Поло́н — обмеження свободи особи, що брала участь у військових діях, з метою недопущення його до подальшої участі в них. Особа, що потрапила в полон називається полонений (староукраїнською — бранець, полоненник[1]). Право брати у полон, за правилами сучасного міжнародного права, належить виключно державі в особі її військових органів; приватні особи нікого на війні не мають права брати у полон.

Німецькі військовополонені. Аахен. Жовтень 1944

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Лист 1. До Остафея Волловича, каштеляна Троцкого (05-07.XII.1573) // Коршунаў А. Ф., «Помнікі старажытнай беларускай пісьменнасці [Архівовано 2011-10-07 у Wayback Machine.]». — Мінск, 1975.(біл.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.