Вікіпедія

Львів (аеропорт)

міжнародний аеропорт у Львові
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Львів (значення).

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Дани́ла Га́лицького (IATA: LWO, ICAO: UKLL), (англ. Lviv Danylo Halytskyi International Airport) — міжнародний аеропорт Львова, другий найбільший в Україні за пасажиропотоком у 2021 році.

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
Lviv Danylo Halytskyi International Airport
ІАТА: LWO[1]  • ICAO: UKLL
Загальні дані
49°48′45″ пн. ш. 23°57′22″ сх. д. / 49.8125° пн. ш. 23.956111111111° сх. д. / 49.8125; 23.956111111111
Типцивільний
ОператорДержавне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького»
Обслуговує
 Львів
Розташування
Україна, Львів, вул. Любінська, 168
Висота над р. м.326 м / 1071 фт
Вебсайтwww.lwo.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
13/31 10843 3305 асфальтобетон, 70/r/c/x/t
Статистика (2021)
Кількість пасажирів▲ 1 834 051
Рейсів▲ 17 444
Ідентифікатори і посилання
GeoNames6300963
LWO[1]. Карта розташування: Україна
LWO[1]
LWO[1]
LWO[1]. Карта розташування: Львівська область
LWO[1]
LWO[1]
Мапа
CMNS: Львів у Вікісховищі

Основні параметри

ред.

Найбільший на Заході України та в усій Україні за пасажиропотоком і маршрутною мережею, окрім двох київських аеропортів і окупованого Сімферополя. Розташований у мікрорайоні Скнилівок, за 7 км на південний захід від центру міста. Відкритий 1929 року на заміну старому львівському аеропорту на Левандівці. 2012 року був відкритий новий термінал «A», а також завершено реконструкцію злітно-посадкової смуги, після чого вона може приймати літаки більшої тоннажності.

Назва

ред.

У жовтні 2010 громадськість запропонувала після реконструкції до Євро-2012 назвати львівський аеропорт на честь українського барокового скульптора Івана Георгія Пінзеля (Міжнародний аеропорт імені Пінзеля, англ. Pinsel International Airport)[2][3][4]. У грудні того ж року міський голова Андрій Садовий запропонував назву «Міжнародний аеропорт імені короля Данила» на честь засновника Львова короля Данила Галицького[5].

20 жовтня 2011 року Львівська міська рада за пропозицією об'єднання «Свобода», фракція якого мала там більшість, звернулася до прем'єр-міністра України Миколи Азарова з вимогою назвати аеропорт іменем Степана Бандери[6]. Президент України Віктор Янукович під час візиту до Львова 28 жовтня заявив, що рішення про найменування аеропорту має приймати міська рада[7], натомість у Міністерстві інфраструктури України за кілька днів оголосили, що такі розпорядження перебувають у компетенції уряду[8]. 4 листопада Верховна Рада України направила до президента Януковича запит щодо недопущення найменування львівського аеропорту іменем провідника ОУН Степана Бандери[9]. Негативно на таку пропозицію відреагувала також Польща[10].

2—7 листопада 2011 промоційний інтернет-портал Львова VisitLviv.net провів голосування за назву львівського аеропорту на своїй сторінці у Facebook[11], у якому взяли участь 12 258 користувачів соцмережі. Найбільше голосів здобула пропозиція назвати його іменем короля Данила Галицького[12]. Посилаючись на дані цього голосування, міський голова Андрій Садовий подав до уряду офіційну пропозицію щодо назви «іменем короля Данила»[13]. 9 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження назвати аеропорт на честь Данила Галицького[14]. Наступного дня секретар Львівської міської ради Василь Павлюк висловив стурбованість із приводу того, чи фігуруватиме в назві слово «король»[15], а депутат ради Юрій Михальчишин звинуватив команду мера Садового у фальсифікації голосування на Фейсбуці[16].

6 лютого 2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»[17]. Під час зустрічі з Віктором Януковичем 12 квітня інтелігенція Львова просила президента відкоригувати назву летовища з «Данила Галицького» на «короля Данила»[18][19].

Історія

ред.
Докладніше: Аеропорт на Левандівці

Перший політ у Львові відбувся в неділю 24 квітня 1910 року коли у Скнилові на аероплані «Блеріо» піднявся в повітря інженер Ієронімус.[20][21] Ранньою локацією летовища у Львові (з 1914 року) була Левандівка. 5 вересня 1922 року було здійснено перший цивільний регулярний рейс за маршрутом Гданськ — Варшава — Львів.

Першою авіакомпанією, яка почала працювати у Львові, стала Aero Lloyd.

Перші літаки, німецькі «Юнкерс», могли перевезти 4 пасажирів, згодом авіакомпанія закупила голландські «Фоккери», які перевозили 8-10 пасажирів. Ці літаки першими у світі були обладнані туалетом. У середині 30-х років у парк надійшли американські літаки «Локхід», які мали також невеличкий буфет та перевозили до 11 пасажирів. У кінці 30-х закупили американські «Дугласи» місткістю 14 пасажирів. Міжвоєнний цикл замкнули «Юнкерси» місткістю 15 пасажирів. Дві останні моделі літаків вже мали вдосконалене навігаційне обладнання та автопілот.[22]

Відстань Львів — Варшава перші «Юнкерси» долали за 2 год. 30 хв., а Фоккери — за 1 год. 40 хв.

За період пасажирських перевезень летовища на Левандівці, з 1922 по 1929 роки, було здійснено 4558 рейсів, пасажиропотік становив 10 784 осіб. Найбільше — у 1929 році — 485 рейсів (1894 пасажирів).

1929 року відбулося перебазування львівського аеропорту з Левандівки на Скнилівок, де ще тривали будівельні роботи. У 1929 році було зведено спеціальний залізобетонний ангар, який, водночас, слугував першим аеровокзалом та домашнім аеродромом львівського аероклубу (Aeroklub Lwowski[23]

). Водночас сюди було перебазовано і польський 6-й військовий авіаполк. Новий аеропорт було названо іменем п. президента республіки проф. Ігнатія Мостицького (пол. imienia P. Prezydenta Rzeczypospolitej prof. Ignacego Moscickiego).

У 1931 році до летовища підведено залізничну колію для підвозу палива й інших матеріалів.

У 1932 році збудовано кілька нових споруд, завершено прокладання водопостачальної та каналізаційної системи, льотне поле обладнано дальноміром і радіоосвітлювальною апаратурою, встановлено радіостанцію, метеопункт, паливно-заправну станцію та лампу-маяк. У 1935 році ввели в експлуатацію проблисковий ліхтар для нічних польотів, який було видно за 100 км. 1938 року встановили радіомаяки. Наприкінці 1930-х також встановили дальноміри, що сполучили Львів із Варшавою через Люблін. Також облаштовано зал очікування для пасажирів.

 
Ангар (1930-ті)
 
Розкладів рейсів на 01.04.1925 р.

Найбільшою проблемою аеропорту було розмокання ґрунтової злітно-посадкової смуги під час дощу та снігу. Через це він часто закривався, так, наприклад, 1935 року через негоду аеропорт не працював 35 днів. Злітно-посадкові смуги були розташовані навхрест: так, як зараз та з півночі на південь. Їх розміри становили приблизно 1150 x 1050 м[23]. Вони мали покращене покриття, викладене щебенем. У 1936 році майданчик перед ангаром було забетоновано. 1938 року на летовищі знову проводилися дренажні роботи.

Остання довоєнна модернізація відбулася у 1938 році. Тоді було споруджено спеціальну залу для очікування пасажирів. Бетонувати ЗПС почали вже німці у період Другої світової війни.

Загалом, з 1925 по 1939 роки на облаштування аеропорту з державного бюджету було виділено 12 мільйонів злотих[24].

Після відкриття, з левандівського аеропорту на скнилівський було перенесено рейси до Варшави — Ґданська та Кракова. У 1931 році відкрито міжнародну авіатрасу Львів — Бухарест — Софія — Салоніки. Наступного року її продовжили до Варшави, Риги й Таллінна, в 1936-му — до Афін, 1937-му — через острів Родос до Аеропорту Лода, згодом — до Гельсінкі та Бейрута. Таким чином Львів знаходився на маршруті однієї з найдовших у світі авіаліній, який пролягав між двома морями на Півночі та Півдні становив більше 4,3 тис. км, які літаки долали за 34 години. Шлях залізницею тривав 10 діб. Напередодні Другої світової війни цей маршрут, Гельсінкі — Таллінн — Рига — Варшава — Львів — Бухарест — Софія — Салоніки — Афіни — Родос — Лод — Бейрут, був найдовшим у Європі[25].

