Сербська прогресивна партія (СПП, серб. Српска напредна странка, CHC / Srpska napredna stranka, SNS) — сербська політична партія, створена в жовтні 2008 року колишнім лідером сербських радикалів Томиславом Николичем в результаті партійного конфлікту в Сербській радикальній партії між Ніколичем і Воїславом Шешелем.

Сербська прогресивна партія

серб. Српска напредна странка
Країна  Сербія
Голова партії Мілош Вучевич
Засновник Александар Вучич, Томислав Николич
Дата заснування 21 жовтня 2008
Штаб-квартира Белград
Ідеологія популізм, неолібералізм
раніше:
м'який пан'європеїзм, національний консерватизм, правоцентризм, сербський націоналізм
Позиція універсальна партія
Союзники та блоки Александар Вучич — Сербія не повинна зупинятися
Відкололась від Радикальній партії
Членство в міжнародних організаціях Європейська народна партія
Кількість членів  800 000 (2020)
Офіційний колір (кольори) синій
Друкований орган SNS Informator
Офіційний сайт sns.org.rs

Правляча партія, володіє 130 депутатськими мандатами в Скупщині. За ідеологією вважається консервативною і сербською націоналістичною, однак виступає за вступ Сербії в ЄС.

Історія

ред.
 
Томислав Николич та Александар Вучич

Заснування

ред.

Конфлікт між Томіславом Ніколічем і Воїславом Шешелем став очевидним після заяви Ніколіча про те, що Сербська радикальна партія (СРС) у парламенті Сербії підтримає Угоду про стабілізацію та асоціацію для вступу Сербії в Європейський Союз, проти чого виступали Шешель та його прихильники.

Ніколіч, який був головою парламентської групи СРП і заступником голови партії з 1992 року, подав у відставку 07 вересня 2008 року. Через день Ніколіч і 10 інших депутатів сформували парламентську групу «Napred Srbijo» («Вперед, Сербіє»), до якої в наступні дні приєдналися ще п'ять депутатів. Божидар Деліч і Йоргованка Табакович, високопосадовці СРП, були одними із засновників парламентської групи Ніколіча.

11 вересня Ніколіч оголосив, що парламентська група «Napred Srbijo» переросте в політичну партію. Було припущення, що Александар Вучич, генеральний секретар СРП, також приєднається до новоствореної партії, що Ніколіч підтвердив пізніше того ж дня. Через день СРП звільнила Ніколіча та 17 інших депутатів від партії за опозицію до Шешеля, а Вучич залишив СРП 13 вересня.

Ніколіч заявив, що новостворена партія буде частиною «сучасних правих» і підтримуватиме зміцнення відносин з Європейським Союзом і Росією. 24 вересня він оголосив, що вона буде називатися Сербська прогресивна партія (СПП).

Партія була зареєстрована 10 жовтня, а 21 жовтня відбувся установчий з’їзд, на якому було представлено правління з 20 осіб, головою якого був Ніколіч, а заступником — Вучич. До того часу СПП отримувала підтримку членів СРП, а депутатська група СПП складалася з 21 депутата.

2008—2011 роки

ред.

У листопаді 2008 року СПП закликала до проведення позачергових парламентських виборів до жовтня 2009 року. Цю ідею підтримав Чедомір Йованович, голова Ліберально-демократичної партії Сербії (ЛДПС). Пізніше того ж місяця Вучич заявив, що СПП буде в опозиції до Демократичної партії (ДПС). СПП виступила проти ініціятиви конституційних змін у травні 2009 року, назвавши її «несерйозною». Через місяць СПП взяла участь у місцевих виборах у Земуні, відомому як оплот СРП, де вона отримала 34% голосів, тоді як SRS отримала лише 10%.

До липня 2009 року СПП стала найсильнішою опозиційною партією в Сербії. У грудні 2009 року вона брала участь у місцевих виборах у Вождоваці та Костолаці, тоді як у Вождоваці вона отримала 37% голосів і 26 мандатів у муніципальній скупщині, тоді як у Костолаці вона отримала 12% голосів. Після виборів SNS сформувала місцевий уряд з Демократичною партією Сербії (ДПС) і Новою Сербією (НС) у Вождоваці. CeSID, неурядова організація моніторингу виборів, стверджує, що причиною успіху СПП на виборах є їхні антикорупційні обіцянки.

У лютому 2010 року СПП оголосила, що зібрала понад 500 000 підписів за дострокові парламентські вибори, а через місяць вони заявили, що кількість підписів зросла до понад мільйона. Після березня 2010 року вони стверджували, що ДПС «втягує країну в глибоку кризу» і що у відповідь вони проведуть антиурядові протести в Белграді. СПП декларативно підтримала Декларацію Сребрениці, яка засуджує різанину в Сребрениці 1995 року, хоча утрималася від голосування в Народній скупщині.

У грудні 2010 року вона оголосила, що організує протести в лютому 2011 року. НС оголосила, що приєднається до протестів. У січні 2011 року СПП подала 304 580 підписів за зміну Конституції. У лютому 2011 року почалася серія антиурядових протестів, організованих СПП. Вона попросила уряд призначити дострокові вибори до кінця 2011 року. Протести спочатку були організовані в Белграді, але в березні та квітні 2011 року вони поширилися на інші міста Сербії. У середині квітня Ніколіч оголосив голодування, вимагаючи від президента Бориса Тадича скликати дострокові парламентські вибори.

Організація

ред.

Сербська прогресивна партія має Правління, яке діє як оперативно-політичний орган партії та складається з 30 членів. Партія також має Головний і Виконавчий комітет. СПП також має молодіжне та жіноче крило. СПП керує фондом За сербський народ і державу, який був заснований у 2019 році.

Поточним головою СПП є Мілош Вучевич, який був обраний у 2023 році. Йоргованка Табакович є його заступником. До травня 2023 року партією керував президент Сербії Александар Вучич[1].

Нинішніми віце-головами СПП є Ана Брнабіч, Ірена Вуйович, Марко Джурич, Невена Джурич, Сініша Малі, Владімір Орліч і Александар Шапіч, які були обрані в 2021 році, а потім переобрані в 2023 році, за винятком Вуйовича, який був замінений. Міленко Йованов очолює парламентську групу СПП з 2022 року, тоді як Дарко Глішич є президентом виконавчого комітету партії.

Штаб-квартира СПП знаходиться на вулиці Пальміра Тольятія, 5/3 у Белграді. Партійна газета — SNS Informator.

Сербська прогресивна партія отримала найбільшу підтримку через Вучича. Опитування громадської думки Faktor plus у грудні 2014 року показало, що 80% виборців СПП не проголосували б за СПП, якби партію очолив хтось інший, а не Вучич. Маючи принаймні 800 000 членів станом на 2020 рік, СПП є найбільшою політичною партією в Європі за кількістю членів.

У 2023 році Петронієвич-Терзіч заявила, що SNS використовувала органи місцевого самоврядування в партійних цілях, а також кошти місцевих громадських компаній для проведення партійних зборів, мітингів і рекламних кампаній. Transparency Serbia також повідомила, що під час парламентської виборчої кампанії 2016 року СПП використовувала офіційні події, такі як відкриття приватних заводів, для поширення своїх передвиборчих меседжів.

Програма партії

ред.

Програма Сербської прогресивної партії будується на 10 основних принципах:

  1. Захист територіальної цілісності Сербії.
  2. Допомога сербському народу за межами кордонів Сербії, особливо на території колишньої Югославії.
  3. Боротьба за формування стабільного стану, в якому верховенство закону і повага до конституції буде основою державного управління.
  4. Боротьба за дотримання конституції, міжнародних договорів і збереження прав національних меншин.
  5. Підвищення ролі Сербії в світі, бути мостом між заходом і сходом.
  6. Військовий нейтралітет. Тільки логічні дії в період загострень між Росією і НАТО.
  7. Боротьба із злочинністю і корупцією.
  8. Економічне процвітання і скорочення безробіття.
  9. Соціальна справедливість.
  10. Рівний регіональний розвиток та децентралізація Сербії.

Примітки

ред.
  1. Вучич пішов з посади очільника правлячої партії Сербії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.

Посилання

ред.