Відкрити головне меню

Рада Міністрів Республіки Білорусь — вищий орган виконавчої влади Білорусі[1], що здійснює керівництво системою підпорядкованих йому республіканських органів державного управління та інших державних організацій, а також місцевих виконавчих і розпорядчих органів у Білорусі.

Зміст

ДіяльністьРедагувати

Рада Міністрів Білорусі у своїй діяльності є підзвітною Президенту Республіки Білорусь та відповідальний перед Національними зборами. Рада Міністрів відповідає за роботу державних органів, серед яких[2]:

  • державні адміністративні органи
  • міністерства
  • державні комітети
  • концерни
  • організації, підпорядковані уряду

Голова урядуРедагувати

Главою Ради Міністрів є Прем'єр-міністр, який призначається Президентом Республіки Білорусь за згоди нижньої палати Парламенту Республіки Білорусь. Заступниками прем'єр-міністра є перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри[3].

Кабінет міністрівРедагувати

До Ради Міністрів Білорусі входять[3]:

Склад чинного уряду подано станом на 12 липня 2013 року[1].

Логотип Міністерство Міністр Фото Час на посаді Партія Веб-сайт
Міністерство архітектури і будівництва Нічкасов Анатолій Іванович
(Anatoliy Nichkasov)
 
Міністерство внутрішніх справ Шуневич Ігор Анатолійович
(Igor Shunevich)
 
Міністерство екології та природних ресурсів Цалко Володимир Григорович
(Vladimir Tsalko)
 
Міністерство економіки Снопков Микола Геннадійович
(Nikolay Snopkov)
 
Міністерство енергетики Озерець Олександр Володимирович
(Aleksandr Ozerets)
 
Міністерство житлово-комунального господарства Шорець Андрій Вікторович
(Andrey Shorets)
 
Міністерство з надзвичайних ситуацій Ващенко Володимир Олександрович
(Vladimir Vashchenko)
 
Міністерство зв'язку та інформаційних технологій Пантелей Микола Петрович
(Nikolay Panteley)
 
Міністерство закордонних справ Макей Володимир Володимирович
(Vladimir Makey)
 
Міністерство інформації Пролесковський Олег Вітольдович
(Oleg Proleskovskiy)
 
Міністерство культури Борис Свєтлов
(Borys Svetlov)
 
Міністерство лісового господарства Амельянович Михайло Михайлович
(Mikhail Amelyanovich)
 
Міністерство оборони Жадобін Юрій Вікторович
(Yuriy Zhadobin)
 
Міністерство освіти Маскевич Сергій Олександрович
(Sergey Maskevich)
 
Міністерство охорони здоров'я Жарко Василь Іванович
(Vasiliy Zharko)
 
Міністерство податків і зборів Полуян Володимир Миколайович
(Vladimir Poluyan)
 
Міністерство праці та соціального забезпечення Щоткіна Маріанна Акіндінівна
(Marianna Shchetkina)
 
Міністерство промисловості Катеринич Дмитро Степанович
(Dmitriy Katerinich)
 
Міністерство спорту й туризму Олександр Шамко
(Aleksandr Shamko)
 
Міністерство сільського господарства і продовольства Леонід Заяць
(Leonid Zayats)
 
Міністерство торгівлі Чеканов Валентин Сергійович
(Valentin Chekanov)
 
Міністерство транспорту і зв'язку Анатолій Сівак
(Anatol Sivak)
 
Міністерство фінансів Харковець Андрій Михайлович
(Andrey Kharkovets)
 
Міністерство юстиції Сліжевський Олег Леонідович
(Oleg Slizhevskiy)
 
Комітет або посада Керівник
Комітет державної безпеки Республіки Білорусь Зайцев Вадим Юрійович
Державний військово-промисловий комітет Республіки Білорусь Гурулєв Сергій Петрович
Державний комітет з майна Республіки Білорусь Кузнецов Георгій Іванович
Державний комітет з науки й технологій Республіки Білорусь Войтов Ігор Віталійович
Державний комітет зі стандартизації Республіки Білорусь Корешков Валерій Миколайович
Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь Рачковський Ігор Анатолійович
Державний митний комітет Республіки Білорусь Шпилєвський Олександр Францович
Комітет державного контролю Республіки Білорусь Якобсон Олександр Серафимович
Глава Адміністрації Президента Республіки Білорусь Кобяков Андрій Володимирович
Голова правління Національного банку Республіки Білорусь Єрмакова Надія Андріївна
Керівник апарату Ради Міністрів Мартинецький Костянтин Олексійович
Голова президії Національної академії наук Білорусі Русецький Анатолій Максимович
Голова правління Білоруського республіканського союзу споживчих товариств Сидько Сергій Дмитрович


Зміни (2011 рік)Редагувати

Державні організаціїРедагувати

Державні організації, підпорядковані Раді Міністрів Білорусі[8]:

  • Білоруський державний концерн харчової промисловості «Белдержхарчопром» (концерн «Белдержхарчопром»);
  • Білоруський державний концерн з нафти й хімії;
  • Білоруський державний концерн з виробництва та реалізації товарів легкої промисловості[9];
  • Білоруський державний концерн з виробництва та реалізації фармацевтичної та мікробіологічної продукції[10];
  • Білоруський виробничо-торговий концерн лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості;
  • Білоруський республіканський союз споживчих товариств;
  • Республіканський центр з оздоровлення і санаторно-курортного лікування населення;
  • Уповноважений у справах релігій та національностей.

Будівля урядуРедагувати

ІсторіяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б (англ.) Belarus // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 липня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  2. Уряд Білорусі
  3. а б Закон Республіки Білорусь Про Раду Міністрів Республіки Білорусь. Архів оригіналу за 16 вересень 2016. Процитовано 2 серпень 2012. 
  4. Лукашенко здійснив низку кадрових призначень
  5. Надія Єрмакова призначена головою правління Нацбанку
  6. Віктар Галаванаў вызвалены ад пасады міністра юстыцыі
  7. Свідравіна на дачы міністра юстыцыі Галаванава каштавала яму пасады
  8. Державні організації, підпорядковані РМ РБ. Архів оригіналу за 27 січень 2010. Процитовано 2 серпень 2012. 
  9. У першому півріччі «Беллегпром» збільшив експорт товарів більш, ніж на 20 %
  10. Концерн «Белбіофарм» буде ліквідовано до кінця року[недоступне посилання з квітень 2019]

ЛітератураРедагувати

  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.

ПосиланняРедагувати