох білоруських містах відбувся «Марш героїв» (поза Мінськом, також у Гродні, Гомелі, Бересті, Ліді, Вітебську, Жодині, Кобрині, Могильові, Пінську та ін.). Ще до запланованого старту акцій силовики та люди в цивільному та балаклавах розпочали затримання по всьому Мінську. За попередньою інформацією, було затримано понад 400 осіб. У центрі Мінська протестувальники почали зводити барикади. Активісти принесли на вулицю Тімірязєва водоналивні блоки та інші підручні матеріали, рух транспорту вулицею вже обмежили. Крім того, за даними білоруських ЗМІ, у Бересті силовики застосували водомети[217]. Напередодні вночі біля станції метро «Пушкінська» було відновлено напис «Не забудем, не простим!» на місці загибелі Олександра Тарайковського.

14 вересня в Сочі відбулася зустріч Лукашенка з Путіним, за підсумками якої Росія видала Білорусі кредит сумою в 1,5 млрд доларів США. Того ж дня на полігоні «Берестейський» стартували російсько-білоруські навчання «Слов'янське братство 2020», що триватимуть до 25 вересня. За офіційними даними, від Росії у них візьмуть участь бл. 300 військових і бл. 70 одиниць бойової та спеціальної техніки[218] Початково планувалася, що до навчання приєднаються також збройні сили Сербії, проте 9 серпня президент Сербії Александар Вучич заявив про відмову від участі через тиск Євросоюзу[219].

Планувалося, що 16 вересня стане днем національної акції солідарності. Деякі компанії вирішили припинити роботу й приєднатися до акції (серед них кав'ярні, бари, магазини одягу, центри друку, турфірми фотостудії та ін.).[220] В Мінськ для обговорення питань двосторонньої військової співпраці прибула російська делегація на чолі з міністром оборони Сергієм Шойгу. Лукашенко запропонував продовжити військові навчання «Слов'янське братство».[221] Крім того Лукашенко провів зустріч із «політичним активом країни» (вищими посадовцями, членами Ради республіки та депутатами Палати представників та ін.), на яку зібралося майже 300 осіб.[222] В Гомелі відбувся похорон Олександра Вихоря, що загинув 12 серпня. На похорон зібралося кількасот людей.

17 вересня Європейський парламент прийняв резолюцію щодо ситуації в Білорусі, згідно з якою Лукашенка не визнають легітимним президентом країни, з вимогами ввести жорсткі санкції проти нього та його оточення. Також ЄП осудив гібридне втручання Росії у справи Білорусі.[223] Сімнадцять держав-учасниць ОБСЄ вирішили створити групу експертів для вивчення ситуації з правами людини в Білорусі після президентських виборів.[224]

18 вересня російський журналіст Юрій Дудь опублікував на своєму каналі «вДудь» в Youtube інтерв'ю з автором Telegram-каналу NEXTA Степаном Путилою.[225]

19 вересня в Мінську під час протестів було затримано щонайменше 320 людей, частину з них було відпущено[226], також у Мінську проходив традиційний жіночий марш з вимогою проведення нових виборів та покарання всіх причетних до вбивств та катування протестувальників[227].

20 вересня по всьому Мінську було багато військової техніки, деякі площі обгородили по периметру, а о 14:33 було відключено мобільний інтернет. Попри перешкоди з боку силовиків, протестувальники пройшли маршем центральними вулицями (бл. 100—150 тис. осіб). Аналогічні акції відбулися в інших містах країни. За офіційними даними, було затримано 442 особи, з них 266 — у Мінську.

23 вересня Лукашенко провів інавгурацію в Палаці незалежності, про яку не повідомляли заздалегідь і яку не транслювали. На події не було представників інших країн.[228][229] За словами деяких присутніх, вони дізналися про інавгурацію безпосередньо в Палаці незалежності. В центр Мінська було стягнуто війська та ОМОН. Ближче до 18:00 в багатьох містах почалися протести (зокрема, в Мінську, Гродні, Бересті, Могильові, Солігорську, Столині, Гомелі, Жодині, Борисові, Сміловичах, Барановичах, Поставах, Полоцьку, Молодечні та інших), було затримано щонайменше 360 осіб[230]. В Мінську протести розганяли водометами, застосовували сльозогінний газ. Уряди багатьох країн заявили, що не визнають інавгурацію легітимною, а Лукашенка — президентом (зокрема Німеччина, Словаччина, Литва, Латвія, Чехія, Україна та Данія)[231]. Член президіуму Координаційної ради з передачі влади Павло Латушко заявив, що Рада вступить у переговори з прем'єр-міністром країни.

26 вересня в Мінську відбувся суботній жіночий марш. Влада намагалися перешкодити його проведенню, блокуючи площі та закриваючи станції метро. Відбувалися також інші акції солідарності в різних містах. Загалом в цей день у Мінську було затримао щонайменше 124 людини, в регіонах — 12.[232]

В неділю 27 вересня було заплановано провести «народну інавгурацію» Тихановської у відповідь на таємну інавгурацію Лукашенка раніше цього тижня. За оцінками ЗМІ, в Мінську на вулиці вийшло понад 100 тисяч осіб.[233][234][235] Загалом по країні в цей день затримали понад 350 людей.[236]

29 вересня Світлана Тихановська зустрілася у Вільнюсі з президентом Франції Емануелем Макроном. Основною темою розмови була можливість організації переговорів про проведення нових виборів президента Білорусі. Після завершення розмови Макрон заявив, що готовий виступити посередником в урегулюванні політичної кризи в Білорусі.[237]

30 вересня головна редакторка найбільшого білоруського інформаційного порталу TUT.BY Марина Золотова розповіла, що Міністерство інформації Білорусі з 1 жовтня позбавляє їх на три місяці статуса ЗМІ. Це не дозволить керівництву TUT.BY найближчим часом відправляти своїх журналістів для висвітлення вуличних акцій протесту.[238]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що українська влада перестане називати Олександра Лукашенка президентом після 5 листопада, коли офіційно завершаться його попередні повноваження.[239]

ЖовтеньРедагувати

 
Водомети розганяють протестувальників у Мінську, 4 жовтня 2020
 
«Марш звільнення політв'язнів» у Мінську, 4 жовтня 2020
 
«Партизанський марш» у Мінську, 18 жовтня 2020

1 жовтня лідери країн ЄС погодили санкції щодо близько 40 офіційних осіб Білорусі, відповідальних за фальсифікацію виборів та порушення прав людини; санкції вступають у силу з 2 жовтня[240]. Президент Франції Макрон підкреслив, що ЄС не ввів санкцій проти особисто Лукашенка, оскільки це підірвало би вимогу Брюсселя почати діалог з опозицією за посередництва ОБСЄ і звільнити політв'язнів[241].

3 жовтня, аби запобігти масовим затриманням на традиційних суботніх жіночих маршах, протестувальники змінили тактику і цього разу рухалися поодинці та невеликими групами вздовж всього проспекту Незалежності. Протестна акція отримала назву «Світла субота. Квітковий демарш прекрасних жінок» і тривала дві години. Протестувальники свідомо відмовилися від демонстрації національного прапора, а в руках несли тільки квіти, що були обв'язані червоними чи білими стрічками; дехто мав одяг або парасолі червоно-білих кольорів. Попри це силовики патрулювали проспект у посиленому режимі. За офіційними даними, в Мінську було затримано 11 осіб; на акції в Солігорську було затримано близько 20 осіб, зокрема журналістів. У Гомелі було затримано головну редакторку місцевого видання «Сильні новини» (рос. Сильные новости) Анну Якштас разом з її чоловіком Денисом, що також працює в цьому ЗМІ[242].

В лікарні швидкої допомоги Мінська помер 41-річний Денис Кузнєцов, якого 29 вересня було доставлено туди з ізолятора на Окрестіна з численними травмами (переломами та пошкодженням внутрішніх органів). За офіційними даними, його затримали за дрібне хуліганство, а травми він отримав через падіння з верхнього ліжка в камері[243].

4 жовтня в Мінську та інших містах Білорусі о 14:00 почалася протестна акція «Марш звільнення політв'язнів». Цього разу силовики змінили тактику. На дорогах Мінська більше не було мікроавтобусів із невідомими в масках, а всі сили було стягнуто безпосередньо до місця планованого збору учасників в районі вулиці Неміги та проспекту Переможців (зокрема були водомети та бронетехніка). Влада тимчасово закрила станції метро «Площа Перемоги», «Жовтнева», «Купалівська», «Площа Леніна», «Неміга», «Фрунзенська» та «Якуба Колоса»; було відключено мобільний інтернет; закрили велику кількість торгових центрів та громадських закладів[244].

За оцінками «МБХ медиа», на вулиці Мінська вийшло понад 100 тисяч людей. Протестувальники дійшли до СІЗО, де утримували і били учасників перших протестних акцій у серпні, і обклеїли стіни та двері ізолятора листівками і плакатами з фотографіями затриманх і вбитих, а також зображенням біло-червоно-білого прапора. Колона скандувала «Випускай!», «Скільки коштує совість?», «Вбивці!». За даними правооборонного центру «Вясна», цього дня на акціях було затримано 220 осіб[245].

5 жовтня біля Червоного костела в Мінську зібралося близько 180 пенсіонерів. Багато хто прийшов із квітами і плакатами «Іди геть!», «Не вірю Лукашенку, БТ і RT», «Пенсіонери за зміни», з іконками. Вони прочитали псалом і пішли колоною повз Будинок уряду, вздовж проспекту Незалежності до Жовтневої площі, де утворили ланцюг солідарності. Пенсіонери вигукували гасла «Живе Білорусь!» та «Іди геть!», біля будинків МВС і КДБ — «Караєва під суд!», «Свободу нашим внукам!», а також «Бабусі проти насилля, дідусі проти ОМОНу». Через якийсь час люди рушили до площі Якуба Колоса через площу Перемоги. Біля Лінгвістичного університету пенсіонери вигукували «Діти нага гордість». На площі Якуба Колоса вони поклали квіти біля пам'ятника письменнику і почали розходитися[246].

6 жовтня в Берліні Світлана Тихановська зустрілася з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель[247][248].

На суботу 10 жовтня було анонсовану жіночу протестну акцію «Жіночий демарш проти політичних репресій». Як і минулого тижня, протестувальники рухалися поодинці й невеликими групами вздовж мінського проспекту Незалежності. Акція тривала з 15:00 до 18:00, силовики постійно знімали всіх на відео[249][250][251]Акції солідарності з білорусами відбулися в багатьох містах світу[252].

Лукашенко приїхав у СІЗО КДБ і протягом 4,5 годин обговорював із Віктором Бабариком та іншими політв'язнями «зміни до Конституції Білорусі»[253][254]. Заарештованому блоґеру Сергію Тихановському дозволили подзвонити дружині Світлані. Це була їхня перша розмова після арешту Сергія 29 травня в Гродні[249] Кіберпартизани зламали сайт meteo.by, а також низку ресурсів профспілок державних підприємств[249]. Протягом цього дня міліціянти затримали понад 500 людей за участь у протестах[255].

11 жовтня, о 14:00, в Мінську та інших містах Білорусі почалася протестна акція «Марш честі». Напередодні влада стягнула до столиці спецтехніку, автозаки та водомети; бл. 13:50 було відключено мобільний інтернет. Силовики намагалися перешкодити окремим групам людей об'єднатися в колону біля стели «Мінськ — місто-герой». Також затримували журналістів, загалом — понад 30 представників ЗМІ. Для розгону протестувальників застосували світлошумові гранати та водомети з помаранчевою рідиною. Протестувальників били невідомі в балаклавах, спортивних костюмах та ОМОН[256]. Попри це, близько 15:00, протестувальникам вдалося зайняти проїжджу частину проспекту Переможців в районі Палацу спорту і рушити в напрямку Неміги. Загалом було затримано понад 700 учасників протестів[257].

12 жовтня вдруге відбувся Марш пенсіонерів; цього разу людей було більше — кілька сотень. Колона пройшла від площі Незалежносі до Академії наук. Біля 1-ої лікарні підтримати пенсіонерів вийшли лікарі. Силовики почали їх затримувати, пенсіонери спробували відбити затриманих; невідомі в балаклавах використали спецзасоби (світлошумові гранати, травматичну зброю, сльозогінний газ).[258][259][260][261] Схожі акції людей пенсійного віку відбулися в Бересті, Гомелі та Гродні.

14 жовтня, коли в Білорусі традиційно святкують День матері, в Мінську близько 100 жінок зібралися на площі Незалежності біля Червоного костелу. Вони пройшли колоною до площі Якуба Колоса, скандуючи «Свободу нашим дітям!» та інші протестні гасла.[262]

Серед акцій 17 жовтня в Мінську були традиційний Жіночий марш (колона пройшла від станції метро «Схід» до площі Якуба Колоса), студентський «Марш молодсті» (пройшли вздовж вулиці Козлова), а також жіночий демарш (протест без прапорів). За даними МВС, цього дня «за участь у несанкціонованих масових заходах» було затримано 58 осіб, зокрема 43 особи — на студентському марші в Мінську.[263]

18 жовтня в Мінську відбувся «Партизанський марш». Влада зранку почала стягувати в столицю спецтехніку (зокрема військову), головні площі міста було перекрито, бл. 13:50 відключили мобільний інтернет. Люди збиралися на початку Партизанського проспекту. Колона пройшла за маршрутом велозавод — пр. Партизанський — ринок «Тутэйшы» — пр. Партизанський — вул. Ванєєва — пр. Рокосовського — вул. Малініна. На перехресті пр. Партизанського з вул. Жилуновича до протестувальників під'їхали силовики, вони стріляли гумовими кулями. На відміну від двох попередніх недільних маршів, цього разу влада не використовувала водометів. Акції відбулися також у інших містах країни. Загалом цього дня було затримано щонайменше 253 особи.[264][265][266].

Застосування насильства щодо протестувальниківРедагувати

В перші дні після виборів очевидці повідомляли про застосування надмірного насильства для розгону демонстрантів (зокрема гумові кулі та світлошумові гранати), а затримані після звільнення повідомляли про систематичні побиття, переповнені камери та відсутність доступу до води та їжі в ізоляторах[267][268]. Силовики били та затримували людей, що не брали активної участі в протестах, зокрема тих, хто перебував неподалік[269][270].

Спочатку влада заперечувала застосування масового насильства при затриманнях і в ізоляторах[271][272]. Пізніше міністр МВС Караєв попросив вибачення за травми випадкових людей, які їм нанесли міліціянти,[91] а Лукашенко закликав народ пробачити силовиків[273].

Великою проблемою для сотень постраждалих, які хочуть притягнути винних у побитті та тортурах до відповідальності, стала своєчасна фіксація фактів насильства і професійний медичний огляд. Багато постраждалих повідомляють про те, що в проведенні їм відмовляють у проведенні платної експертизи, а в РУВС не дають скерувань на її проведення.

1 вересня в заяві експертів ООН з прав людини було згадано понад 450 задокументованих випадків катувань та жорстокого поводження із затриманими, включаючи сексуальне насильство та зґвалтування жінок та дітей[274].

ЗагибліРедагувати

Першою жертвою протестів став 34-річний Олександр Тарайковський, який загинув 10 серпня о 23:00 біля станції метро «Пушкінська». Associated Press опублікувало кадр зі зробленого 10 серпня відеозапису, на якому видно чоловіка, схожого на Тарайковського, а на білій майці видно (ймовірно) пляму крові. Пізніше було опубліковано відео загибелі Тарайковського.[66] Пресслужба МВС Білорусі опублікувала інформацію в телеграмканалі, що невідомий на той момент Тарайковський підірвав себе невідомим пристроєм, проте в опублікованому відео від AP видно, що в руках Тарайковського нічого не було, а також видно постріл з боку ОМОНу, після якого він впав.

12 серпня в Гомелі помер 25-річний Олександр Вихор, у якого, ймовірно, була хвороба серця.[25] За попередньою інформацією, він помер через багатогодинне очікування в автозаку в жарку погоду. Він був у фургоні, тому що міські центри тимчасового утримання були переповнені[275].

17 серпня правозахисна організація «Звяно» опублікувала звіт, за яким під час протестів принаймні п'ять осіб було вбито і сім перебуває в критичному стані.[27]

19 серпня в військовому шпиталі в Мінську помер 43-річний Генадій Шутов, один із тих, по кому силовики відкрили вогонь на ураження в Бересті 11 серпня. Кульове поранення в голову непоправно пошкодило головний мозок[276].

22 серпня в мінському парку було знайдено повішеним Микиту Кривцова, учасника протестів із Молодечна, який десять днів вважався зниклим без вісти[277].

3 жовтня в лікарні швидкої допомоги Мінська помер 41-річний Денис Кузнєцов, якого 29 вересня було доставлено туди з ізолятора на Окрестіна з численними травмами (переломами та пошкодженням внутрішніх органів). За офіційними даними, його затримали за дрібне хуліганство, а травми він отримав через падіння з верхнього ліжка в камері.[243]

Координаційна радаРедагувати

14 серпня Тихановська записала відеозвернення, в якому заявила про перемогу на виборах і про створення Координаційної ради для забезепечення мирної зміни влади в Білорусі.[103] За її словами, до Ради повинні увійти «представники громадянського суспільства, шановані та відомі білоруси, професіонали своєї справи». Заявки на участь у Раді відкриті для будь-якого громадянина Білорусі, що вважає результати виборів сфальсифікованими і якого визнають авторитетним у певній соціальній групі (лікарів, вчителів, бізнесменів, письменників чи спортсменів)[278].

17 серпня Тихановська опублікувала відео, в якому заявила, що готова очолити перехідний уряд і організувати нові, вільні та чесні вибори президента. Того ж дня з'явивися список членів Ради, серед яких була нобелівська лавреатка Світлана Алексієвич, колишній міністр культури Павло Латушко та представники найбільших страйкуючих підприємств.[279] Перша пресконференція Ради відбулася 18 серпня в Мінську.[120] 19 серпня Координаційна рада сформувала президію[280].

24 серпня Рада закликала білорусів ініціювати процедуру відкликання депутатів парламенту та місцевих рад[156].

Лукашенко заявив, що створення Координаційної ради — це спроба захоплення влади.[122] Голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич заявив, що Координаційна рада є неконституційною[281] Слідчий комітет допитав усіх членів президіуму КР.[282].

КіберпартизаниРедагувати

Докладніше: Кіберпартизани

1 вересня Telegram-канал Nexta опублікував План Перемоги,[283] в якому в розділі Інформаційний фронт була Хакерська війна.[284]

2 і 3 вересня було зламано сайти управління справами президента Білорусі і МВС Білорусі.[283] На сайті МВС Лукашенка "оголосили" в розшук.

Пізніше було зламано сайти національної лотереї, податкового міністерства, біржі, держакупівель, президента і Генеральної прокуратури Білорусі. Хакери отримали бази даних із персональними даними співробітників ОМОН, КДБ та МВС. Було запущено онлайн-карту із адресами силовиків, причетних до побиття мітингарів.[285]

26 вересня було зламано державні канали і в ефір запустили відео побиття активістів.

СимволікаРедагувати

Біло-червоно-білий (бчб) прапор, що був офіційним прапором незалежної Білорусі з 1991 по 1995 роки, а також прапором Білоруської Народної Республіки у 1918 році, став символом демократичної опозиції та всіх противників Лукашенка. Його використання фактично заборонено, на демонастраціях міліція часто конфісковує ці прапори, а його власникам дають штрафи та короткі терміни ув'язнення.[286] Серед інших символів — герб Погоня та пісня «Ваяцкі марш» (Мы выйдзем шчыльнымі радамі), які також використовувала БНР. Протестувальники також часто співають пісні «Пагоня», «Купалінка», «Муры» (переклад пісні Яцека Качмарського) та «Перемен» Віктора Цоя.

Народним гаслом протесту є заклик «Жыве Беларусь!».

Деякі протестувальники використовують офіційний прапор Білорусі,[287] зокрема як символ єдності суспільства всупереч різним поглядам[288].

РеакціяРедагувати

ВнутрішняРедагувати

  • Реакція Лукашенка
  • 10 серпня Лукашенко пригрозив протестувальникам «адекватною відповіддю», зазначивши, що «розірвати країну» ніхто не дозволить[289].
  • 14 серпня він відреагував на масові страйки на підприємствах країни, заявивши, що такі протести можуть негативно позначитися на їхній майбутній роботі[290].
  • 21 серпня під час відвідування агрокомбінату «Дзержинський», Лукашенко пообіцяв розібратися з протестами «найближчими днями»[291].
  • Підтримка Лукашенка
  • 10 серпня екзарх Москвоського патріарха в Білорусі «сердечно привітав» Лукашенка із перемогою на виборах.[292] Пізніше, 14 серпня, він перепросив за передчасне привітання,[293] після чого 25 серпня Синод звільнив його з посади[294].
  • 15 серпня синод Білоруського екзархату РПЦ опублікував звернення «до народу Білорусі про припинення народного протистояння», у якому закликав «провокаторів і підбурювачів» «одуматися, припинити провокації, спрямовані на дестабілізацію Білорусі і поділ білоруського народу»[295].
  • 20 серпня Генпрокуратура Білорусі відкрила справу за статтею про захоплення влади[296].
  • Опозиція Лукашенку
  • 13 серпня звільнився заступник начальника управління законодавства в правоохоронній та військовій сферах головного державно-правового управління адміністрації президента Білорусі Артем Проскалович[297].
  • 18 серпня подав у відставку посол Білорусі в Словаччині, він першим з білоруських дипломатів підтримав протести[298].

МіжнароднаРедагувати

 
Міжнародна реакція на переобрання Лукашенка:
   Білорусь
   Привітали Лукашенка
   Не визнали результати або висловили стурбованість чи критику
   Без реакції
 
   Країни, в яких відбулися акції солідарності з громадянами Білорусі.
 
Національний білоруський прапор на львівській ратуші — знак підтримки білоруському протесту.[299]
  • Міжнародні організації
  • Спільні міжнародні заяви
  • Країни, що підтримали Лукашенка
  •   Президент Азербайджану Ільхам Алієв привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[304][305][306]
  •   частково визнаний президент Венесуели Ніколас Мадуро привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[307][306]
  •   Генеральний секретар та президент В'єтнаму Нґуен Фу Чонґ привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[308][309]
  •   Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян[310]
  •   Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[311]
  •   Голова ЦК Компартії Китаю Сі Цзіньпін привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[312]
  •   Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[313]
  •   Президент Молдови Ігор Додон привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[314]
  •   Президент Нікараґуа Даніель Ортеґа та віцепрезидент Росаріо Мурільйо привітали Лукашенка з перемогою на виборах.[315]
  •   Султан Оману Хайтам бін-Тарік привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[316]
  •   Росія
  • Президент Росії Володимир Путін привітав Лукашенка з перемогою.[317]
  • Міністр МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що «близько 200 натренованих на території України екстремістів перебувають у Білорусі». У віповідь міністр МЗС України Дмитро Кулеба сказав, що ця заява є «плодом фантазії», а також, що Україна не веде підривної діяльності проти Білорусі, на відміну від Росії.[318]
  •   Президент Сирії Башар аль-Ассад привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[319]
  •   Президент Таджикистану Емомалі Рахмон привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[320][306]
  •   Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[321][306]
  •   Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв привітав Лукашенка з перемогою на виборах.[322][306]
  • Країни, що висловили опозицію Лукашенку
  • Країни, що поставили під сумнів легітимність виборів
  •   Ісландія
  •   Норвегія
  •   США
  •   Президент України Зеленський заявив, що Білорусь повинна дотримуватися загальновизнаних демократичних стандартів й забезпечити власному народу його права та свободи[327]. 21 вересня Верховна Рада України прийняла заяву, в якій йдеться про те, що президентські вибори в Білорусі не були ані вільними, ані чесними, що дає підстави вважати, що «офіційні» результати виборів Президента РБ не відображають реального волевиявлення білоруських громадян[328].
  •   Японія
  • Країни, що осудили ескалацію конфлікту
  • Неурядові організації
  • Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній закликав білорусів захищати вільне майбутнє та виборювати автокефалію Церкви.[329]

Відкликання послівРедагувати

Країни, що відкликали своїх послів із Білорусі:

Оцінка протестів населенням УкраїниРедагувати

За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-16 вересня 2020, 45,3% українців підтримують білоруських протестувальників, а 31,3% – Олександра Лукашенка. При цьому найбільше білоруських протестувальників підтримують на заході (58,5%) та у центральній частині України (50,6%); натомість найвищий рівень підтримки Лукашенка — на сході (44,9%) та півдні (42%) України.

