Відкрити головне меню
Перемишльщина

Alex K Grundwald flags 1410-01.svg Alex Peremyshel.svg

Прапор та герб Перемишльської землі
КиївськаРусьКнязівства.jpg
Перемишльщина у складі Галицького князівства
Греко-католицька церква у селі Більцарева, де народився Ярослав Качмарчик.
Українці Пряшівщини (ліворуч) і Перемишльщини (праворуч) в традиційних народних костюмах. Фестиваль у селі Мокре.
Перемишльщина у складі Української РСР. 1940 р.

Перемишльщина — історична українська етнічна територія на теренах сучасної Польщі. Історичний центр — місто Перемишль. В етнографічному та адміністративному плані була частиною Галичини.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Перемишльщина в оголошених кордонах ЗУНР.

Складовими частинами Перемишльщини можна вважати Надсяння та Лемківщину. Разом з Холмщиною та Підляшшям Перемишльщина складає так зване Закерзоння – загальний масив українських земель у складі сучасної Польщі. Головна історична відмінність Перемишльщини від Холмщини полягає в тому, що з розпадом Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. Перемишльщина стала частиною Габсбурзької монархії, а Холмщина відійшла до складу Російської імперії, і на Перемишльщині збереглася греко-католицька церква, а Холмщина була змушена перейти у православ'я.

У 1945-1946 рр. та під час проведення Операції «Вісла», українське населення Перемишльщини було виселено в УРСР та західну Польщу.

Адміністративно-державні утворення на теренах ПеремишльщиниРедагувати

В добу Київської РусіРедагувати

У складі Речі ПосполитоїРедагувати

У складі Габсбурзької монархіїРедагувати

У складі Російської імперіїРедагувати

В епоху Визвольних ЗмаганьРедагувати

У складі Польської Республіки (1918—1939)Редагувати

У складі Української РСРРедагувати

У роки Другої світової війниРедагувати

У сучасній ПольщіРедагувати

Відомі українці, пов'язані з ПеремишльщиноюРедагувати

Народилися на ПеремишльщиніРедагувати

Пов'язані з Перемишльщиною життям та працеюРедагувати

  • Семенюк Осип (1883 — 1937) — український громадський та військовий діяч, співавтор першого військового підручника українською мовою (1914), командант сотні Українських січових стрільців. У вересні 1914 р. сотня Семенюка, першою із січових стрільців, прийняла бойове «хрещення» у війні проти російських військ, захищаючи переправу через Сян в районі села Сянки.

Історичні подіїРедагувати

Перемишльщина і сучасна УкраїнаРедагувати

ПриміткиРедагувати