Відкрити головне меню
Сяніцький повіт
Округ Перемиський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Сянік
Створений 1854
Площа 1261 км² (1910)
Населення 108 678 (1910)
Bezirk Sanok.png
Найбільші міста Сянік, Риманів, Буківсько


Сяніцький повіт (нім. Bezirk Sanok; пол. Powiat sanocki) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР та Польщі. Центром повіту було м. Сянік. Розташовувався на Лемківщині.

Австро-УгорщинаРедагувати

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Сянік (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).

Сам Сяніцький повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Сянік.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Сяніцького повіту (з 48 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Риманів (з 29 гмін), повіт Буківсько (30 гмін) і з повіту Лісько 29 гмін. Однак у повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Сянік, Риманів і Буківсько.

У 1879 р. площа повіту становила 1149,02 км², населення — 78 612 осіб (54 % греко-католиків, 38 % римо-католиків і 8 % юдеїв), повіт включав 136 поселень, об’єднаних у 129 кадастральних гмін.

Сяніцький повіт за переписом 1910 р. налічував 136 гмін (самоврядні громади) і 117 фільварків та займав площу 1261 км². В 1900 році населення становило 105 303 особи. За переписом 1910 р. населення становило 108 678 осіб, з них 54 664 греко-католиків, 42 727 римо-католиків, 11 249 юдеїв.

ЗУНРРедагувати

Попри наявність значного гарнізону польського війська і нечисленність української громади в Сяніку все ж вдалося організувати українську міліцію. Ситуація погіршилась із прибуттям 13 листопада 1918 р. польських вояків-утікачів із Дрогобича. Повітовим комісаром був призначений учитель Гриць Судомир. Ініціативу в повіті щодо організації української влади взяв на себе парох у Вислоку Вижнім о. Пантелеймон Шпилька, далі обраний головою Повітової УНРади. Тут була утворена так звана «Команчанська Республіка», яка без жодної підтримки проіснувала 3 місяці — до захоплення поляками. Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.[1]

Друга Річ ПосполитаРедагувати

Сяніцький повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 114 200 (1931)
Площа: 1 282 км²
Густота: 89 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Сянок
 
Мапа повіту
Повітова влада

Включений до складу новоутвореного Львівського воєводства у 1920 році.

1 січня 1927 р. гміни Буківсько Місто і Буківсько Село були об'єднані в нову гміну Буківсько[2].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 25 березня 1930 р. з сільської гміни Согорів Горішній Сяніцького повіту Львівського воєводства вилучено кадастральну гміну «Юрівці з Попелями» і з неї утворено самоврядну гміну Юрівці того ж повіту і воєводства[3].

1 квітня 1931 р. до міста Сянік приєднане сусіднє село Посада Вільхівська[4].

1 жовтня 1931 р. значна частина території села Волиця передана до Буківська[5].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни[6] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

 
Сяніцький повіт

Об’єднані сільські ґміни 1934-1939Редагувати

Міські ґміниРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Сяніцького повіту в ході утворення Дрогобицької області включена до Ліського повіту[7]. 17 січня 1940 року територія включена в Ліськівський район Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Національний склад населенняРедагувати

У 1907 році українці-грекокатолики становили 52% населення повіту[8].

У 1939 році в повіті проживало 113 090 мешканців (63 435 українців-грекокатоликів — 56,09%, 945 польськомовних українців-грекокатоликів — 0,84%, 1 140 українців-римокатоликів — 1,01%, 37 480 поляків — 33,14%, 55 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,05%, 9 455 євреїв — 8,36% і 80 німців та інших національностей — 0,07%)[9].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 114 195 населення ніби-то було аж 67 955 (59,51%) поляків при 38 192 (33,44%) українців, 7 354 (6,44%) євреїв і 20 (0,0%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійським 1910 року) та післяпольським (німецьким 1943) переписами.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lipca 1926 r. o zniesieniu gmin: Bukowsko Miasto i Bukowsko Wieś w powiecie sanockim w województwie lwowskiem i utworzeniu w granicach dotychczasowych terytorjów tych gmin nowej gminy "Bukowsko". (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Jurowce w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 12 listopada 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Sanoka w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bukowsko i Wolica w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
  6. Dz.U. z 1934 r. Nr 69, poz. 649 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Сяніцького повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
  7. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  8. Українці. Частка у населенні повітів
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 76, 111.