Захарія Копистенський

Захарія Копистенський (псевдонім Азарія; друга половина XVI ст. — 21 березня 1627) — руський шляхтич з Перемишля, український письменник, культурний і церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 року. Один з теоретиків концеції Київ — Другий Єрусалим[1].

Захарія Копистенський
Zaharia kopystensky.jpg
Ім'я при народженні Захарія Копистенський
Псевдо Азарія
Народився друга половина XVI ст.
Перемишль, Руське воєводство, Королівство Польське
Помер 21 березня 1627(1627-03-21)
Київ
Поховання Києво-Печерська лавра
Діяльність проза
Напрямок полемічна література
Жанр богословський трактат
Magnum opus Палінодія, або книга оборони
Конфесія православ'я

БіографіяРедагувати

Представник роду дрібної руської шляхти — Копистенських гербу Леліва[2], дідичним селом яких було Кописно в Перемиській землі (тепер Польща). Правдоподібно, був сином брата (братанком) Михаїла Копистенського — відомого православного єпископа, який не перейшов на унію з РКЦ.[3] Здобув освіту в Львівській братській школі. Вільно володів грецькою і латинською мовами.

1616 року переїхав до Києва, вступив у Київське братство, де розвинув видавничу і полемічно-літературну діяльність. Того ж року написав передмову до Часослова — першої книги, виданої 20 грудня 1616 року Києво-Печерською друкарнею.

Після смерті Єлисея Плетенецького 20 листопада 1624 року Захарія Копистенський був поставлений архімандритом Києво-Печерської Лаври.

Копистенський — автор богословських трактатів: «Книга про віру єдину…» (16191621), «Книга про правдиву єдність православних християн» (1623), передмови до «Бесіди Івана Золотоустого» (1623) та «Номоканона» (1624), проповідей («На погреб Є. Плетенецького») тощо.

Брав участь у полеміці разом із представниками інших християнських течій. Його найбільшим полемічним твором вважається «Палінодія, або книга оборони» (1621—1622), що була спрямована проти католицизму та унії і виражала ідею об'єднання Східної Європи під егідою православ'я.

Помер 21 березня (велика середа Страсного тижня) 1627 року. Був похований в каплиці князів Корецьких у Києво-Печерській лаврі, де була його надгробна плита з епітафією.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Яковенко Н. Символ «Богохранимого града» у пам'ятках київського кола (1620—1640-ві роки) // Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. — Київ: Критика, 2002. с. 307
  2. Миненко Ю. В. Астральні символи на гербах української шляхти XVI - XVIII ст. // Українське небо 2 Студії над історією астрономії в Україні: збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. – Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2016. - с. 234-240.
  3. Rechowicz M. Kopystyński (Kopysteński) Mateusz h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 26. (пол.)
  4. Калнофойскій Аθанасій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 40.

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Захарія Копистенський