Галицько-Волинський літопис
Га́лицько-Воли́нський літо́пис — літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201—1292 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства.
За повнотою відображення специфічних українських мовних ознак Галицько-Волинський літопис перевершив минулі літописні зведення («Повість минулих літ», Київський літопис ХІІ ст.) і не поступається іншим писемним творам ХІІІ ст.[1][2] Хлєбниковський список Галицько-Волинського літопису є пам'яткою української мови[3].
Опис
ред.Спочатку літопис складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального зведення було внесено хронологію. За змістом і мовно-стилістичними особливостями Галицько-Волинський літопис поділяється на дві частини: Галицький літопис (1201—1261), складений у Галичі, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича і Волинський літопис (1262—1291), складений на Волині, який більше відображав історичні волинські землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира.
Невідомі автори Галицько-Волинського літопису (можливо, дружинники) були ідейними виразниками інтересів тих соціальних сил, на які спиралася князівська влада в боротьбі проти великих бояр, а також пригнобленого народу. Основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів.
Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства.
Літопис пронизаний християнським духом, оскільки його писали монахи. Ми можемо прослідкувати це у літописі. Наприклад: Данило змушений був іти до Золотої Орди і просити «ярлик» (дозвіл, грамота) щоб могти керувати, і одним із завдань, щоб отримати «ярлик» було поклонитися «кущу» (один із символів віри ординців), і Данило відмовився це робити, оскільки це порушувало християнські засади князя (згодом — короля). Також упродовж усього літописного твору згадують про незадоволення князя Данила Київською митрополією, тому він намагався створити свою — Галицьку.
Примітки
ред.- ↑ “Галицько-Волинський літопис” ХІІІ ст. Писемні пам’ятки ХІІІ століття / Брус М. П. Історична граматика української мови: Хрестоматія / Марія Петрівна Брус. — Івано-Франківськ : ПП Голіней О. М., 2016. — 92 с. — (Міністерство освіти і науки України. ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника») — С. 93.
- ↑ Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. за Іпатіївським списком близько 1425 року // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.] // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 335—346. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.
- ↑ Франчук В. Ю. Хлєбниковський список Галицько-Волинського літопису як пам'ятка староукраїнської мови XVI ст. // Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар / За ред. М. Ф. Котляра. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2002. — 400 с. — C. 60–74.
Джерела
ред.- Галицько-Волинський Літопис. Іпатіївський список [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Галицько-Волинський Літопис. Іпатіївський список [Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Галицько-Волинський Літопис. Острозький (Хлєбниковський) список [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця [Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Галицько-Волинський літопис. Ч. 1 / переклав і пояснив Т. Коструба. — Львів: Вид. І. Тиктора, 1936. — 128 с. — (Українська бібліотека ; ч. 43). [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Галицько-Волинський літопис. Ч. 2 / переклав і пояснив Т. Коструба. — Львів: Вид. І. Тиктор, 1936. — 128 с. — (Українська бібліотека ; ч. 44). [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Галицько-Волинський літопис: текстологія / За ред. О. П. Толочка. НАН України. Інститут історії України. — К.: Академперіодика, 2020. — 929 с. — ISBN 978-966-360-419-0[1]
- Галицько-Волинський літопис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 211.
- Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.] / За ред. М. Ф. Котляра. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наук. думка, 2002. — 400 с.
- Галицько-Волинський літопис / [відп. за вип., авт. вступ. сл. і упоряд. Р. М. Федорів]. — Львів: Червона калина, 1994. — 252, [2] c.: іл. — ISBN 5-7707-0698-8.
- Котляр М. Ф. Галицько-Волинський літопис XIII ст. — К.: Ін-т історії України АН України, 1993. — 167 с.
- The Old Rus' Kievan and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz'kyj (Xlebnikov) and Četvertyns'kyj (Pogodin) Codices (Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Vol. VIII) — Harvard University Press, 1990. — P. 307—391.
- Галицько-Волинський літопис [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Т. 1 / Переклав і пояснив Теофіль Коструба. — Стейт-Коледж, 1967. — 129 с.
- Галицько-Волинський літопис [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Т. 2 / Переклав і пояснив Теофіль Коструба. — Стейт-Коледж, 1967. — 128 с.
- Генсьорський А. І. Галицько-Волинський літопис: лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості. — К.: Вид. АН УРСР,1961 — 284 с.
- Генсьорський А. Галицько-Волинський літопис. Процес складання; редакції і редактори [Архівовано 1 вересня 2004 у Wayback Machine.]. — К.: Вид. АН УРСР., 1958.
- Грушевський М. Хронологія подій Галицько-Волинського літопису [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Записки НТШ. — Львів, 1901. — Т. 41. — С. 1-72.
- ↑ Галицько-Волинський літопис: текстологія | Видавничий дім «Академперіодика» НАН України. akademperiodyka.org.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.