Саліда́рнасць (укр. Солідарність) — білоруська газета. Недержавне видання, друкований орган Білоруської незалежної профспілки. Тираж газети у 2005 році становив 5400 екземплярів. Засноване у березні 1991 року видання постійно піддається утискам та гонінню зі сторони влади[2][3][4][5]. У ньому є статті як російською, так і білоруською мовами. Головний редактор «Салідарнасці» — Олександр Старикевич[pl], колишній головний редактор профспілкової газети «Білоруський час», якого звільнив новий профспілковий голова Леонід Козік[be-x-old], відданий Лукашенка[6].

біл. Салідарнасць
Логотип газети
Логотип газети
Країна  Білорусь
Мова російська, білоруська
Політична належність Q4082754?
Формат A3

Засновано березень 1991
Засновник Q106959810?
Головний редактор Олександр Старикевич[pl][1]

gazetaby.com

Газета відновила випуск 24 квітня 2003 року після семимісячної перерви на 16 сторінках форматом А3 тиражем 10000 примірників[6].

3 червня 2003 року вийшов спільний випуск «Белорусской деловой газеты» та «Салідарнасці»: так редакція підтримала «БДГ», яку також забороняв режим Лукашенка[7].

Перед президентськими виборами 2006 року газета закрилася, тому що і «Белпошта», і «Білсоюздрук[be-x-old]» відмовилися її поширювати — газета залишилася без засобів до існування[8][9]. З 8 лютого 2006 року газета виходить тільки в інтернет-версії[10].

У день президентських виборів 19 грудня 2010 року більшість незалежних інтернет-ресурсів, які висвітлювали їх хід, були заблоковані, в тому числі «Салідарнасць»[11].

У квітні 2011 року «Салідарнасць» отримала попередження від прокуратури за «дискредитацію» нації за статті про терористичний акт у мінському метро[12].

На новий 2012 рік «Салідарнасць» оновила вебсайт[13].

З серпня 2020 року сайт «Салідарнасці» є заблокованим в Білорусі[14][15]. З 2021 року білоруська влада блокує і дзеркало основного сайту[16].

Нагороди ред.

У липні 2022 року онлайн-ресурси газети внесли до республіканського списку екстремістських матеріалів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кіщак, Віктор (17 квітня 2020). Недовіра, хаос та паніка. Як дезінформація впливає на людей і що з цим робити (укр.). EU Neighbours. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2021. «Дезінформація – це страшна загроза, і вона стосується не лише тих, хто малоосвічений чи не розбирається в політиці. Насправді, під ударом усі», - резюмує Олександр Старикевич, головний редактор білоруського онлайн-медіа «Солідарність».
  2. Незалежна газета «Салідарнасць» призупинила вихід (укр.). Українська Гельсінська спілка з прав людини. 29 грудня 2005. Архів оригіналу за 30 липня 2009. Процитовано 6 березня 2021.
  3. Хашчавацкі, "Салідарнасць" і "Гродзенская праўда" на разглядзе савета пры ЦВК (біл.). Білоруська асоціація журналістів. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  4. Белоруская газета «Салідарнасць» вынуждена печататься в Смоленске (рос.). Правозахисний центр «Вясна». Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  5. Dimiter Kenarov (2 березня 2012). Tongue Oppressor. Columbia Journalism Review[ru] (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2014.
  6. а б Persecution of the press in the Republic of Belarus (англ.). Парламентська асамблея Ради Європи. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 7 березня 2021. Trade union newspaper “Salidarnasc” resumed publishing April 24 after a seven months long break. The newspaper is printed on 16 A3 pages with the circulation of 10 thousand copies. It has articles both in Russian and Belarusian languages. Chief editor of “Salidarnasc” – Aliaxander Starikevich, former chief editor of “Belarusky Chas” trade union newspaper, who was sacked by the new union leader Kozik, loyal to the president.
  7. Сьвірко, Юры (3 червня 2003). "БЕЛОРУССКАЯ ДЕЛОВАЯ ГАЗЕТА” БУДЗЕ ВЫХОДЗІЦЬ ПАД РОЗНЫМІ ШАПКАМІ (біл.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  8. Александр Старикевич: «Эталонного уровня солидарности мы ещё не достигли» (біл.). Прес-клуб Білорусь[be-x-old]. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  9. Недзяржаўная прафсаюзная газэта “Салідарнасць” прыпыняе свой выхад (біл.). Deutsche Welle. 23 грудня 2005. Процитовано 6 березня 2021.
  10. “Салідарнасць” стала виртуальной (рос.). kp.by. 11 лютого 2006. Процитовано 6 березня 2021.
  11. Виктор Прокопеня: «В Беларуси заблокировали только один сайт». На самом деле это не так (біл.). Білоруська асоціація журналістів. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  12. Minsk Makes 2 More Arrests in Bombing (англ.). The Moscow Times[en]. 14 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 7 березня 2021.
  13. Газета «Салідарнасць» абнавіла сайт (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 6 березня 2021.
  14. Штейн, Евгения (29 серпня 2020). В Беларуси заблокировали «Нашу Ніву» и naviny.by, журналистов иностранных СМИ лишают аккредитации (рос.). Onliner.by[be-x-old]. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 6 березня 2021.
  15. В Белоруссии заблокировали несколько десятков информационных сайтов. Среди них — "Радио Свобода" и "Медиазона" (рос.). Meduza. 22 серпня 2020. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
  16. «Салідарнасць» продолжают блокировать — теперь и "зеркало" сайта. Что делать? (біл.). Білоруська асоціація журналістів. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  17. Шаўчук, Ігар (22 квітня 2004). У "Салідарнасці" ёсць што паглядзець нават шведам (біл.). naviny.by. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-status= та |dead-url= (довідка)
  18. Заміроўскі, Вадзім (12 вересня 2019). У Мінску назвалі пераможцаў журналісцкага конкурсу “Вольнае слова” ФОТА (біл.). Білоруська асоціація журналістів. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 17 квітня 2021.
  19. У Мінску назвалі пераможцаў журналісцкага конкурсу “Вольнае слова” ФОТА (біл.). Білоруська асоціація журналістів. 8 жовтня 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 6 березня 2021.