Відкрити головне меню

Сеня́ва (у давніших джерелах Сїнява[3]; пол. Sieniawa) — місто у південно-східній Польщі.

Сенява
Sieniawa

Герб
Герб
Pałac w Sieniawie.JPG
Основні дані
50°10′41″ пн. ш. 22°36′38″ сх. д. / 50.17806° пн. ш. 22.61056° сх. д. / 50.17806; 22.61056Координати: 50°10′41″ пн. ш. 22°36′38″ сх. д. / 50.17806° пн. ш. 22.61056° сх. д. / 50.17806; 22.61056
Країна Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Площа 6,74 км²
Населення 2188 (2011)[1]
· густота 315 (2008[2]) осіб/км²
Телефонний код (48) 16
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів RPZ
GeoNames 759301
Поштові індекси 37-530
Міська влада
Веб-сторінка sieniawa.pl
Мапа
Сенява. Карта розташування: Польща
Сенява
Сенява
Сенява (Польща)


CMNS: Сенява на Вікісховищі

Належить до Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Сінява. Розташоване в Надсянні на українсько-польському етнографічному прикордонні (до 1947).

ІсторіяРедагувати

Отримало міські права в 1676 р. Деякий час — резиденція Сенявських.

До заборони УГКЦ в 1947 р. в місті була мурована греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста, збудована в 1629 р., яка була парафіяльною, також місто було центром Сінявського деканату Перемишльської єпархії.

На 1.01.1939 в місті з 2090 населення було 80 українців, 910 поляків, 1100 євреїв[4]. Місто належало до Ярославського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Сенява включена до Любачівського повіту[5]. 17 січня 1940 року місто стало центром новоутвореного Синявського району Львівської області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи містом. У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (47 осіб — 12 родин)[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].

Відомі людиРедагувати

Пам'ятки архітектуриРедагувати

З XVIII століттябароковому стилі):

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1077 236 759 82
Жінки 1111 228 719 164
Разом 2188 464 1478 246

ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1907/1908. — Львів : Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1908. — С. 71.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
  5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
  8. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ЛітератураРедагувати