Бер Карл Максимович

Карл Макси́мович Бер (17 лютого 1792, Піня — 16 листопада 1876, Дерпт) — ембріолог, антрополог та географ.

Карл Максимович Бер
Карл Бер
Карл Бер
Народився 17 (28) лютого 1792[1][2][…]
маєток Піп, парафія Марієн-Магдаленен, Вейсенштейнський повіт, Естляндська губернія
Помер 16 (28) листопада 1876[2] (84 роки)
Дерпт, Ліфляндська губернія
Поховання Російська імперія
Місце проживання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник, антрополог, зоолог, лікар, біолог, ентомолог, професор, ботанік, землевласник
Alma mater Тартуський університет
Галузь антропологія, біологія, географія, медицина, етнографія
Заклад Кенігсберзький університет, Санкт-Петербурзька медико-хірургічна академія
Посада професор
Звання професор
Аспіранти, докторанти Q22918827?
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Баварська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук і Національна академія наук США
Батько Johann Magnus von Baerd
Діти Karl Julius Friedrich von Baerd і Alexander Andreas Ernst von Baerd
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
медаль Коплі
Орден за заслуги в галузі мистецтв і науки

Костянтинівська медальd

Член Американської академії мистецтв і наукd

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]


CMNS: Бер Карл Максимович у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився у Піні Ієрвинської округи (тепер Естонія) в дворянській сім'ї.

Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1814), після чого працював зоологом у Кенігсбергу.

1828 — Був обраний академіком Російської академії наук і 1834 переїхав до Петербурга.

18411852 — професор Медико-хірургічної академії.

1827 — відкрив яйцеклітину птахів і ссавців

Науковий доробокРедагувати

  • ембріологія

У галузі ембріологічних досліджень Бер показав, що зародковий розвиток організму являє собою не ріст готових елементів (як це здавалося прихильникам преформізму), а послідовне виникнення частин зародка з простішої маси заплідненого яйця. Бер помітив, що на ранніх стадіях зародки різноманітних тварин дуже схожі, що свідчить про їх філогенетичну спорідненість (закон зародкової подібності). Наслідки ембріологічних досліджень Бер ставлять його в ряд попередників Ч.Дарвіна — т. з. трансформістів. Бер розробив вчення про зародкові листки та їхні похідні, простежив розвиток багатьох органів, відкрив яйцеву клітину ссавців. Бер досліджував також тваринний світ Нової Землі, вивчав острови Фінської затоки, Лапландію, риболовні промисли Чудського озера, Балтики, дельти Волги, Каспійського й Азовського морів.

  • фізична географія

Бер цікавився проблемами фізичної географії (див. Бера закон), на його честь названі описані ним особливі форми рельєфу Прикаспійської низовини — бугри Бера.

  • антропологія

В антропології Бер виявив себе як противник домислів про нерівноцінність людських рас. Під час експедиції для дослідження Каспійського моря (18531856) Бер відвідував Новопетровський форт, де познайомився з Т. Г. Шевченком; сприяв визволенню його з заслання.

ТвориРедагувати

  • История развития животных, т. 1. М., 1950. (рос.)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати