Криворізька округа

Криворі́зька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Окружний центр — місто Кривий Ріг. На момент утворення складалася з 13 районів.

Криворізька округа
Основні дані
Країна: УСРР
Губернія: Катеринославська
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 565 002 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Кривий Ріг
Кількість районних рад: 13
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада
Схематична карта Криворізької округи станом на 01.01.1927
Райони:
1. Апостолівський;
2. Божедарівський;
3. Долинський;
4. Зеленівський;
5. Казанківський;
6. Криворізький;
7. Нікопольський;
8. П'ятихатський;
9. Софіївський;
10. Широківський.

ІсторіяРедагувати

Округа утворена 7 березня 1923 року у складі Катеринославської губернії[1].

На півночі округа межувала з Кременчуцькою округою, на північному заході з Зинов'євською, на південному заході з Миколаївською, на півдні з Херсонською та Мелітопольською, на південному сході Запорізькою та з Дніпропетровською на сході.

Протягом 19241930 років змінювалися межі округи. Ліквідована 2 вересня 1930 року.


НаселенняРедагувати

За даними на 1 жовтня 1925, складалася з 14 районів та 184 сільрад, населення становило 489 тис. осіб.

Національний складРедагувати

Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 565 012 мешканців (48,16% чоловіків і 51,84% жінок). З них 71 705 були міськими, а 493 031 сільськими жителями.

За національним складом 87,9% населення були українці, 5,4% росіяни, 3,8% євреї, 1,6% німці, 0,55% білоруси[2]

Район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці росіяни євреї німці білоруси поляки цигани
м. Кривий Ріг 31 285 69,2 10,0 18,3 0,5 0,6 0,7
Апостолівський 48 037 91,4 4,0 0,4 3,4 0,2 0,1 0,2
Божедарівський 39 950 93,8 2,5 0,9 2,0 0,3 0,4
Долинський 49 619 95,8 1,4 1,5 0,7 0,2 0,1
Зеленівський 51 896 99,0 0,4 0,4 0,1 0,1
Казанківський 38 659 86,6 11,8 1,1 0,3 0,1 0,1
Криворізький 67 818 82,3 9,3 2,1 2,4 3,2 0,3
Нікопольський 82 586 79,4 11,5 3,9 4,3 0,1 0,2 0,1
П'ятихатський 65 177 96,2 1,7 1,1 0,4 0,2 0,1 0,1
Софіївський 51 459 86,0 1,1 10,2 2,4 0,1 0,1
Широківський 38 516 85,2 4,5 8,3 1,3 0,2 0,1
Криворізька округа 565 002 87,9 5,4 3,8 1,8 0,5 0,2 0,1

Мовний складРедагувати

Рідна мова населення Криворізької округи за переписом 1926 року[2]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська російська інша
м. Кривий Ріг 318 285 61,9 26,0 12,1
Апостолівський 48 037 90,0 5,8 4,2
Божедарівський 39 950 93,4 3,8 2,8
Долинський 49 619 95,1 2,6 2,3
Зеленівський 51 896 98,2 1,1 0,7
Казанківський 38 659 83,3 15,0 1,7
Криворізький 67 818 78,0 16,0 6,0
Нікопольський 82 586 73,5 19,9 6,6
П'ятихатський 65 177 95,8 2,7 1,5
Софіївський 51 459 85,7 1,5 12,8
Широківський 38 516 83,8 6,5 9,7
Криворізька округа 565 002 85,4 9,3 5,3

Керівники округиРедагувати

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)УРедагувати

Голови окружного виконавчого комітетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини».
  2. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати