Гросмейстер (шахи)

(Перенаправлено з Гросмейстер)

Гросмейстер (від нім. Großmeister, міжнародне скорочення — GM).

Титулом Міжнародний Гросмейстер (нім. Internationaler Großmeister, скор. IGM або в англомовному варіанті GMI) — нагороджуються шахісти світового класу шаховою організацією ФІДЕ. За винятком титулу «Чемпіона світу», гросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул.

Шахові титули гросмейстерів, міжнародних майстрів і майстрів ФІДЕ відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з Нони Гапріндашвілі в 1978 році, низка жінок заробили титул гросмейстера.

Існує окремий титул для жінок — Жіночий Гросмейстер. Але цей термін іноді вживають неправильно, цим титулом нагороджують жінок, що за рівнем гри знаходяться приблизно між чоловічими титулами майстра ФІДЕ і міжнародного майстра.

ФІДЕ також нагороджує титулом гросмейстера композиторів шахових задач і найкращих гравців у шахи за листуванням.

ІсторіяРедагувати

Наприкінці XIX і на початку XX століття популярним словом для позначення гравця світового класу було французьке слово «маестро».

Термін «гросмейстер» (або ґросмайстер, від. нім. Großmeister) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. Зіґберт Тарраш виграв секцію Чемпіонат, випередивши Карла Шлехтера, Давида Яновського, Френка Маршалла, Амоса Берна і Михайла Чигоріна, пізніше цих гравців називали гросмейстери для цілей турніру. Слово «гросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року.

Перші формальні гросмейстери (1914)Редагувати

Титул гросмейстерів було вперше формально надано російським імператором Миколою II, який 1914 року в іменному порядку нагородив ним п'ять шахістів: Емануїла Ласкера, Хосе Рауля Капабланку, Олександра Алехіна, Зіґберта Тарраша і Френка Маршалла. Ці шахісти були фіналістами знаменитого турніру 1914 року в Санкт-Петербурзі, який частково спонсорував імператор.

Нестандартне вживання перед 1950 рокомРедагувати

До 1950 року термін «гросмейстер» іноді неофіційно застосовували до інших шахістів світового класу.

У 1927 році Шахова Федерація СРСР ввела титул Гросмейстер Радянського Союзу тільки для радянських шахістів. Цей титул було скасовано 1931 року, після того, як Борис Верлінський переміг в Шаховому Чемпіонаті СРСР 1929 року. Титул було повернено 1935 року, щоб нагородити Михайла Ботвинника, який став першим «офіційним» гросмейстером СРСР.

Офіційний статусРедагувати

Коли ФІДЕ реорганізувалася після Другої Світової Війни вона прийняла правила з приводу нагороди шаховими титулами. Титули були присуджені за рішенням Генеральних Зборів ФІДЕ і Арбітражного Комітету. ФІДЕ вперше нагородила титулом гросмейстера 1950 року 27 шахістів. Цими шахістами були:

Положення 1953 рокуРедагувати

Юхима Боголюбова не було введено до класу гросмейстерів і він не отримував титул до 1951 року, коли на арбітражному комітеті ФІДЕ проголосували 13 «за», 8 «проти» і 5 утримались. Югославія підтримувала введення титулу, на відміну від інших комуністичних країн. За новими правилами титул міжнародного гросмейстера ФІДЕ отримали:

  1. Чемпіон світу.
  2. Майстри, які мають абсолютне право грати в Турнірі претендентів або будь-які шахісти, які замінюють відсутнього суперника і заробляють як мінімум 50% рахунок.
  3. Переможці міжнародного турніру, що відповідають вказаним нормам і будь-які шахісти, що вигравали такі турніри за попередні чотири роки. Турнір має складатись як мінімум з одинадцятьох турів за участі сімох або більше гравців.
  4. Гравець, що демонструє здатність бути рівним з трьома першими шахістами в міжнародному турнірі або матчі. Такі титули повинен схвалити Комітет кваліфікації з підтримкою як мінімум п'яти членів.

Список наймолодших гросмейстерівРедагувати

Свого часуРедагувати

За всю історіюРедагувати

Гравець Країна Років Місяців Днів Рік
1 Сергій Карякін   Україна 12 7 0 2002
2 Парімар'ян Негі   Індія 13 4 22 2006
3 Магнус Карлсен   Норвегія 13 4 27 2004
4 Вей І   Китай 13 8 23 2013
5 Бу Сянчжі   Китай 13 10 13 1999

ЛітератураРедагувати

  • Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 91—92. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3