За політичними переконаннями, білоруських протестувальників найбільше підтримують виборці «Європейської солідарності» — 81,1 % (4,3 % — за Лукашенка). Серед виборців «Слуги народу» 48,7 % підтримують протестувальників, 29,9 % — Лукашенка. Серед прихильників «Батьківщини» 52,1 % — за протестувальників, 35,7 % — за Лукашенка. Найвищий рівень підтримки Лукашенка висловили прихильники ОПЗЖ (66,8 %) та «Партії Шарія» (71,2 %).[331]

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Цепкало з України заявив, що створює Фронт порятунку Білорусі — Українська правда
  2. Тихановська ініціювала створення координаційної ради для передачі влади
  3. а б Аляксандр Ярашук заявіў пра стварэнне Нацыянальнага стачкама — Еўрарадыё
  4. а б в В центре Минска выстроилась цепь солидарности: акция длилась более шести часов — TUT.by
  5. а б в г д «Победительницей выборов стала Тихановская». Оппозиция выступила с совместным заявлением
  6. а б У Мінску затрыманы лідар «Маладога фронту» Дзяніс Урбановіч
  7. Заявление белорусской партии левых «Справедливый мир»
  8. Кандидат в президенты Андрей Дмитриев: «Если скажут: „Снимаешься — Бабарико и Тихановский выходят на свободу“, — не раздумывая, выйду из гонки»
  9. Анархисты в Минске провели пикет против клана Лукашенко
  10. Doing nothing to help Belarus 'is not an option,' Lithuanian FM tells Euronews. Euronews. 13 August 2020. Процитовано 13 August 2020. 
  11. Lithuanian parliament declares Lukashenko not legitimate leader of Belarus. lrt.lt. 18 August 2020. 
  12. Białoruś. Premier Mateusz Morawiecki rozmawiał z unijnymi przywódcami. Wirtualna Polska (pl). 11 August 2020. 
  13. а б Baltic States Urge New Election In Belarus, Call For EU Sanctions. RadioFreeEurope/RadioLiberty. 
  14. Foreign Secretary statement on Belarusian Presidential elections. GOV.UK. 
  15. Holland, Steve; Psaledakis, Daphne; (ed.) Grebler, Dan; (ed.) Simao, Paul (17 August 2020). U.S. watching 'terrible' situation in Belarus closely, warns Russia not to meddle. Reuters. Процитовано 20 August 2020. 
  16. Statement by Minister Champagne on Belarusian presidential elections. www.miragenews.com. 18 August 2020. 
  17. Zíta, Martin (14 August 2020). PM Babiš calls for repeat presidential election in Belarus. Remix. 
  18. Belarus' ambassador to Slovakia voices support for protestors. EUtoday. 16 August 2020. 
  19. Editor, Pat Leahy Political. Taoiseach to discuss Belarus crisis with EU heads of government. The Irish Times. 
  20. https://twitter.com/MinPres/status/1296023986128728065
  21. Russia Slams ‘Foreign Meddling’ in Belarus, Rules Out Immediate Military Aid. The Moscow Times. 19 August 2020. 
  22. Belarus’s Protests Aren’t Particularly Anti-Putin. Foreign Policy. 19 August 2020. 
  23. Lau, Stuart (15 August 2020). China shows support for Belarusian leader amid criticism from EU. South China Morning Post. Процитовано 20 August 2020. 
  24. а б Білорусь: МВС заявляє про одного загиблого в Мінську, протестувальники намагаються зводити барикади
  25. а б в Жительница Гомеля рассказала о смерти сына в больнице после задержания — currenttime.tv
  26. У Білорусі помер чоловік із вогнепальним пораненням в голову. Це вже четверта підтверджена смерть під час протестів — Бабель
  27. а б Праваабаронцы: Падчас вулічных пратэстаў загінулі ня менш за пяць чалавек, сем — у крытычным стане — Радыё Свабода
  28. TUTby
  29. а б МВД Белоруссии сообщило о 39 пострадавших в столкновениях силовиках
  30. Сотня в лікарнях, десятки зникли безвісти: що відомо про долю мітингувальників з Білорусі — 24 канал
  31. Звыш 700 затрыманых ад пачатку выбарчай кампаніі, — праваабаронцы
  32. Мозаїчна психопатія. Олександр Лукашенко очима психіатра  — Радіо Свобода
  33. Лукашенко вважає коронавірус психозом — Українська Правда
  34. Павел Северинец выходит из праймериз по выбору единого кандидата от оппозиции — tut.by
  35. Без «единого» от оппозиции. Участники праймериз отказались от участия в президентских выборах — tut.by
  36. МУС: Ціханоўскага затрымалі для адбыцьця арышту
  37. Блогер Сяргей Ціханоўскі атрымаў яшчэ 15 сутак арышту
  38. ЦВК адмовіла блогеру Ціханоўскаму ў рэгістрацыі ініцыятыўнай групы, Лукашэнку і Гайдукевіча зарэгістравалі
  39. Жена Сергея Тихановского подает документы в ЦИК на регистрацию своей группы
  40. У Горадні затрымалі Сяргея Ціханоўскага. ВІДЭА
  41. Блогеру Тихановскому продлили срок содержания под стражей — Deutsche Welle
  42. Ціханоўская, Калеснікава і Цапкала патлумачылі, чаму яны супраць байкоту. Спецвыданне «Шчыра кажучы» — belsat
  43. «Саша 3 %». Якими є реальні рейтинги Олександра Лукашенка в Білорусі?
  44. а б В Минске прошел пикет в поддержку оппозиционных претендентов на пост президента — Deutsche Welle
  45. Черга за свободою. Чому в Білорусі люди виходять на масові пікети — Громадське
  46. У Білорусі на акціях протесту затримали понад 100 людей
  47. Протести у Білорусі: поліція затримує активістів (фоторепортаж)
  48. У Білорусі під час протестів затримали понад 250 людей — відео
  49. У Білорусі тривають стихійні протести через відмову реєструвати незалежних кандидатів у президенти
  50. Ціханоўская збірае гіганкція мітынгі. Навіны 24 ліпеня (відео)
  51. Мітынг у падтрымку Ціханоўскай стаў самым масавым у Менску за 10 год
  52. Месцы для агітацыі занятыя сьвятамі і канцэртамі. Хто за гэта адказны?
  53. Тысячы чалавек сабраліся ў Кіеўскім сквэры, каб сустрэцца зь Сьвятланай Ціханоўскай. ФОТА, ВІДЭА
  54. Аўтамабілісты зноў зладзілі акцыю салідарнасьці ў цэнтры Менску. Салідарных пешаходаў затрымлівае АМАП. Фота, відэа
  55. Технические специалисты рассказали свои версии, что происходит с интернетом в Беларуси
  56. Інтернет у Білорусі не працює третю добу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-11. 
  57. Фотофакт: выпускники возвращают школам свои награды — belaruspartisan.by
  58. Лукашенко переміг на виборах президента Білорусі — екзит-пол
  59. У Мінську та інших містах Білорусі почалися сутички й затримання, УП, 9 серпня 2020
  60. У Білорусі автозак переїхав на смерть протестувальника. dilo.net.ua. 10.08.2020. 
  61. а б Марія Думанська (10.08.2020). Протести в Білорусі: один загиблий, десятки поранених, три тисячі затриманих. dw.com. 
  62. У Мінську автозак в'їхав у натовп, є поранені, УП, 9 серпня 2020
  63. Одна людина загинула під час протестів в Мінську — правозахисник, УП, 10 серпня 2020
  64. В одному з білоруських міст ОМОН опустив щити і відмовився від штурму, ТСН, 10 серпня 2020
  65. У Кобрині, Ліді, Івацевичах «омонівці» опустили щити й відмовилися від насилля, — «Белсат», Еспресо, 10 серпня 2020
  66. а б в Загибель активіста у Мінську: AP опублікувало момент поранення Тарайковського — Українська правда
  67. В нескольких городах Беларуси ОМОН опустил щиты, — СМИ, Цензор. НЕТ, 10 серпня 2020
  68. У білоруському місті Барановичі тисячі жителів йдуть захоплювати виконком, — Радіо Свобода, Еспресо, 9 серпня 2020
  69. Linas Linkevicius @LinkeviciusL· Svetlana #Tikhanovskaya is safe. She is in #Lithuania.
  70. "Діти - це найважливіше": Тіхановська записала відеозвернення. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-11. 
  71. Відеозвернення Тихановської записане у Мінську під тиском силовиків — опозиція
  72. Глава ЦИК Белоруссии подтвердила, что Тихановская записывала обращение в ее кабинете
  73. У Білорусі почалися масові страйки на великих підприємствах — Європейська Правда
  74. Третья ночь протестов в Беларуси: особая жестокость силовиков — Радио Свобода
  75. У Мінську проходять нові протести: на вулицях – родичі затриманих, підприємці та сотні жінок в білому. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-12. 
  76. В Білорусі затримали ще 700 людей в ході протестів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-13. 
  77. У Мінську протестувальники спробували блокувати центральні вулиці. (рос.) 12.09.2020, 19:55
  78. У Мінську лікарі вийшли на акцію проти насильства влади. До них приїхав міністр і умовляв зайти всередину — фото — Новое Время
  79. У Білорусі частково запрацював інтернет. Проблеми з ним почалися у день виборів — Громадське
  80. «Белорусского спецназа больше нет». В соцсетях появились видео, на которых бывшие военные в знак протеста выбрасывают форму
  81. З державних телеканалів Білорусі звільняються журналісти
  82. На великих підприємствах почалися страйки, затримано ще одного українця. Хроніка подій в Білорусі 12−13 серпня — Новое Время
  83. У Білорусі розпочався страйк на МАЗ. Робочі скандують: «Іди!»
  84. Сотні працівників найбільшого в Білорусі підприємства БелАЗ вийшли на страйк (відео). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-13. 
  85. Тысячы чалавек на сустрэчы работнікаў БелАЗ з кіраўніцтвам гораду. ВІДЭА — Радыё Свабода
  86. В Минске протестуют железнодорожники — Коммерсант.ru
  87. У Мінську медики вийшли на акцію проти насильства під час протестів у Білорусі — УНІАН
  88. Пʼятий день протестів у Білорусі: страйкують промислові підприємства, до них приєдналися медики — Бабель
  89. В Мінську в офіси "Яндекса" і Uber увірвалися невідомі люди зі зброєю. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-13. 
  90. Из ЦИП на Окрестина выпустили более 100 человек. Одна из задержанных рассказала, что там происходит — tut.by
  91. а б Глава МВС Білорусі просить вибачення за травмування людей, які «потрапили під роздачу» — Українська Правда
  92. У Білорусі посли країн ЄС поклали квіти на місце, де загинув учасник протестів
  93. Вялізны мітынг у Салігорску — там бастуе «Беларуськалій». Стрым — Еўрарадыё
  94. Мінський метрополітен приєднався до страйків. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-14. 
  95. Шэсьце рабочых МТЗ да Дому ўраду. ШМАТ ФОТА — Радыё Свабода
  96. «Ціханоўскую патрабуем вярнуць». Як пратэставалі рабочыя МТЗ і МАЗа — Белсат
  97. Тысячы супрацоўнікаў «Гродна Азот» сустрэліся з кіраўніцтвам гораду. ФОТА, ВІДЭА — Радыё Свабода
  98. МВД — официально! — МВС Білорусі
  99. Лукашенко об уличных беспорядках: успокоиться и дать нам навести порядок — БелТА
  100. Заседание Центральной комиссии — ЦВК Білорусі
  101. Ярмошына агучыла канчатковыя вынікі выбараў: 80,1% і 10,1 %! — Еўрарадыё
  102. Ермошина: Если люди думают, что мы пересмотрим и присудим победу Тихановской, так не бывает — tut.by
  103. а б Тихановська створює координаційну раду для передачі влади. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-14. 
  104. «Трибунал!» Тисячі білорусів вийшли вшанувати пам'ять загиблого демонстранта — BBC Україна
  105. Глава МВС Білорусі допустив, що в загиблого Тарайковського стріляли з нелетальної зброї — Українська правда
  106. Акції солідарності і заяви Лукашенка: що зараз відбувається в Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-15. 
  107. У Білорусі збирається страйкувати найбільше державне медіа. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-15. 
  108. Стало відомо, де вперше у Білорусі вивісили біло-червоно-білий прапор на адмінбудівлі
  109. Сотні тисяч вийшли у Мінську на найбільший в історії країни «Марш свободи» — BBC Україна
  110. Опозиціонерка Колеснікова виступила перед учасниками протесту в Мінську — відео — «Новое время»
  111. За Батька! Як проходив перший мітинг на підтримку білоруського Лукашенка — BBC Україна
  112. Мэр Брэста выйшаў да людзей. За 8 хвілін мэр і сілавікі пачулі ўсе, што пра іх думае народ ВІДЭА — Наша ніва
  113. В Гомелі попрощалися з Олександром Вихором. Він став другою жертвою міліцейського свавілля в Білорусі — Белсат
  114. Попытка Лукашенко поговорить с рабочими и забастовки. Главное в Беларуси за понедельник — Російська служба BBC
  115. Звільнили директора театру, який підтримав протестувальників у Білорусі — Українська правда
  116. Лукашенко оголосили персоною нон грата в ЄС. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-17. 
  117. Національний страйк в Білорусі: що зараз відбувається в країні. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-17. 
  118. Митинги за и против Лукашенко, сладкий стол на пл. Независимости и Вольский в Гродно. Каким был протестный вечер 18 августа — tut.by
  119. Мітинги за і проти Лукашенка, третій загиблий та Координаційна рада. Головне про протести в Білорусі 18 серпня — Бабель
  120. а б Першая прэс-канферэнцыя прадстаўнікоў Каардынацыйнай рады. Стрым — Еўрарадыё
  121. Два склади та президія. Координаційна рада з передачі влади в Білорусі оприлюднила принципи своєї роботи — Бабель
  122. а б Лукашэнка — пра Каардынацыйную раду: гэта спроба захопу ўлады! — Еўрарадыё
  123. Меркель і Пуцін абмеркавалі па тэлефоне сітуацыю ў Беларусі — Наша Ніва
  124. Бастующие сотрудники БТ сообщают, что их заменяют российскими специалистами — tut.by
  125. Некалькі тысяч чалавек пратэстуюць на плошчы Незалежнасьці ў Менску. ФОТА — Радыё Свабода
  126. Лукашенко підтвердив, що на державне ТБ залучили росіян. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-21. 
  127. Продовження страйку і розгін протестувальників: що зараз відбувається в Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-19. 
  128. Силовики затримали двох осіб після розгону людей біля прохідної МТЗ — Новое Время
  129. Лукашенко призначив уряд Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-19. 
  130. Литва запровадила санкції проти керівництва Білорусі. Лукашенку заборонили вʼїзд — Бабель
  131. В Беларуси пропал сотрудник «Беларуськалия», участвовавший в забастовке — meduza.io
  132. Платформа «Голос» оприлюднила звіт про вибори в Білорусі. Результати істотно відрізняються від офіційних — Бабель
  133. У Мінську люди утворили «Ланцюг покаяння» завдовжки 13 км. Він тягнувся від Курапат до СІЗО на Окрестина — Бабеьль
  134. Вмикають «аварійку» і виходять з машин. Мінські водії влаштували «затори солідарності» по всьому місту — відео — nv.ua
  135. Білоруський КДБ затримав одного зі страйкарів «Білоруськалію». Він зміг втекти через кватирку і вже перебуває в Україні — Бабель
  136. У Білорусі заблокували сайти платформ «Голос» та «Зубр». Вчора вони випустили звіт про фальсифікації на виборах — Бабель
  137. Лукашенко пригрозив замінити страйкуючих шахтарів українськими. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-21. 
  138. Профспілка українських шахтарів відповіла Лукашенку: на заміну білорусів на заробітки не поїдемо — Бабель
  139. Марш супраць забойстваў і гвалту ў Берасьці. СТРЫМ СВАБОДЫ — Радыё Свабода
  140. Лукашэнка пасьля масавых мітынгаў у Горадні звольніў кіраўніка аблвыканкаму, яго замяніў міністар Каранік — Радыё Свабода
  141. Кадры зьбіцьця Лукашэнка называе «пастановачнымі» і абяцае ад панядзелка «новыя парадкі» — Радыё Свабода
  142. Лукашенко доручив силовикам навести порядок у Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-22. 
  143. У Беларусі заблякавалі сайт Свабоды і доступ да шэрагу іншых рэсурсаў — Радыё Свабода
  144. Сьледчага, які звольніўся з СК на знак пратэсту супраць гвалту, затрымалі ў Расеі — Радыё Свабода
  145. У Горадні і пасьля забароны сходаў сабраліся 15 тысячаў. ФОТА — Рады® Свабода
  146. У Магілёве міліцыя выціскае людзей з плошчы перад аблвыканкамам. ФОТА — Радыё Свабода
  147. У Білорусі почалися масові акції на площах. Міністр оборони пригрозив людям армією — у Мінськ привезли війська — Бабель
  148. У Мінську марш проти Лукашенка зібрав понад 100 тисяч осіб. Люди скандують: «Трибунал» — Бабель
  149. Самыя яскравыя моманты «Маршу за новую Беларусь». ВІДЭА — Радыё Свабода
  150. Марш нової Білорусі: кількість протестувальників у центрі Мінська оцінюють у понад 100 тисяч. 23.08.2020, 17:58
    Лукашенко прилетів в оточений силовиками Палац незалежності в Мінську: з вертольота вийшов з автоматом без магазину. ВIДЕО. 23.08.2020, 20:53
    Эйсмонт: весь день Лукашенко работал в ситуационном центре во Дворце независимости. (рос.) 23.08.2020
  151. Дзясяткі тысяч людзей у Літве сталі ў жывы ланцуг ад Вільні да мяжы зь Беларусьсю. ФАТАФАКТ — Радыё Свабода
  152. У Латвіі Ланцуг салідарнасьці зь беларускім народам стане ўздоўж мяжы зь Беларусьсю -Радыё Свабода
  153. У Білорусі затримали голову страйкового комітету "Білоруськалій". РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-24. 
  154. Затрыманы сустаршыня страйкама Беларуськалія Анатоль Бокун: страйкам паставіў ультыматум уладам. Наша Ніва (be). Процитовано 2020-08-24. 
  155. У Білорусі затримали членів президії Координаційної ради. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-24. 
  156. а б Опозиція Білорусі закликала громадян ініціювати процедуру відкликання депутатів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-24. 
  157. Лукашенко звільнив посла, який підтримав протести в Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-31. 
  158. У центрі Мінська одночасно проходять опозиційний і провладний мітинги — Бабель
  159. а б Протести у Білорусі: у Мінську міліція затримала кількох людей, у Гродні ОМОН застосував сльозогінний газ — Бабель
  160. Представителю стачкома МТЗ Сергею Дылевскому дали 10 суток ареста. Хотя за него просил гендиректор завода — tut.by
  161. Конституция не предусматривает создание общественных органов по пересмотру итогов выборов — Миклашевич — БелТА
  162. Суды і затрыманні не спыняюцца ў Беларусі 26 жніўня. Разгон на плошчы Незалежнасці — Вясна
  163. Рэпрэсіі супраць рабочых. Старшыню страйкаму МЗКЦ Лаўрыновіча арыштавалі на 10 сутак — Радыё Свабода
  164. Што робіцца ў Купалаўскім тэатры, які захапілі сілавікі. ФОТА — Радыё Свабода
  165. Больш за палову трупы Купалаўскага тэатру звольнілі, не засталося ніводнага рэжысэра. Сьпіс звольненых — Радыё Свабода
  166. Из Купаловского театра уволены 58 актеров и сотрудников — tut.by
  167. Директор радио «Сталіца» уволился со своим коллективом — tut.by
  168. В знак протеста увольняется коллектив радио «Сталіца» — tut.by
  169. У менскім доме, дзе жылі Цапкалы да эміграцыі, праводзяць ператрус — Радыё Свабода
  170. Улады зноў загадалі абмежаваць доступ у інтэрнэт у Менску — Радыё Свабода
  171. У Менску затрыманьні, АМАП заблякаваў людзей у Чырвоным касьцёле. Каталіцкі біскуп заявіў пратэст сілавікам — Радыё Свабода
  172. Польща дозволила в'їзд білорусам без віз. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-11. 
  173. Лукашенко пригрозив студентам службою в армії за участь в протестах. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-27. 
  174. Минздрав уволил директора РНПЦ «Кардиология» Александра Мрочека. Ранее врачи центра выходили на пикеты — tut.by
  175. В Минске массово задержали журналистов СПИСОК — tut.by
  176. Поющие девушки в кольце ОМОНа и суды над задержанными. 20-й день протестов в стране. Онлайн — tut.by
  177. В Беларуси ограничили доступ к сайтам naviny.by и NN.by — tut.by
  178. Суббота в Минске: женский марш прошел в центре города — onliner.by
  179. Автопробеги, давление на СМИ, женщины и ограждения на площадях. Что произошло 29 августа — tut.by
  180. День рождения Лукашенко и протесты в Беларуси // Спецэфир — Дождь (youtube)
  181. Ужывую | Беларусь. Минск. Марш Мира и Независимости. Марш Міра і Незалежнасці. 30.08.2020 — in time Ukraine (youtube)
  182. Протесты в Беларуси: в акции в Минске участвовали более 100 тысяч человек — Deutsche Welle
  183. 22-й день протестов в Беларуси. Хроника Демонстранты дошли до резиденции Лукашенко — поздравить его с днем рождения. Именинник не вышел — meduza
  184. Тысячи человек у Дворца независимости и военная техника на улицах. Что происходит в стране 30 августа. Онлайн — tut.by
  185. БМП едут по улицам Минска 30 августа — tut.by (youtube)
  186. «Мы на день рождения!» Десятки тысяч человек у Дворца независимости. Хроника 22-го дня протеста. Фото и видео — tut.by
  187. Отбить своих: в Минске протестующие столкнулись с силовиками — gazeta.ru
  188. Оператор А1 снизил пропускную способность интернета в Минске по требованию властей — interfax.by
  189. 22-і дзень пратэстаў. Марш міру і незалежнасьці ў Менску і іншых гарадах Беларусі — Радыё Свабода
  190. Спортивная общественность выступила с против насилия и за честные выборы. Среди подписавшихся — Герасимец, Тумилович, Лихтарович, Герасименя, Павлина и Романовская — tribuna.by
  191. У Білорусі вчора затримали понад 170 мітингувальників. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-31. 
  192. Лукашенко звільнив ще одного посла, який виступав за перерахування голосів на виборах. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-31. 
  193. Лукашенко звільнив посла Білорусі, який підтримав перерахунок голосів на виборах - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 2020-08-31. 
  194. Мітрапаліта Кандрусевіча памежнікі не ўпусьцілі у Беларусь з тэрыторыі Польшчы. Без тлумачэньня прычын — Радыё Свабода
  195. Штаб Бабарыкі абвясціў пра стварэнне палітычнай партыі «Разам» — Еўрарадыё
  196. В финале женского Кубка Беларуси по футболу скандировали: «Уходи!» — tut.by
  197. У День знань в Мінську студенти вийшли на протести, почалися затримання (фото, відео). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-09-01. 
  198. Розгін студентів і затримання протестувальників: що відбувається в Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-01. 
  199. ООН: известно о 450 случаях пыток и жестокого обращения с людьми, а также о сексуальном насилии — onliner.by
  200. ООН: в Беларуси зафиксировано 450 случаев пыток, шесть человек пропали без вести — mediazona.by
  201. Обыски у айтишников, суды над журналистами и студентами, вызовы в СК. События 2 сентября онлайн — tut.by
  202. Калектыў Гродзенскага мясакамбіната накіраваў зварот у Палату прадстаўнікоў, Генпракуратуру і абласны савет — Наша Ніва
  203. Почти 1200 возмущенных итогами выборов и жестокостью милиции работников МНПЗ обратились к директору завода — tut.by
  204. Адкрыты ліст калектыву Ліцэя БДУ
  205. Павел Латушко уехал в Польшу: «Ни в каком багажнике я не пересекал границу» — onliner.by
  206. У Мінську міліція намагалася «приховати» напис «Не забудемо» на місці загибелі протестувальника — люди не дозволили — nv.ua
  207. Сотрудники независимых СМИ пришли к МВД. Задержан фотограф Tut.by Дмитрий Брушко — onliner.by
  208. Вечер в Минске. Автозаки у медуниверситета, провластный митинг и движ в «спальниках» — onliner.by
  209. У Мінську мітингувальники пришли до резиденції Лукашенка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-06. 
  210. БТР, водомети і оточення Мінська: що відбувається в Білорусі в 29-ий день протестів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-06. 
  211. У Білорусі протягом минулої доби затримали понад 120 протестувальників, — МВС. 09.09.2020, 16:46
  212. У Мінську викрали опозиціонерку Марію Колесникову - ЗМІ. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-09-07. 
  213. У Мінську викрали соратницю Тіхановської. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-07. 
  214. Білорусь за місяць витратила 15% золотовалютних резервів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-07. 
  215. Колеснікову підозрюють у захопленні влади в Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-09. 
  216. Білоруських опозиціонерів спитали в Києві про те, «чий Крим?», Радіо Свобода, 8 вересня 2020
  217. Загострення протистояння у Білорусі: люди почали будувати барикади у Мінську. 13.09.2020, 18:32
    Понад 400 осіб затримано на акції протесту в Мінську — МВС. 13.09.2020, 19:55
  218. Пачынаюцца беларуска-расійскія вучэнні «Славянскае братэрства-2020» — Polskie Radio
  219. Сербія адмовілася ад вайсковых вучэнняў у Беларусі за дзень да пачатку — Еўрарадыё
  220. «Не работаем, чтобы все могли жить и работать в будущем». Какие компании не работают 16 сентября — tut.by
  221. Лукашенко предложил Шойгу провести новые военные учения — gazeta.ru
  222. Встреча с политическим активом страны — Сайт президент РБ
  223. Европарламент принял резолюцию по ситуации в Беларуси, призывающую ЕС ввести жесткие санкции — tut.by
  224. В ОБСЕ 17 стран создают группу для изучения ситуации с правами человека в Беларуси — tut.by
  225. NEXTA — главное медиа белорусского протеста — вДудь, 18.09.2020
  226. На акції протесту в Мінську затримали понад 300 осіб, - правозахисники. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-19. 
  227. Черговий марш та затримання: що сьогодні відбувається у Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-19. 
  228. Лукашенко про таємну інавгурацію: ми нікого не просили визнавати вибори. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-24. 
  229. У Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка — Європейська Правда
  230. На вчорашніх протестах у Білорусі затримали понад 360 осіб. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-24. 
  231. Україна не визнає інавгурацію та повноваження Лукашенка як президента Білорусі — Європейська Правда
  232. Спіс затрыманых у суботу 26 верасня — Вясна
  233. Число участников акции протеста в Минске превысило 100 тысяч человек — Интерфакс
  234. Як выглядае пратэст у Менску з вышыні — Радыё Свабода
  235. Протесты в Минске 27 сентября с высоты (4K) — Onliner.by
  236. МВД: за нарушение законодательства о массовых мероприятиях 27 сентября задержаны свыше 350 человек — Гродзенская праўда
  237. Макрон у Вільнюсі проводить зустріч з Тихановською — Європейська Правда
  238. Главред tut.by: без статуса СМИ мы не будем направлять своих журналистов на акции протеста — naviny.media
  239. Україна після 5 листопада не називатиме Лукашенка президентом Білорусі — Белсат
  240. Євросоюз ввів санкції проти чиновників Білорусі - але не Лукашенка — Європейська Правда
  241. Макрон пояснив, чому Лукашенко відсутній у санкційному списку ЄС — nv.ua
  242. У Білорусі затримали головного редактора гомельського ЗМІ. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-10-04. 
  243. а б У бальніцы памёр 41-гадовы Дзяніс Кузняцоў, якога з цяжкімі траўмамі прывезлі з Акрэсціна. Што вядома на гэты момант? — Наша Ніва
  244. На «Марш вызваленьня палітвязьняў» у Менску выйшлі больш за 100 тысяч чалавек. ФОТА, ВІДЭА — Радыё Свабода
  245. Спіс затрыманых на Маршах у падтрымку палітвязняў 4 кастрычніка
  246. Акции пенсионеров и студентов, вторая волна COVID-19, game over. Что происходило в стране 5 октября - TUT.by
  247. Встреча Тихановской с Меркель, суды и «сутки», события в Кыргызстане. Что происходило во вторник в стране и не только - TUT.by
  248. «Люди там вот-вот обрушат стену». Что писала немецкая пресса о встрече Тихановской и Меркель - TUT.by
  249. а б в Что происходило в Беларуси 10 октября - TUT.by
  250. Суббота в Минске: женщины вышли на демарш - onliner.by
  251. Невероятные. Посмотрите, какие стильные минчанки вышли сегодня на улицы - onliner.by
  252. Женские Марши сегодня прошли по всему миру в знак солидарности с Беларусами - ВІДЕО
  253. Лукашэнка сустрэўся ў СІЗА КДБ з Бабарыкам і іншымі палітвязнямі - Наша Ніва
  254. Лукашенко встретился в СИЗО КГБ с политзаключенными. Среди них — Бабарико, Знак, Шкляров, Власова - TUT.by
  255. На протести в Білорусі затримали понад 500 людей. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-10-12. 
  256. Правозахисники повідомили про майже 200 затриманих під час розгону протестів у Білорусі. 11.10.2020, 18:09
  257. У Білорусі затримали понад 700 учасників недільних протестів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-10-12. 
  258. Протесты после марша пенсионеров - mediazona.by
  259. Газ и стычки с силовиками на марше пенсионеров. Что происходит в Беларуси 12 октября - TUT.by
  260. Лозунги и пирожки. Больше тысячи пенсионеров в Минске вышли на протест, силовики применяли спецсредства - TUT.by
  261. На марше пенсионеров применили спецсредства. Разбираемся, какие именно - TUT.by
  262. У Мінску сёння — Марш маці (дапоўнена, відэа) - Новы час
  263. МВД: За нарушение законодательства о массовых мероприятиях в субботу задержаны 58 граждан - TUT.by
  264. «Партызанскі марш» сабраў дзясяткі тысяч чалавек у Менску. Асноўнае - Радыё Свабода
  265. «Партызанскі марш» у Менску. ШМАТ ФОТА - Радыё Свабода
  266. Під час протестів у Білорусі затримано близько 200 людей - правозахисники. 18.10.2020, 22:42
  267. Что творится в белорусских СИЗО? Рассказы задержанных — Deutsche Welle
  268. «Роздягли догола й поставили в „стакан“». Білоруський адвокат розповів про поводження з його клієнтом у СІЗО — Громадське
  269. Протести в Білорусі: ОМОН під виглядом швидкої допомоги приїжджав на місце виклику і жорстоко бив людей — ЗМІ — nv.ua
  270. Автозаки заезжали во дворы, по крикам было ясно, что там избивают людей Что рассказывают участники протестов в Беларуси, которые вышли на улицы в день выборов — meduza.io
  271. «Ощущение, что это Средневековье». Ночью возле Окрестина записали аудио — крики и стоны от избиений — tut.by
  272. Замглавы МВД Барсуков утверждает, что никто не издевается над задержанными — naviny.by
  273. Лукашенко попросил простить силовиков в случае совершения ими ошибок — rbc.ru
  274. UN human rights experts: Belarus must stop torturing protesters and prevent enforced disappearances. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 1 September 2020. Процитовано 1 September 2020. 
  275. «Мой сын не умер, он погиб ни за что». В Гомеле скончался 25-летний парень, которого задержали на улице — tut.by
  276. В госпитале умер мужчина из Бреста, в которого силовики выстрелили на протестах. Ему было 44 года — tut.by
  277. 28-гадовага Мікіту Крыўцова з Жодзіна, які 10 дзён лічыўся зьніклым бязь вестак, знайшлі мёртвым — Радыё Свабода
  278. Тихановская инициировала создание Координационного совета для передачи власти — Deutsche Welle
  279. Названыя першыя сябры Каардынацыйнай рады- сайт Координаційної ради
  280. Координационный совет: у нас была попытка установить контакт с Администрацией президента, пока ответа нет — tut.by
  281. Конституция не предусматривает создание общественных органов по пересмотру итогов выборов — Миклашевич — БелТА
  282. Сьледчы камітэт выклікаў на допыт Марыю Калесьнікаву — Радыё Свабода
  283. а б История | Киберпартизаны против Лукашенко: как маленькая армия айтишников взламывает диктатуру, Ліга, 2.10.2020
  284. ПЛАН ПОБЕДЫ, September 01, 2020
  285. Опен-стріт із адресами силовиків
  286. Суткі, штрафы і гвалт за БЧБ-сцяг. Чаму важна юрыдычна замацаваць яго статус — Еўрарадыё
  287. Музычная прагулка з барабанамі і сьцягамі. У Віцебску прайшло шэсьце ў незвычайным фармаце. ВІДЭА — Радыё Свабода
  288. Оппозиция примиряет флаги, Лукашенко берется за автомат и призывает армию Как в Минске прошло главное протестное шествие недели — rbc.ru
  289. Лукашенко відреагував на протести в Білорусі, пригрозивши їх учасникам. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  290. Лукашенко відреагував на масові страйки в Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-14. 
  291. Лукашенко заявив, що розбереться з протестувальниками "найближчими днями". www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-21. 
  292. Патриарший Экзарх всея Беларуси поздравил Александра Лукашенко с избранием на пост Президента Республики Беларусь | Епархии | Белорусская Православная Церковь | Новости | Официальный портал Белорусской Православной Церкви. church.by. Процитовано 2020-08-16. 
  293. Предстоятель Белорусской церкви извинился за поздравление Лукашенко с победой — Радио Свобода
  294. РПЦ звільнила главу Білоруської православної церкви. Він раніше вибачився за привітання Лукашенка з перемогою — Бабель
  295. Синод БПЦ призвал народ Беларуси прекратить народное противостояние (ru-RU). Процитовано 2020-08-16. 
  296. У Білорусі відкрили справу про захоплення влади опозицією. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-20. 
  297. Сотрудник администрации Лукашенко уволился на фоне протестов. Радио Свобода (ru). Процитовано 2020-08-13. 
  298. Посол Білорусі в Словаччині подав у відставку. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-18. 
  299. На львівській Ратуші вивісили історичний прапор Білорусі. Фото дня — zaxid.net
  300. УВКПЧ | Бачелет осудила насильственные меры Беларуси в ответ на протесты после выборов. www.ohchr.org. Процитовано 2020-08-12. 
  301. Протести в Білорусі: у Євросоюзі відреагували на дії силовиків. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  302. Президенти Польщі та Литви оприлюднили спільну заяву щодо протестів у Білорусі. Вимагають утриматися від насильства. TheБабель. Процитовано 2020-08-10. 
  303. Світові політики вже засудили силовий розгін протестів в Білорусі. 24 Канал (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  304. President Aliyev congratulates Belarusian counterpart on election victory. AzerNews (en-EN). 10 August 2020. Процитовано 10 August 2020. 
  305. President Ilham Aliyev congratulates Alexander Lukashenko. News.az. 10 August 2020. 
  306. а б в г д Foreign leaders congratulate Lukashenko on re-election. Belarusian Telegraph Agency. 10 August 2020. 
  307. Maduro celebra "inobjetable victoria" de Lukashenko en Bielorrusia. panorama.com.ve (es). 10 August 2020. Процитовано 11 August 2020. 
  308. Điện mừng Tổng thống Cộng hòa Belarus Alexander Lukashenko. v (vi). 11 August 2020. Процитовано 11 August 2020. 
  309. Vietnam president sends congratulatory message to Lukashenko. Belarusian Telegraph Agency. 12 August 2020. 
  310. Пашинян поздравил Лукашенко с переизбранием
  311. Президент Казахстана поздравил Лукашенко с победой в сложной политической ситуации
  312. З перемогою на виборах Лукашенка привітали Цзіньпін і Путін
  313. Kyrgyzstan president congratulates Lukashenko on victory at presidential election. tv8.md (en-EN). 12 August 2020. Процитовано 12 August 2020. 
  314. Igor Dodon l-a felicitat pe Alexandr Lukașenko pentru victoria în alegerile prezidențiale. Mesajul transmis. tv8.md (ro). 10 August 2020. Процитовано 10 August 2020. 
  315. Nicaragua officials congratulate Lukashenko on re-election (en). Процитовано 14 August 2020. 
  316. IHM The Sultan Congratulates Belarusian President. omannews.gov.om (en). 12 August 2020. Процитовано 12 August 2020. 
  317. Путін привітав Лукашенка з перемогою на виборах
  318. Лавров заявил о 200 украинских боевиках в Беларуси. МИД Украины: «Бред» — onliner.by
  319. President Sarkissian congratulates Lukashenko on re-election. belta.by (en). 12 August 2020. Процитовано 12 August 2020. 
  320. gazeta.uz (ru). 10 August 2020 https://eng.belta.by/politics/view/syrian-president-congratulates-lukashenko-on-re-election-132519-2020/ Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 10 August 2020.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  321. Erdogan Congratulates Lukashenko On Victory At Belarusian Presidential Election. v (en-EN). 12 August 2020. Процитовано 12 August 2020. 
  322. gazeta.uz (ru). 10 August 2020 https://www.gazeta.uz/ru/2020/08/10/congratulation/ Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 10 August 2020.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  323. Естонія не визнала підсумки виборів у Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-18. 
  324. Канада закликала провести нові вибори в Білорусі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-18. 
  325. Протести в Білорусі: Латвія виділила 150 тисяч євро допомоги громадянам та ЗМІ. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-25. 
  326. У Польщі запропонували провести надзвичайний саміт ЄС у зв'язку з протестами в Білорусі. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-10. 
  327. Зеленський: Білорусь повинна дотримуватися загальновизнаних демократичних стандартів. 10.08.2020, 09:30
  328. Разумков підписав постанову Ради щодо Білорусі. 21.09.2020, 11:16
    Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь
  329. Митрополит Епіфаній закликав білорусів захищати вільне майбутнє та виборювати автокефалію Церкви. Духовний фронт (uk). 2020-08-13. Процитовано 2020-08-16. 
  330. а б в г д е ж и Балгарыя адклікала свайго пасла ў Беларусі - sputnik.by
  331. Майже третина українців підтримує Лукашенка, 45% – білоруських протестувальників – опитування. 5.ua. 25.09.2020. 

ПосиланняРедагувати