У міжвоєнний період з центру міста до аеропорту пасажирів та їхній багаж возив безкоштовний автобус. За VIP-клієнтами присилали легковик. В аеропорті працювали безкоштовні носії. Процедура оформлення документів займала менше 15 хвилин[26].

Квитки на літаки продавались не лише в аеропорту, але й у туристичних агентствах та великих готелях. На купівлю квитків у два боки існували суттєві знижки. Діти до 3 років, летіли майже безкоштовно. З центру Львова до аеропорту курсував безкоштовний автобус. Були й обмеження щодо багажу — дозволялось перевезення сумки, вагою 15 кг, а на дальні рейси — 20 кг. На посадку можна було прибувати за 15 хв. до вильоту. Фото та радіоапаратуру треба було здавати.

З «Левандівки» було також перебазовано 6-й авіаційний полк, до складу якого входили 161-ша та 162-га винищувальні ескадрильї, 61-ша і 62-га зв'язкові ескадрильї, 64-та і 65-та бомбардувальні ескадрильї, 63-тя та 66-та розвідувальні, і 69-та допоміжна ескадрилья.

Після початку Другої світової війни з Вторгнення Німеччини в Польщу, вже в перший день війни, 1 вересня 1939 року о год. 11 львівський аеропорт зазнав авіа удару ворогів. Наліт здійснили 30 бомбардувальників «Штука»[27] 4 бомбового полку Люфтваффе. Їх прикривали бомбардувальники Словацьких військово-повітряних сил. Протягом кількох днів летовище евакуювали за місто. Однак, в результаті бомбардування злітні смуги були настільки пошкоджені, що під час евакуації на них зазнали аварій кілька польських літаків.

 
Аеровокзал (1930-ті)

Після анексії Західної України Радянським Союзом, в аеропорті розмістилися літаки 15 змішаної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Червоної Армії[25]. Було також влаштовано цивільну авіацію: відкрито рейси до Києва, Москви та інших міст СРСР[24].

Німецька авіація почала нальоти на львівський аеропорт з перших днів червня 1941 року, ще до офіційного початку радянсько-німецької війни. За свідченням капітана 3-ї винищувальної групи Люфтваффе фон Гана, коли «Скнилів» потрапив до німців, на аеродромі було 264 знищених радянських літаків[25]. Завалене їхніми рештками льотне поле було непридатним до користування. Так, коли 9 липня 1941 року з Самбора до Львова прилетіли 10 розвідників «Смолік» та 10 винищувачів «Avia B-534» словацьких збройних сил, то вони були вимушені приземлятися на полях біля Рясного, де згодом влаштували тимчасовий військовий аеродром. Згодом німці розчистили й скнилівське летовище[24].

Після окупації Львова Німеччиною, аеропорт "Скнилів" відігравав роль транзитного і транспортного вузла для усього Східного Фронту.[23]

З 20 вересня 1943 - по жовтень 1943 аеродром був базою транспортної авіації Люфтваффе (Schleppgruppe 2 утворена із перейменування Verbindungskommando (S) 4)[28]. Літаки базування DFS.230, Go 242, He 46, He 111, Hs 126, Ju 52, Ju 87 і Kl 35[28].

У 1944 році, після звільнення Львова Червоною Армією, спочатку відновлено польоти з тимчасового аеропорту біля Рясного, а лише згодом — зі Скнилова. За кілька місяців сформовано Львівський авіазагін. Того ж року відновлено авіасполучення з Києвом; наступного року впроваджено рейси до Станиславова, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Рівного. Рейси до столиці виконували літаки Лі-2, до сусідніх обласних центрів — По-2.

 
Фасад радянського аеровокзалу (2019)
 
Радянський аеровокзал зі сторони аеродрому (2008)

У квітні 1955 року в аеропорті відкрито новий аеровокзал (нині — термінал 1), збудований за типовим проектом московських архітекторів Єлькіна й Крюкова, що їх консультував академік Жолтовський. Будівництво здійснював Львівський будівельний трест № 98 під керівництвом Келлера.

