Жадобін Юрій Вікторович
Юрій Вікторович Жадобін (біл. Юрый Віктаравіч Жадобін; нар. 14 листопада 1954, Дніпропетровськ, УРСР, СРСР) — білоруський військовий і державний діяч, генерал-лейтенант (2009). Голова Комітету державної безпеки (2007—2008), держсекретар Ради безпеки Республіки Білорусь (2008—2009), міністр оборони Республіки Білорусь (2009—2014).
| Жадобін Юрій Вікторович | |
|---|---|
| біл. Юрый Жадобін | |
 | |
| Народився |
14 листопада 1954 (69 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Білорусь |
| Діяльність | політик, офіцер |
| Alma mater | Казанське вище військове командне училищеd і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
| Посада | Defence Minister of Belarusd і Chairperson of the State Security Committee of the Republic of Belarusd |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Нагороди |
                          |
Біографія ред.
Народився 14 листопада 1954 року в Дніпропетровську. У Збройних Силах з 1972 року.
У 1976 році закінчив Казанське вище танкове командне училище, у 1985 році — командний факультет Військової академії бронетанкових військ.
З 1976 року по 1990 рік проходив службу на командних посадах у Збройних силах СРСР, пройшов шлях від командира танкового взводу до командира полку.
З 1990 року по 1999 рік обіймав керівні посади в системі цивільної оборони Білорусії та у Внутрішніх військах МВС Білорусі.
У 1999 році призначений на посаду заступника Міністра внутрішніх справ — Командувача внутрішніми військами.
З вересня 2003 року керував Службою безпеки Президента Республіки Білорусь.
17 липня 2007 року призначений головою КДБ Республіки Білорусь[1][2]. 15 липня 2008 року призначений Державним секретарем Ради безпеки.
4 грудня 2009 року призначений міністром оборони Республіки Білорусь. 2 липня 2009 року присвоєно військове звання генерал-лейтенант.
25 листопада 2014 року звільнений з військової служби в запас за віком з правом носіння військової форми одягу і знаків розрізнення[3].
Родина ред.
- Дружина — Лариса Олександрівна, лікар, працювала старшим викладачем кафедри екології людини БГУ.
- Дочка — Олександра, капітан внутрішньої служби, старший юрисконсульт управління правового забезпечення МНС, одружена з колишнім начальником Мінського обласного управління МНС Максимом Шишкановим.
- Син — Віктор, полковник внутрішніх військ, командир 6-ї окремої спеціальної міліцейської бригади внутрішніх військ МВС Республіки Білорусь.
Нагороди ред.
- Орден святителя Кирила, єпископа Туровського, I ступеня (20 листопада 2014 року)[4]
- Орден Вітчизни III ступеня (11 січня 2014 року) — за зразкове виконання військового обов'язку, службових обов'язків, високий професіоналізм та зміцнення обороноздатності республіки[5]
- Орден «За службу Батьківщині» III ступеня
- Орден Дружби (28 липня 2012 року, Росія) — за заслуги у зміцненні бойової співдружності між Російською Федерацією і Республікою Білорусь.
- Орден Червоної Зірки
- Медаль «За бездоганну службу» I ступеня
- 29 медалей
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 17 июля 2007 года № 334 «О назначении Ю. В. Жадобина Председателем Комитета государственной безопасности Республики Беларусь». Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Новые назначения // 7 дней. — 2007. — № 29. — Число 19 (7). — С. 2.
- ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 25 ноября 2014 года № 544 «Об освобождении от должности Ю. В. Жадобина» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Представители Белорусской Православной Церкви и Министерства обороны Республики Беларусь обсудили вопросы реализации программы сотрудничества. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Указ Прэзідэнта Рэспублікі Беларусь ад 11 студзеня 2014 года № 25 «Аб узнагароджанні дзяржаўнымі ўзнагародамі Рэспублікі Беларусь» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2020. Процитовано 8 січня 2021.