Відкрити головне меню

Юрій Михайлович Лотман
Юрий Михайлович Лотман
Yuri Lotman. Portrait. 1980.jpg
Народився 28 лютого 1922(1922-02-28)
Петроград
Помер 28 жовтня 1993(1993-10-28) (71 рік)
Тарту
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність антрополог, мовознавець, філософ, історик літератури
Alma mater Петербурзький університет
Сфера інтересів семіотика, мовознавство, літературознавство, теорія кіно, театрознавство, культурологія
Заклад Тартуський університет
Посада академік
Вчене звання професор Тартуського університету
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Grigory Gukovsky[d]
Відомі учні Boriss Gasparov[d]
Член Академія наук Естонії, Шведська королівська академія наук, Британська академія, Норвезька академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Відомий завдяки: семіотика
Діти (3) Міхаїл Лотман і Олексій Лотман
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги»

Лотман Юрій Михайлович у Вікісховищі?

Юрій Михайлович Лотман (Juri Lotman; 28 лютого 1922, Петроград — 28 жовтня 1993, Тарту) — радянський літературознавець, культуролог та семіотик.

БіографіяРедагувати

 
могила Ю. Лотмана в м. Тарту

Навчався в Петрішуле з 1930 до 1939 року та в Ленінградському університеті. Був призваний на військову службу в 1940 році. Брав участь у Другій світовій війні.

Після закінчення університету в 1950 році і до кінця життя працював у Тарту через ліберальнішу обстановку в Естонії; професор Тартуського університету.

У березні 1951 року одружився із Зарою Григорівною Мінц (1927—1990) — літературознавцем, фахівцем з вивчення творчості О. Блока та російського символізму, яка також була професором Тартуського університету.

Один з основоположників Тартусько-московської семіотичної школи. Член-кореспондент Британської академії наук (1977), член Норвезької академії наук (1987), академік Шведської королівської академії наук (1989) і член Естонської академії наук.

У кінці 1980-х років Юрій Лотман виступив на телебаченні з серією пізнавальних передач «Бесіди про російську культуру».

ТеоріяРедагувати

Семантика просторуРедагувати

У праці «Структура літературного тексту» Лотман зосереджує увагу не на часовій структурі оповіді в художньому тексті, а на структурі просторовій. Ця просторова модель знайшла широке використання при літературознавчому аналізі на рівні тексту.

СюжетРедагувати

Подія або сюжет є у Лотмана парафразою дії в оповіді. При аналізі, на думку Лотмана, слід брати до уваги глобальну структуру тексту, а не окремі фрагменти дії. За Лотманом сюжет складається з трьох елементів:

  • Семантичне поле (світ, про який оповідається), розділене на дві комплементарні множини;
  • Межа між двома множинами, яку може передолати лише герой оповіді.
  • Герой оповіді (персонаж), який є носієм дії в оповіді.

Революційні та реститутивні текстиРедагувати

Наративні тексти можуть бути, на думку Лотмана, революційними або реститутивними. В революційних текстах присутнє подолання межі. У реститутивних текстах подолання межі не відбувається.

Лотман вважав, що будь-який культурний порядок світу структурується за топологічним принципом, тобто соціальні, релігійні, політичні й моральні моделі концепціоналізуються через просторові уявлення.

СеміосфераРедагувати

Аналогічно до біосфери, Лотман розробив поняття «семіосфери». Семіосфера — це такий закритий простір, всередині якого відбуваються комунікативні процеси.

Пам'ятьРедагувати

ПраціРедагувати

  • Лекции по структуральной поэтике (1964)
  • Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 1 (1970)
  • Структура художественного текста (1970)
  • Анализ поэтического текста. Структура стиха (1972) (монография)
  • Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 2 (1973)
  • Семиотика кино и проблемы киноэстетики (1973)
  • Роман А. С. Пушкина «Евгений Онегин»: Комментарий (1980)
  • Александр Сергеевич Пушкин: биография писателя (1981)
  • Лотман Юрий Михайлович. Александр Сергеевич Пушкин. Биография писателя. Пособие для учащихся. — 2—е. — Лениград : «Просвещение». Ленинградское отделение, 1983. — 256 с. — (Биография писателя) — 400 000 прим. (рос.)
  • Культура и взрыв (1992)
  • Лотман Ю. Беседы о русской культуре. Быт и традиции русского дворянства (XVIII — начало XIX века). (1993)
  • Диалог с экраном (1994; совместно с Ю. Цивьяном)

Статті та дослідження з теорії літературиРедагувати

  • Литературоведение должно быть наукой (1967)
  • О типологическом изучении литературы (1969)
  • О содержании и структуре понятия «художественная литература» (1973)
  • Замечания о структуре повествовательного текста (1973)
  • К функции устной речи в культурном быту пушкинской эпохи (1979)
  • Литературная биография в историко-культурном контексте (К типологическому соотношению текста и личности автора) (1986)
  • Массовая литература как историко-культурная проблема (1991)
  • Лотман Ю. До побудови теорії взаємодії культур (семіотичний аспект) // Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 195—211.

ЛітератураРедагувати

  • Егоров Б. Ф. Жизнь и творчество Ю. М. Лотмана. М., 1999. — 384 с. (рос.)
  • Киченко О. С. Пушкіністика Ю. М. Лотмана 1970 — 1980-х років: реконструктивні стратегії в семіотиці: Монографія. — Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2012. — 156 с.

ПосиланняРедагувати

Праці Юрія Лотмана онлайнРедагувати