Відкрити головне меню

Цвинтар Рааді

цвинтар в Тарту, Естонія

ОписРедагувати

Цвинтар Рааді є комплексом з п'яти некрополів:

  • парафіяльний цвинтар Св. Петра і Св. Марії;
  • православний Успенський цвинтар;
  • німецький цвинтар Св. Іоанна;
  • університетський цвинтар;
  • військовий цвинтар;
  • єврейський цвинтар.

У 1961 році об'єднані під загальною назвою — цвинтар Рааді[1].

ІсторіяРедагувати

Заснований цвинтар Рааді у 1773 році, після указу 1772 про заборону ховати на міській території по всій Російській імперії кого б то не було, щоб уникнути епідемій. Цвинтар Рааді був створений на зміну старим міських цвинтарів Св. Антонія і Св. Анни.

Під цвинтар була виділена ділянка землі за річкою Емайигі. Назва цвинтаря пов'язано з поблизу розташованою садибою.

При цвинтарі були закладені церква Св. Іоанна на німецькій частині, а також православна каплиця.

До 1841 року був єдиним цвинтарем міста. У 1855 році цвинтар було розширено за рахунок садибних ділянок. У 1924 році було відкрито військовий цвинтар. З репатріацією етнічних німців з Прибалтики після 1939 року кількість поховань на цвинтарі сильно зменшилася.

За радянських часів могила Юліуса Куперьянова, який загинув під час війни за незалежність Естонії 1919 року, стала символом опору, куди потайки приносили квіти і свічки. У січні 1982 року, на вимогу КДБ, ціла група студентів була виключена з Тартуського університету з цієї причини. Обеліск на могилі роботи скульптора Яана Коорта (1925).

У святкові дні цвинтар відвідують перші особи Естонії, тут проходять заходи, приурочені до роковин підписання Тартуського мирного договору — керівники міста Тарту покладають вінки до могили Юліуса Куперьянова.

Відомі похованняРедагувати

 
Надгробок на могилі Юліуса Куперьянова

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати