Вікіпедія

Мацкевич Володимир Володимирович (філософ)

білоруський філософ

Володи́мир Володи́мирович Мацке́вич (біл. Уладзі́мір Уладзі́міравіч Мацке́віч; нар. 14 травня 1956 року, Черемхово, Іркутська область, РРФСР, СРСР) — білоруський філософ і методолог[ru][1], громадський і політичний діяч[2], телеведучий. Засновник і керівник Агентства гуманітарних технологій (Мінськ)[Прим. 1][3]. Перший голова Ради Міжнародного консорціуму «ЄвроБілорусь»[be][Прим. 2] (2011—2016)[2]. Засновник програми створення сучасного університету в Білорусі «Летючий університет»[Прим. 3][4].

Мацкевич Володимир Володимирович
біл. Уладзімір Уладзіміравіч Мацкевіч
Народження 14 травня 1956(1956-05-14) (67 років)
Черемхово, Іркутська область, РРФСР, СРСР
Діяльність
  • політик, політолог
    • Член EuroBelarusd
    Alma mater Факультет психології Санкт-Петербурзького державного університетуd
    Вчителі Georgy Shchedrovitskyd
    Партія Об'єднана громадянська партія
    У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мацкевич.

    4 серпня 2021 року після обшуку затриманий співробітниками КДБ за підозрою в організації протестів[5]. 6 серпня спільною заявою восьми організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруський Гельсінський комітет, Білоруська асоціація журналістів, визнаний політичним в'язнем[6][7], а група «Християнське бачення[ru]» Координаційної ради білоруської опозиції закликала білоруські та зарубіжні християнські громади виступити на його підтримку[8]. 4 лютого 2022 року Мацкевич оголосив голодування, вимагаючи змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд, завершити слідство і призначити дату судового процесу[9]. Увечері 16 лютого Мацкевич припинив голодування, заявивши, що «справа зрушила з мертвої точки», оскільки до нього вперше за довгий час прийшов слідчий[10]. 23 червня 2022 року Мацкевича засудили до 5 років колонії посиленого режиму[11].

    Сім'я, деякі факти біографії ред.

    Предок — православні селяни, що жили в селі Машталери[be-x-old] (нині Гродненський район, Білорусь). У сімейних переказах збереглася пам'ять про колишню приналежність предків до уніатів та про їх участь у Січневому повстанні 1863 року[12].

    Під час Першої світової війни, з наближенням лінії російсько-німецького фронту, жителів села, включно з родинами прадідів В. В. Мацкевича, евакуйовано у внутрішні губернії Російської імперії. Дід — Касьян Мацкевич — разом з батьками опинився на території Пензенської губернії, де у 18-річному віці його призвано до Червоної Армії. Але вже 1921 року вся сім'я повернулася в рідне село, яке опинилося в складі Другої Речі Посполитої, і діда знову призвали на військову службу — вже до Війська Польського, в якому й відслужив два роки в санітарному батальйоні, після чого одружився і створив власну сім'ю. Дід по материнській лінії — Карпо Лозовик — у 1930-ті роки також проходив військову службу в польських збройних силах у лавах Сувальського уланського полку[13][14][15].

    З початком військової агресії проти Польщі у вересні 1939 року обох дідів — Касьяна Мацкевича і Карпа Лозовика — мобілізовано до Війська Польського, потім вони потрапили в радянський полон, у табір для військовополонених у Запоріжжі[12][13][15][16]. Через деякий час Касьяна Мацкевича заслано в Комі АРСР і передано в розпорядження Сєвжелдорлагу на будівництво Печорської залізниці[13][14][15]. Карпо Лозовик спробував утекти з табору, але його спіймали й повернули, а його сім'я вислали в Казахстан[13][14].

    1941 року, після нападу Німеччини на СРСР, обидва діди, отримавши амністію, вступили до Армії Андерса, що формувалася, після — в її лавах воювали в Єгипті, Італії і Франції (Касьяна Мацкевича за участь у битві під Монте-Кассіно нагороджено британським військовим орденом)[12][13][14][15][16].

    1948 року обидва діди повернулися в Білоруську РСР (Касьян Мацкевич — із Франції, Карпо Лозовик — із Великої Британії). 1951 року Касьяна Мацкевича разом з родиною депортовано до Сибіру, а Карпо Лозовик вирушив туди ж зі власної волі до сім'ї. Батьки В. В. Мацкевича познайомилися вже на засланні, яке відбували в місті Черемхово (Іркутська область), там створили сім'ю і народили дітей[12][13][14][15][16][17].

    Радянське громадянство всім членам сім'ї надано тільки 1958 року[14]. У жовтні 1966 року сім'я повернулася в Білоруську РСР і оселилася в Гродно[12][14][17].

    1973 року В. В. Мацкевич закінчив середню школу і, не вступивши з першої спроби до Ленінградського державного університету (ЛДУ), до призову в армію працював фрезерувальником на Гродненському заводі карданних валів[ru][12][17][18].

    У 1974—1976 роках проходив строкову військову службу в Радянській армії, служив у місті Хуст (Закарпатська область, Україна)[12].

    У 1976—1982 роках, а також у 1983—1987 роках навчався, працював і жив у Ленінграді, у 1982—1983 роках — у Вільнюсі, у 1987—1992 роках — у Лієпаї і Ризі, у 1992—1994 роках — у Москві. У квітні 1994 року повернувся до Білорусі, оселився в Мінську і через рік отримав громадянство Білорусі[12].

    Сповідує кальвінізм[19].

    Одружений, має сина і двох дочок[18].

    Навчання ред.

    Демобілізувавшись із армії, вступив на підготовче відділення ЛДУ і 1977 року став студентом факультету психології ЛДУ[ru], після закінчення навчання захистив диплом за фахом нІженерна психологія"[17][18].

    У студентські роки відвідував лекції Л. М. Веккера[ru], Л. М. Гумільова, Ю. М. Лотмана, С. С. Аверінцева, М. Форверга[ru], К. Роджерса та ін., у рамках студентського обміну їздив до Лейпцизького університету[16][20].

    1982 року, після закінчення ЛДУ, за розподілом потрапив у Вільнюс[12], де завдяки Аушрі Ауґустінавічюте познайомився з лікарем-психіатром і психотерапевтом О. Ю. Алексєйчиком[lt][Прим. 4], семінари якого відвідував протягом 8 років, починаючи від 1985 року. Називає О. Ю. Алексєйчика в числі своїх учителів[16][19].

    Робота на телебаченні ред.

    Протягом 1994—1997 років був розробником, автором і ведучим трьох циклових передач на Білоруському телебаченні (БТ)[18]:

    • на початку 1994 року телекомпанія «ФІТ» спільно з Агентством гуманітарних технологій[Прим. 1] розпочали виробництво інформаційно-аналітичної передачі «Проспект», перший випуск якої вийшов наступного дня після першого туру президентських виборів і був присвячений його аналізу; ведучим передачі був Павло Шеремет[12][21];
    • починаючи від 1995 року, на БТ виходили: передача про основні поняття ринкової економіки «Это мы не проходили» («Це ми не проходили»), а також передачі «Студія 600» і «Столиця»[21].

    1995 року отримав пропозицію стати ведучим нової інформаційно-аналітичної передачі «Резонанс» на БТ, проте проти його кандидатури виступили в Адміністрації президента Республіки Білорусь[17].

    Був першим керівником і ведучим ток-шоу «Вибір» на телеканалі ОНТ (кінець 2002 року — березень 2003 року)[22][23], встиг підготувати 8 випусків ток-шоу, звільнений напередодні горезвісного квітневого семінару керівних працівників республіканських і місцевих державних органів з питань вдосконалення ідеологічної роботи[24].

    Від 2012 року — ведучий програми «Бесіда дня» телеканалу «Белсат»[25][26][27].

    Події ред.

    9 березня 2016 року В. В. Мацкевич отримав повістку до суду Центрального району[ru] міста Мінська з приписом з'явитися як особа, щодо якої ведеться адміністративний процес за участь у несанкціонованому мітингу індивідуальних підприємців, що відбувся 15 лютого того ж року в центрі Мінська[28].

    15 березня 2016 року в ході судового розгляду три співробітники міліції, які виступали свідками, впевнено впізнали у В. В. Мацкевичі учасника мітингу, що також, за їх словами, нібито підтверджено матеріалами фотознімань, на підставі яких і складено протокол про адміністративне правопорушення. У свою чергу, В. В. Мацкевич надав суду докази того, що 15 лютого 2016 року він не тільки не був присутнім на мітингу, але й узагалі перебував за межами країни: відмітки в паспорті про перетин кордону і авіаквитки, згідно з якими він вилетів із Мінська до Варшави 14 лютого і повернувся 16 лютого. Як наслідок, суд ухвалив рішення повернути протокол про адміністративне правопорушення в Центральне РУВС г. Мінська на доопрацювання[29].

    Зразу після суду В. В. Мацкевич заявив про намір притягти міліціонерів, що дали проти нього свідчення, до відповідальності за кривосвідчення, зокрема, щоб привернути увагу до подібної практики переслідування громадян, незадоволених чинним політичним режимом Білорусі[30][31].

    30 березня 2016 року В. В. Мацкевич подав заяву до прокуратури з проханням дати правову оцінку ситуації[32]. 5 квітня 2016 року міністр внутрішніх справ І. А. Шуневич, відповідаючи на запитання журналістів, акредитованих у Палаті представників Національних зборів Республіки Білорусь, визнав помилку, допущену співробітниками міліції щодо В. В. Мацкевича:

      Однозначно можу заявити, що працівники міліції припустилися помилки в ідентифікації особи людини. Підставою для помилки стала його досить серйозна візуальна схожість із учасником цього заходу. Це я сам особисто перевіряв.
    Оригінальний текст (рос.)
    Однозначно могу заявить, что сотрудники милиции допустили ошибку в идентификации личности человека. Основанием для ошибки стало его достаточно серьёзное визуальное сходство с участником этого мероприятия. Это я сам лично проверял[33].
    		  

    8 квітня 2016 року В. В. Мацкевич звернувся до міністра внутрішніх справ з відкритим листом, який викликав широкий суспільний резонанс. У ньому філософ засудив практику кривосвідчення міліціонерів у суді і закликав до її викорінення спільними зусиллями держави і громадянського суспільства країни[34]. В отриманій у травні 2016 року відповіді з МВС ще раз визнано помилку, допущену з боку міліції стосовно до В. В. Мацкевича, однак заперечено наявність практики фальшивих свідчень співробітників органів внутрішніх справ у суді[35].

    Публіцистична діяльність ред.

    Був ініціатором і учасником «Менскага філязофскага кола» («Мінського філософського гуртка») — творчого об'єднання мінських гуманітаріїв, яке діяло в другій половині 1990-х — початку 2000-х років і мало на меті підготовку і видання корпусу гуманітарно-філософських словників, хрестоматій і навчальних посібників[18].

    Брав участь у роботі над укладанням видань «Новейший философский словарь» («Новітній філософський словник»; Мінськ, 1999. — ISBN 985-6235-17-0) і «Всемирная энциклопедия: Философия» («Всесвітня енциклопедія: Філософія»; Мінськ, 2001. — ISBN 5-17-007278-3)[36]. Автор статей «Антропотехніка», «Діяльність», «Ідеальних типів метод», «Кальвін», «Миследіяльність», «Мислення», «Освіта», «Педагогіка», «Підхід», «Практика», «Проблематизація», «СМД-методологія», «Схема», «Техніка», «Функціональна грамотність», «Щедровицький Г. П.».

    Починаючи від 2003 року, працював над укладанням енциклопедичного словника «СМД-методологія Московського методологічного гуртка. 1954—2004 роки», який проте не був виданий. Планувалося, що книга побачить світ у четвертому кварталі 2004 року[37].

    Готується до видання авторський цикл лекцій «Вступ до філософії» [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], який В. В. Мацкевич прочитав у рамках Мінського методологічного семінару в 2008—2009 роках[38].

    Бібліографія ред.

    Автор багатьох публіцистичних статей і близько 50 наукових праць із питань політики, культури і трансформації освіти[18]. Найважливіші з них:

    Примітки ред.

    Коментарі
    1. ↑ а б Див. вебсайт Агентства гуманітарних технологій: http://methodology.by [Архівовано 15 травня 2015 у Wayback Machine.].
    2. ↑ Див. докладніше: Консорциум // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 24.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка), свободный. — Загл. с экрана.
    3. ↑ Див. вебсайт Летючого університету: http://fly-uni.org [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.].
    4. ↑ Алексєйчик Олександр Юхимович[lt] — лікар-психіатр, психотерапевт, завідувач психотерапевтичного відділення Центру психологічного здоров'я (Вільнюс, Литва), творець унікальної методики групової терапії — «інтенсивне терапевтичне життя» (ІТЖ).
    Джерела
    1. ↑ Авторы номера // Вопросы методологии. — Журнал методологического сообщества. Основан Г. П. Щедровицким. — 1996. — № 1-2 (21-22). — С. 128. — ISSN 0869-3919.
    2. ↑ а б Имена // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/names/ [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    3. ↑ Владимир Мацкевич // Methodology.by. — Веб-сайт АГТ-ЦСИ. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://methodology.by/?p=598 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    4. ↑ Пра нас [Электронны рэсурс] // Лятучы ўніверсітэт. — Вэб-сайт Лятучага ўніверсітэта. — Дата доступу: 12.05.2015. — Рэжым доступу: http://fly-uni.org/pra-nas [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
    5. ↑ Ползик, Арина (12 серпня 2021). Философ в неволе. Кто такой Владимир Мацкевич и в чем его подозревают? (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
    6. ↑ Мыльников, Павел (6 серпня 2021). Правозащитники Беларуси признали философа Мацкевича политзаключенным. Deutsche Welle (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
    7. ↑ Заява аб прызнанні Таццяны Вадалажскай і Уладзіміра Мацкевіча палітзняволенымі (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
    8. ↑ Заявление группы Координационного совета «Христианское видение» по поводу уголовного преследования христианско-реформатского интеллектуала Владимира Мацкевича. Царква і палітычны крызіс у Беларусі / Church and the Political Crisis in Belarus (рос.). Группа «Христианское видение». 10 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 червня 2022.
    9. ↑ Интеллектуалы в тюрьме: в Беларуси "взялись за свободную мысль". Deutsche Welle (рос.). 14 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022.
    10. ↑ Философия как поступок. Тюрьма и голодовка Владимира Мацкевича. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
    11. ↑ Уладзімір Мацкевіч не будзе абскарджваць прысуд. Новы Час (біл.). 22 липня 2022.
    12. ↑ а б в г д е ж и к л Гацак М. Персона. Владимир Мацкевич: страна на военном положении // Telegraf.by. — Веб-сайт Агентства новостей «Телеграф». — 17.11.2011. — Дата доступа: 07.11.2016. — Режим доступа: http://telegraf.by/2011/11/persona-vladimir-mackevich-strana-na-voennom-polojenii [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    13. ↑ а б в г д е Касьян Мацкевіч і Карп Лазавік // Мельнікаў І. Заходнебеларуская Атлантыда 1921—1941 гг.: Паміж Варшавай і Масквой. — Мн.: Галіяфы, 2016. — С. 182. — ISBN 978-985-7140-19-0; Мельнікаў І. Забытыя героі бітвы пад Монтэ-Касіна. Касьян Мацкевіч і Карп Лазавік [Электронны рэсурс] // Историческая правда. — Вэб-сайт. — 30.03.2016. — Дата доступу: 07.11.2016. — Рэжым доступу: http://www.istpravda.ru/research/15151/ [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
    14. ↑ а б в г д е ж Бурштын Я. Уладзімір Мацкевіч: Тых, хто ваяваў у Арміі Андэрса, у савецкія часы ўвогуле нібыта не існавала [Электронны рэсурс] // EuroBelarus.Info. — Навінавы партал Службы інфармацыі «ЕўраБеларусі». — Дата доступу: 07.11.2016. — Рэжым доступу: http://eurobelarus.info/news/society/2016/05/09/uladz-m-r-matskev-ch-9-tra-nya-pratez-yak-zamyashchae.html [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
    15. ↑ а б в г д Нехамкин С. ГУЛАГ под Парижем // Известия. — Веб-сайт газеты. — 23.09.2003. — Дата доступа: 07.11.2016. — Режим доступа: http://izvestia.ru/news/281655 [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    16. ↑ а б в г д Вместо предисловия. Сага об учителях (2001 г.) // Мацкевич В. В. Не думайте о рыжем и слепом утконосе: сб. статей / В. В. Мацкевич. — Мн., 2011. — С. 7—13 // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 07.11.2016. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/files/22/86/Utkonos_Matskevich.pdf [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    17. ↑ а б в г д Уладзімір Мацкевіч // Тамковіч А. Л. Арытмія, альбо Код супраціву. — Смаленск, 2012. — С. 121—126 [Электронны рэсурс] // EuroBelarus.Info. — Навінавы партал Службы інфармацыі «ЕўраБеларусі». — Дата доступу: 07.11.2016. — Рэжым доступу: http://eurobelarus.info/files/22/86/Arytmia_albo_kod_supratsivu___A.Tamkovich.pdf [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
    18. ↑ а б в г д е Мацкевич В. В. // Спецпроекты: Кто есть кто // BelarusToday. — Веб-сайт газеты. — 27.11.2003. — Дата доступа: 15.05.2015. — Режим доступа: http://belarustoday.info/?pid=648 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    19. ↑ а б О четверояком корне культурной политики (2008 г.) // Мацкевич В. В. Не думайте о рыжем и слепом утконосе: сб. статей / В. В. Мацкевич. — Мн., 2011. — С. 135—147 // Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка), свободный. — Загл. с экрана.
    20. ↑ КГБ в маленькой суверенной стране (из беседы с человеком со стороны) // Warwick Logoinkvisitor. — Блог Владимира Мацкевича в «Живом журнале». — 28.01.2008. — Дата доступа: 18.05.2015. — Режим доступа: http://worvik.livejournal.com/45902.html?thread=271438#t271438 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    21. ↑ а б Водолажская Т. Что необходимо знать и понимать для освоения программы культурной политики? // Methodology.by. — Веб-сайт АГТ-ЦСИ. — 09.04.2011. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://methodology.by/?p=2079 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    22. ↑ Шадрина А. Ваш «Выбор» // «СБ. Беларусь сегодня». — Веб-сайт газеты Администрации президента Республики Беларусь. — 08.02.2003. — Дата доступа: 19.05.2015. — Режим доступа: http://tv.sb.by/v-poiskakh-utrachennogo/article/vash-vybor-2.html [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    23. ↑ Технология выбора // «Спецназ». — Веб-сайт журнала. — 05.04.2003. — Дата доступа: 14.05.2015. — Режим доступа: http://www.specnaz.sb.by/v-poiskakh-utrachennogo/article/tekhnologiya-vybora.html [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    24. ↑ Соусь Г. Чаму ў ток-шоў «Выбар» зьмяніўся вядучы? [Электронны рэсурс] // Радыё «Свабода». — Вэб-сайт беларускай рэдакцыі радыёстанцыі. — 08.04.2003. — Дата доступу: 22.05.2015. — Рэжым доступу: http://www.svaboda.org/content/article/24847952.html, вольны. — Загал. з экрана.
    25. ↑ Владимир Мацкевич // Belsat TV. — Веб-сайт телеканала. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://belsat.eu/ru/about/people/vladimir-mackevich/ [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    26. ↑ Беседа дня // Belsat TV. — Веб-сайт телеканала. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка), свободный. — Загл. с экрана.
    27. ↑ "Студыя «Белсат» — новая якасць каналу [Электронны рэсурс] // Belsat TV. — Вэб-сайт тэлеканала. — 03.09.2012. — Дата доступу: 14.05.2015. — Рэжым доступу: http://belsat.eu/be/articles/9808/ [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
    28. ↑ Дашчынскі А. Уладзімер Мацкевіч атрымаў позву ў суд за ўдзел у акцыі, на якой ён ня быў [Электронны рэсурс] // Радыё «Свабода». — Вэб-сайт беларускай рэдакцыі радыёстанцыі RFE/RL. — 09.03.2016. — Дата доступу: 05.04.2016. — Рэжым доступу: http://www.svaboda.org/content/uladzimier-mackievic-atrymau-pozvu-u-sud-za-udziel-u-akcyi-na-jakoj-jon-nia-byu/27600969.html [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
