Микитась Василь Лазарович
| Василь Лазарович Микитась | |
|---|---|
| Народився |
23 жовтня 1924 Жовте, П'ятихатський район, Криворізька округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
20 березня 1999 (74 роки) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Нагороди |
  |
Василь Лазарович Микитась (23 жовтня 1924, Жовте — 20 березня 1999, Київ) — український літературознавець, педагог, доктор філологічних наук (з 1971 року), професор (з 1990 року).
Біографія ред.
Народився 23 жовтня 1924 року в селі Жовтому (тепер П'ятихатського району Дніпропетровської області).
Учасник Другої світової війни. Закінчив Дніпропетровський університет; у 1955–1970 роках працював в Ужгородському університеті, у 1970–1974 роках — в Інституті історії АН УРСР, з 1974 року — завідувач відділом рукописних фондів і текстології, з 1979 року — завідувач відділом давньої української літератури, з 1985 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Помер в Києві 20 березня 1999 року. Похований на Новобайковому кладовищі.
Літературна діяльність ред.
Літературну діяльність розпочав з віршів, що з'являлись у піонерській газеті «На зміну» з благословення Павла Тичини. Автор понад 200 публікацій та багатьох книжок, серед яких:
- «О. В. Духнович»;
- «Український письменник-полеміст Михайло Андрелла»;
- «Давні рукописи й стародруки»;
- «Літературний рух на Закарпатті другої половини ХІХ ст.»;
- «Галузка могутнього дерева»;
- «Проти фальсифікації спадщини Лесі Українки»;
- «Правда про Василя Стефаника»;
- «Через гори і кордони»;
- «З ночі пробивалися…»;
- «Іван Франко — дослідник української полемічної літератури»;
- «Давньоукраїнські студенти і професори»;
- «Вінценосні розпусниці»;
- «Геній у терновому вінку: А.Ю. Кримський».
Один з авторів колективних літературознавчих досліджень.
У 1962 упорядкував і написав передмову до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.[1]
Примітки ред.
- ↑ Гірські квіти: вірші / Марійка Підгірянка, Миколая Божук, Маруся Тисянська ; Вступ.ст. Максим Тадейович Рильський ; Упоряд., передмова Василь Лазарович Микитась . — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1962 . — 95 с. : іл. — укр. мовою
Джерела ред.
- Проект «Українці в світі» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Микитась Василь [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Микитась Василь Лазарович // ЕСУ
- Микитась Василь Лазарович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 201.