До кінця 1950-х років через Львів проходило багато міжнародних авіаліній, зокрема, Москва — Відень, Москва — Прага, Москва — Бухарест та інші. Через те, що на початку 1960-х цивільна авіація почала використовувати реактивні й турбогвинтові літаки, львівський аеропорт перестав обслуговувати міжнародні авіалінії.

Львівський аеропорт міг приймати турбогвинтові літаки Ан-10, від 1963 року — Ан-24, від 1964 — Іл-18 і Ту-124. Ці літаки обслуговували середні й дальні внутрішньосоюзні авіалінії. У 1967 році літаки Іл-14, що їх використовували на ближніх авіалініях, замінили на Ан-24 та Як-40. На місцевих авіалініях зі Львова літали Ан-2, Аеро-45, Л-200 «Морава». У 1970-х-1980-х роках було потовщено та продовжено злітно-посадкову смугу, внаслідок чого аеропорт зміг приймати пасажирські Ту-154, транспортні Іл-76 і Ан-22 «Антей». На середніх авіалініях експлуатувалися Ту-134, на коротких — Л-410. На 1980-ті роки припадає найбільша інтенсивність відправлень літаків зі львівського аеропорту — близько 60 в день[24].

Станом на вересень 1990 р. в аеропорту діяла загальносоюзна інформаційна система розкладів «Сирена-2»[29]. Остання дозволяла синхронізувати всі розклади між ключовими аеропортами СРСР. Пульти «Сирени-2» в УРСР були також у Дніпрі, Києві, Одесі та Сімферополі.

З розпадом Радянського Союзу кількість перевезень різко зменшилася, натомість, аеропорт відновив статус міжнародного. До саміту глав держав Центральної та Східної Європи, що проходив у Львові 1999 року, аеровокзал капітально відреставровано[30].

У 2009–2012 роках до Чемпіонату Європи з футболу 2012 під керівництвом Степана Лукашика[31] проведена реконструкція аеропорту: збудовано новий термінал в стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна»[32] вартістю 2 мільярда 437 мільйони гривень[33]; відремонтовано старий радянський термінал[30], а злітно-посадкову смугу реконструйовано та продовжено з 2510 до 3305 метрів для того, щоб вона могла приймати літаки класу D[34]. Спочатку також планувалося, що біля аеропорту буде збудовано багатоповерховий паркінг для автомобілів[35] та новий автовокзал[36], а вулиця Ряшівська буде продовжена від Патона повз летовище до Кульпарківської[37].

16 березня 2018 року Львівське летовище вперше прийняло літак Boeing 777.[38]

2018 року аеропорт досяг рекордного для себе пасажиропотоку в 1,5 мільйони пасажирів, що понад як втричі перевершує показник 10 років перед цим.[39]

З 26 жовтня 2019 року в аеропорту почав базуватися літак Boeing 737-800 авіаперевізника SkyUp.[40][41]

Інфраструктура

ред.

Новий термінал «A» площею 39 000 м2 має пропускну здатність 2000 пасажирів на годину. На першому поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, обробка багажу, а на другому й третьому поверхах — митний, прикордонний контроль та контроль із авіаційної безпеки. Аеровокзал має 28 стійок реєстрації, 18 стійок паспортного контролю, 12 пунктів контролю проходження на авіаційну безпеку[42]. У холі на першому поверсі стоїть бюст короля Данила Галицького. Старий термінал здатний пропускати 300 пасажирів за годину на приліт і 220 на відліт. У ньому діє VIP-зала[30].

Термінал «A» має 9 виходів (серед них 4 — з телетрапами із встановленими системами паркування літаків).

Злітно-посадкова смуга довжиною 3305 метрів здатна приймати літаки типу D. Можливе здійснення 20 вильотів на годину літаків типу D[34]. Перевезення пасажирів від/до літаків здійснюється автобусами AeroLAZ 12 та Neoplan Apron.

У рамках підготовки до Євро-2012 було встановлено світлосигнальне обладнання та систему інструментальної посадки ІІ категорії. Сертифікація ДАСУ була проведена в грудні 2017 р.[43]. Ця система полегшує захід і посадку за умов поганої горизонтальної видимості до 350 метрів та вертикальної — до 30 м.

Згідно індикативного плану дій щодо інвестування у транс'європейську транспортну мережу (TEN-T), який був представлений у січні 2019 року Європейською комісією і Всесвітнім банком, планується завершення реконструкції терміналу «1» — до 2020 року; реконструкція аеродромного комплексу і готелю «Тустань», будівництво вантажного терміналу, а також ангарів для авіаційного ТО — до 2030 року.[44]

З 24 червня 2019 року відновив роботу старий термінал аеропорту (термінал «1»).[45]

Послуги

ред.

Аеропорт має лаунж-зали як для пасажирів, що прямують за кордон, так і на внутрішніх рейсах.[46]

В аеропорті є магазин Duty Free.[47]

Громадський транспорт

ред.

Громадський транспорт, що курсує до нового терміналу «A» аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького:

  № 29: Аеропорт (Термінал А) — Університет

Час роботи: 06:08 — 22:54

Вартість квитка: 10₴ (у водія) / 6₴ (безготівкова онлайн оплата);

  № 48: Аеропорт (Термінал А) — ринок Галицьке перехрестя

Час роботи: 07:00 — 22:00

Вартість квитка: 10₴;

  (нічний) № 2Н: Аеропорт (Термінал А) — АС Західна — Площа Різні

Час роботи: 23:40 — 05:23

Вартість квитка: 14₴;

  (експрес): Аеропорт (Термінал А) —  Залізничний вокзал

Час роботи: 10:00 — 19:00

Вартість квитка: 20₴.

Авіалінії та напрямки

ред.
Авіакомпанія Пункт призначення
  airBaltic Сезонно: Рига
  Air Ocean Airlines Запоріжжя, Київ-Жуляни, Харків
  Austrian Airlines Відень
  Azur Air Ukraine Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Марса-Алам, Шарм-ель-Шейх
  Bees Airlines

Виконуються: Барселона, Київ-Жуляни, Прага
Сезонно: Іракліон (початок 5 червня 2022), Родос, Тбілісі
Сезонний чартер: Анталія, Марса-Алам, Хургада, Шарм-ель-Шейх

  Belavia Мінськ (з травня 2021 р. призупинено польоти)
  Buta Airways Баку (Призупинено)
  Flynas Сезонно: Джидда, Ель-Касим, Ер-Ріяд
  LOT Polish Airlines Варшава-Шопен, Зелена Гура
  Lufthansa Франкфурт
  Motor Sich Airlines Київ-Жуляни
  Pegasus Airlines Стамбул-Сабіха Гекчен
Сезонно: Бодрум, Даламан (початок 4 червня 2022)
  Ryanair

Виконуються: Болонья, Будапешт, Варшава-Модлін, Венеція-Тревізо, Вроцлав, Дюссельдорф-Веце, Каунас, Краків, Лондон-Станстед, Манчестер, Меммінген, Мілан-Бергамо, Неаполь, Піза, Познань, Рига, Рим-Ф'юмічіно
Сезонно: Пафос

Початок 03.2022: Барі, Братислава, Палермо, Турин
Початок 04.2022: Барселона, Брюссель-Шарлеруа, Гданськ, Нюрнберг, Стокгольм-Арланда, Загреб

  SkyUp Сезонно: Баку, Батумі, Бодрум, Даммам, Одеса, Тирана, Тиват
Сезонний чартер: Анталія, Ель-Касим, Марса-Алам, Хургада, Шарм-ель-Шейх

Початок 04.2022: Аліканте, Лісабон, Прага, Тель-Авів
Початок 05.2022: Барселона, Бахрейн, Валенсія, Відень, Ер-Ріяд, Кувейт, Ларнака
Початок 06.2022: Бургас, Іракліон, Маскат, Родос, Салоніки

  Turkish Airlines Стамбул
  Міжнародні авіалінії України Київ-Бориспіль
Сезонно: Тель-Авів
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Іракліон, Салоніки, Хургада, Шарм-ель-Шейх
  Windrose Airlines Київ-Бориспіль

Сезонний чартер: Анталія, Хургада, Шарм-ель-Шейх

  Wizz Air Виконуються: Берлін-Бранденбург, Варшава-Шопен, Вроцлав, Гданськ, Дортмунд, Катовиці, Ларнака, Лондон-Лутон, Меммінген, Пардубиці, Познань

Початок / Відновлення 03.2022: Будапешт, Ейндговен
Початок / Відновлення 04.2022: Барселона, Біллунн, Брюссель-Шарлеруа, Вільнюс, Катанія, Лісабон, Мадрид, Мілан-Мальпенса, Неаполь, Париж-Бове, Рим-Ф'юмічіно, Таллінн
Початок 07.2022: Афіни, Братислава, Валенсія, Венеція-Тревізо, Ніцца, Салоніки

 
 
Київ-Жуляни
 
Київ-Бориспіль
 
Відень
 
Варшава-Шопен
 
Варшава-Модлін
 
Франкфурт
 
Стамбул
 
Стамбул-Сабіха
 
Болонья
 
Будапешт
 
Венеція
 
Вроцлав
 
Дюссельдорф-Веце
 
Лондон-Станстенд
 
Лондон-Лутон
 
Каунас
 
Краків
 
Мілан-Бергамо
 
Неаполь
 
Пафос
 
Познань
 
Рим-Ф'юмічіно
 
Рим-Чампіно
 
Турин
 
Тель-Авів
 
Берлін
 
Гданськ
 
Дортмунд
 
Ларнака
 
Меммінген
 
Мілан-Мальпеса
 
Пардубиці
 
Рига
 
Анталія
 
Бодрум
 
Даламан
 
Родос
 
Батумі
 
Одеса
 
Тирана
 
Тиват
 
Іракліон
 
Баку
 
Біллунн
 
Братислава
 
Вільнюс
 
Катанія
 
Катовиці
 
Лісабон
 
Таллін
 
Барі
 
Палермо
 
Піза
 
Львів
 
Мадрид
 
Ейндховен
 
Барселона
 
Париж Бове
 
Брюссель-Шарлеруа
 
Ніцца
 
Салоніки
 
Афіни
 
Прага
 
Запоріжжя
 
Харків
 
Валенсія
 
Тбілісі
 
Зелена Гура
 
Манчестер
 
Бургас
 
Аліканте
 
Нюрнберг
 
Стокгольм-Арланда
 
Загреб
Пункти призначення -  

Прийнятні літаки

ред.
 
Boeing 777-200ER авіакомпанії «Omni Air International» в аеропорту «Львів» (2017)
 
Boeing 767 Ефіопських авіаліній в аеропорту «Львів» (2015)
Ан-124 «Руслан» заходить на посадку в аеропорту «Львів»

Пасажирообіг

ред.

Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.


Рік Пасажиропотік
Львівського аеропорту		 % Загальний пасажиропотік по країні % Частка Львова
2002 110,200 - —
2003 144100 ▲30.8 % —
2004 198200 ▲37.5 % —
2005 235900 ▲19 % 6450000 — 3.7 %
2006 278200 ▲18 % 7441000 ▲16 % 3.7 %
2007 424100 ▲52.4 % 9300000 ▲25 % ▲4.6 %
2008 532100 ▲25.5 % 10800000 ▲16 % ▲4.9 %
2009 452300 ▼15 % 8894900 ▼18 % ▲5.08 %
2010 481900 ▲6.5 % 10242500 ▲15 % ▼4.70 %
2011 296900 ▼38.4 %[48] 12464800 ▲22 % ▼2.37 %
2012 576000 ▲94 %[49] 14107000 ▲13 % ▲4.08 %
2013 700800 ▲21.7 % 15134600 ▲7 % ▲4.63 %
2014 585200 ▼16.5 % 10896500 ▼28 % ▲5.37 %
2015 570570 ▼2.5 % 10695200 ▼2 % ▼5.33 %
2016 738000 ▲29.3 % 12929900 ▲21 % ▲5.71 %
2017 1080000 ▲46.3 % 16499500 ▲27 % ▲6.55 %
2018 1597700 ▲48 % 20545500 ▲24.5 % ▲7,77 %
2019 2217400 ▲38.8 % 24336600[50] ▲18.5 % ▲9.1 %
2020 877700 ▼60.4 % 8664500[51] ▼64.4 % ▲10.12 %
2021 1 834 051 ▲108.8 % 16 221 000 ▲87,2 % ▲11.31 %