    29. ↑ Лукашук З. Милиционер на суде: Мацкевича не знаю, но на акции его узнал! // «Европейское радио для Беларуси». — Веб-сайт радиостанции. — 15.03.2016. — Дата доступа: 05.04.2016. — Режим доступа: http://euroradio.fm/ru/milicioner-na-sude-mackevicha-ne-znayu-no-na-akcii-ego-uznal [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    30. ↑ Юрич А. Владимир Мацкевич: Тотальная ложь стала судебной практикой, которая несет угрозу каждому гражданину // EuroBelarus.Info. — Веб-сайт Службы информации «ЕвроБеларуси». — 16.03.2016. — Дата доступа: 05.04.2016. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/news/society/2016/03/16/vladimir-matskevich-total-naya-lozh-stala-sudebnoy-praktikoy.html [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    31. ↑ Лукашук З. Дело Мацкевича отправили в РУВД на доработку // «Европейское радио для Беларуси». — Веб-сайт радиостанции. — 15.03.2016. — Дата доступа: 05.04.2016. — Режим доступа: http://euroradio.fm/ru/delo-mackevicha-otpravili-v-ruvd-na-dorabotku [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    32. ↑ Философ Мацкевич подал заявление в прокуратуру после суда за акцию, на которой его не было // TUT.BY. — Интернет-портал. — 31.03.2016. — Дата доступа: 05.04.2016. — Режим доступа: http://news.tut.by/politics/490687.html [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    33. ↑ Лукашук З. Шуневич — о деле Мацкевича: Сотрудники милиции допустили ошибку // «Европейское радио для Беларуси». — Веб-сайт радиостанции. — 05.04.2016. — Дата доступа: 05.04.2016. — Режим доступа: http://euroradio.fm/ru/shunevich-o-dele-mackevicha-sotrudniki-milicii-dopustili-oshibku [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    34. ↑ Мацкевич В. Открытое письмо министру внутренних дел Игорю Шуневичу // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 07.11.2016. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/news/society/2016/04/08/otkrytoe-pis-mo-ministru-vnutrennih-del-igoryu-shunevichu.html [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    35. ↑ Лукашук З. Мацкевич: МВД не признает практикой фальшивые свидетельства милиционеров в суде // «Европейское радио для Беларуси». — Веб-сайт радиостанции. — 24.05.2016. — Дата доступа: 07.11.2016. — Режим доступа: http://euroradio.by/ru/mackevich-mvd-ne-priznaet-praktikoy-falshivye-svidetelstva-milicionerov-v-sude [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    36. ↑ Хорошо быть молодым! СМД-подход в культурной политике, или Культурная политика в метаподходе (2001 г.) // Мацкевич В. В. Не думайте о рыжем и слепом утконосе: сб. статей / В. В. Мацкевич. — Мн., 2011. — С. 102—113 // Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка), свободный. — Загл. с экрана; Мацкевич В. В. СМД-подход в культурной политике или культурная политика в метаподходе // «Кентавр». — Сетевой методологический журнал. — 13.08.2007. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://www.circleplus.ru/content/communicarium/people/memoirs/3 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    37. ↑ Реут Д. В. Пятьдесят лет спустя // Некоммерческий научный Фонд «Институт развития им. Г. П. Щедровицкого». — Веб-сайт Фонда ГП. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://www.fondgp.ru/lib/chteniya/x/pub/0 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
    38. ↑ Владимир Мацкевич. Введение в философию: Лекция 1 [Электроннй ресурс] // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 19.05.2015. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/news/society/2013/12/29/vladimir-matskevich-vvedenie-v-filosofiyu-lektsiya-1.html [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.

    Посилання ред.

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мацкевич_Володимир_Володимирович_(філософ)&oldid=41245894