Відкрити головне меню

Флоринка

село в Польщі, Малопольське воєводство, Новосондецький повіт

Флоринка (також Фльоринка, Фльорінка, пол. Florynka) — село в Польщі, в гміні Грибів Новосандецького повіту Малопольського воєводства. Розташоване на теренах Лемківщини — української етнічної території, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки[2]. Населення — 1539 осіб (2011[1]).

Село
Флоринка
пол. Florynka
Chełm Grybowski - widok z Florynki.jpg

Координати 49°34′ пн. ш. 20°59′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 20.983° сх. д. / 49.567; 20.983Координати: 49°34′ пн. ш. 20°59′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 20.983° сх. д. / 49.567; 20.983

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Новосондецький повіт
Гміна Грибів
Населення 1539 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 33-332
Автомобільний код KNS
SIMC 0427187
GeoNames 772507
Флоринка. Карта розташування: Польща
Флоринка
Флоринка
Флоринка (Польща)
Флоринка. Карта розташування: Малопольське воєводство
Флоринка
Флоринка
Флоринка (Малопольське воєводство)
Флоринка у Вікісховищі?

Через село пролягає воєводська дорога № 981.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Флоринка розташована на півдні Польщі, неподалік від словацького кордону. В селі річка Мостиша впадає у річку Білу.

ІсторіяРедагувати

Засноване 1574 року Клеменсом Воргачем. У період середньовіччя було власністю краківської єпархії, підкоряючись адміністрації міста Мушина, що належало костелу.

1880 р. налічувалося 935 жителів (усі — греко-католики).

У 19181920 роках — столиця Руської народної республіки лемків. Її ще називали «Лемківською республікою Флоринки»[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського. Більшість селян (крім 228) на 1936 рік перейшли до Польської православної церкви.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 1250 жителів села — 1160 українців, 70 поляків (працівники тартака) і 20 євреїв.[4] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Грибівського деканату, до якої також належала Вафка, метричні книги велися з 1776 року[5].

У жовтні 1946 року сотня УПА Романа Гробельського «Бродича» роззброїла пост польської міліції в селі[6]. У червні наступного року українське населення Флоринки було примусово виселене[7] в ході операції «Вісла»[8] і розсіяне по 30-ти селах у 6-ти повітах на понімецьких землях[9].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Пам'яткиРедагувати

  • Мурована церква 1875 року (тепер костел), збереглася частина внутрішнього оздоблення.
  • Військовий цвинтар № 126, на якому спочивають німецькі та угорські солдати, загиблі під час Першої світової війни. Згідно з традицією, у братській могилі поховані воїни угорських 2-го гонведського полку і 30-го піхотного гонведського полку.

Відомі людиРедагувати

У Флоринці народилисяРедагувати

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 768 246 486 36
Жінки 771 245 437 89
Разом 1539 491 923 125

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Тарнович Ю. Ілюстрована історія Лемківщини. — Львів, 1936. — С. 12—13.
  3. Лемківська республіка Флоринки / Світова Академія Карпато-Русинської Культури. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 3 червень 2015. 
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 55.
  5. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини. — С. 43.
  6. Motyka G. Tak było w Bieszczadach. Walki polsko-ukraińskie 1943—1948. — Warszawa, 1999. — S. 372—374. (пол.)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  8. Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з голоду в сибірських таборах — Продовження 8 (автор: Козак Михайло) / опубліковано 7 лист. 2012
  9. ЯВОЖНО — ТРАГІЧНИЙ СИМВОЛ АКЦІЇ «Вісла»
  10. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати