Александар Вучич
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Александар Вучич (серб. Александар Вучић, Aleksandar Vucić; нар. 5 березня 1970, Белград, Югославія) [1] сербський політик, державний діяч, Президент Сербії з 31 травня 2017. До цього був двічі прем'єр-міністром Сербії (2014—2016, 2016—2017), першим віцепрем'єром (2012—2014), міністром оборони (2012—2013) та міністром інформації (1998—2000). Колишній голова Сербської прогресивної партії (до травня 2023).
| Александар Вучич | |
|---|---|
| серб. Александар Вучић | |
.png) | |
| Президент Сербії | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 червня 2017 |
| Попередник | Томислав Николич |
| Прем'єр-міністр Сербії | |
| 27 квітня 2014 — 31 травня 2017 | |
| Президент | Томіслав Николич |
| Наступник | Ана Брнабич |
| Народився |
5 березня 1970 (53 роки) Белград |
| Відомий як | політик, адвокат, державний діяч, учасник міжнародних форумів |
| Громадянство |
 Сербія |
| Національність | сербин |
| Alma mater | юридичний факультет Белградського університетуd (16 листопада 1994) і Земунська гімназіяd |
| Політична партія | Сербська радикальна партія, Сербська прогресивна партія |
| У шлюбі з | Тамара Вучичd |
| Брати | Андрей Вучич |
| Релігія | Сербська православна церква |
| Нагороди | Орден Сербської Республіки (12 лютого 2018) |
| vucic.rs | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
|
| |
БіографіяРедагувати
Народився 5 березня 1970 року в Белграді, в сім'ї Ангелини та Анджелка Вучич. Мати – Ангеліна Вучич – працювала журналістом на Радіо-телебаченні Сербії.
Закінчив юридичний факультет Белградського університету. Працював телевізійним репортером. У 1993 році він приєднався до Сербської радикальної партії, незабаром був уперше обраний до Народних зборів Республіки Сербії. У 1995 обраний на посаду генерального секретаря партії. З 1996 по 1998 очолював спортивно-бізнесовий центр.
Під час протестів проти президента Слободана Мілошевича був співавтором положень, що вводили штрафи на антиурядових журналістів, та ініціатором блокування закордонного телебачення. Він був тоді у списку небажаних осіб у Європейському Союзі. У 2014 році Вучич, який виступає за проєвропейську політику, публічно вибачився за свої минулі діяння.
Двічі (у 2004 і 2008) невдало балотувався в мери Белграда.
Після дострокових парламентських виборів у 2014 сформував коаліційний уряд.
2 квітня 2017 року переміг на виборах президента Сербії в першому турі, набравши 55 %. Із 3 квітня по 31 травня 2017 у Сербії проходили масові протести проти його обрання президентом.
9 травня 2020 року їздив на військовий парад в Москву[2]. 15 травня Вучич провів півгодинну розмову із Путіним у якій пожалівся йому на гоніння православних сербів у Чорногорії.[3][4]
23 червня 2020 в Кремлі президент РФ Володимир Путін заявив під час зустрічі з Александаром Вучичем, що між Росією і Сербією складаються дуже прагматичні, але водночас «особливі за своїм характером, дуже добрі союзницькі відносини»[5].
7 жовтня 2020 Вучич привітав Путіна з Днем народження.[6]
У травні 2023 року залишив посаду керівника керівної Сербської прогресивної партії[7].
ПосиланняРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Президент Вучич знову присягнув Путіну [Архівовано 18 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Главком. — 2022. — 18 квітня.
- ↑ До Путіна на парад збирається ще один європейський президент. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ Александр Вучич обсудил с Владимиром Путиным ситуацию в Косово и Черногории. Балканист (ru-RU). 15 травня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ Президент Сербії пожалівся Путіну на гоніння православних в Чорногорії. Духовний фронт (укр.). 14 травня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ Путин провел встречу с Вучичем в Кремле. Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ Вучич поздравил Путина с днем рождения. aif.ru. 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ Вучич пішов з посади очільника правлячої партії Сербії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 травня 2014.