Статистика за місяцями

ред.
Пасажиропотік
Місяць 2018 2019 2020 2021 2022
Січень 85600 127100 163400[52] 43 830 139 286
Лютий 71000 108400 140300[53]
Березень 84100 133900 67100[54]
Квітень 104700 155200[55] 67700[56]
Травень 132300 197700 115300[56]
Червень 173800 227400[57] 183 200[58]
Липень 193100 243000[59] 251 003
Серпень 191600 251800[60][61] 291 183[62]
Вересень 168500 226300[63][64] 257 398[65]
Жовтень 138500 200300 208 326
Листопад 124900 174200[66] 153 520
Грудень 129600 171600 47 838 160 236
Всього 1597700 2217400 878500[67] 1 834 051
Кількість рейсів
Місяць 2018 2019 2020 2021 2022
Січень 993 1271 1347[52] 642 1472
Лютий 868 1040 1226[53]
Березень 984 1292
Квітень 1129 1475[55]
Травень 1316 1739
Червень 1590 1798[68]
Липень 1600 1933[59] 2 144
Серпень 1571 1942[61] 1567 2 292[62]
Вересень 1503 1948[64] 2 207
Жовтень 1355 1682 1 855
Листопад 1235 1412[66] 1 635
Грудень 1282 1423 744 1 757
Всього 15429 18963 9 914 17 444[69]

Катастрофи та інциденти

ред.
  • 16 листопада 1959 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СССР-11167, який летів з Москви (Внуково) до Львова, зазнав аварії при посадці в аеропорті «Львів». Загинуло 40 людей.
  • 26 лютого 1960 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СССР-11180, який летів із Києва (Жуляни) до Львова, зазнав аварії при посадці у Львові. Загинуло 32 людей. Один пасажир вижив.
  • 23 грудня 1973 року — пасажирський літак Ту-124, реєстр. номер СССР-45044, який виконував рейс Львів — Київ (Бориспіль), впав після зльоту біля Винник через пожежу в двигуні. Загинуло 17 людей.
  • 3 травня 1985 року — пасажирський літак Ту-134А, реєстр. номер СССР-65856, який виконував рейс Таллінн — Львів — Кишинів, при посадці в аеропорт зіткнувся із вини диспетчерів з військово-транспортним Ан-26, що летів зі Львова в Москву. Унаслідок зіткнення загинули всі 94 особи в обох літаках.
  • 27 липня 2002 року — під час проведення авіашоу впав винищувач Су-27 у натовп глядачів, що прийшли подивитися шоу. Загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей. За кількістю загиблих є найбільшою катастрофою в історії авіаційних шоу. 2 пілоти катапультувались і вижили. Обидва згодом були засуджені на тривалі терміни ув'язнення.
  • 6 січня 2019 року — пасажирський літак Boeing 737—800 авіакомпанії Turkish Airlines, реєстр. номер TC-JVI, який виконував рейс Львів — Стамбул, при здійсненні розвороту на ЗПС в районі 8 РД, частково викотився за межі ЗПС. Постраждалих немає.
  • 4 жовтня 2019 року — транспортний літак АН-12БК, реєстр. номер UR-CAH, який виконував рейс Віго — Львів — Стамбул зазнав катастрофи при посадці. Загинуло 5 членів екіпажу.
  • 23 листопада 2019 року — пасажирський літак авіакомпанії МАУ, рейсу PS034, який виконував рейс Львів — Київ, при здійсненні розвороту на ЗПС, частково викотився за її межі. Постраждалих немає.
  • 18 березня 2022 року — Росія атакувала територію аеропорта 3 крилатими ракетами.

Див. також

ред.

Галерея

ред.
  •  
    Аеропортовий автобус AeroLAZ (2008)
  •  
    Автобусна зупинка біля аеропорту (2008)

Примітки

ред.
  1. ↑ Код IATA «LWO» від польського Lwów
  2. ↑ Львів. Аеропорт Пінзель. [Архівовано 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Блог Ірини Магдиш, zaxid.net
  3. ↑ Львів. Аеропорт Пінзель. [Архівовано 1 листопада 2010 у Wayback Machine.] Блог Тараса Возняка, Блоги, Українська Правда
  4. ↑ Львів. Аеропорт «Пінзель». А раптом вдасться? [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] Ірина Магдиш, Історична правда, Українська правда
  5. ↑ Аеропорт «Львів» хочуть назвати іменем Короля Данила. [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.] zaxid.net
  6. ↑ Мер Львова пропонує назвати аеропорт іменем короля Данила. zaxid.net
  7. ↑ Янукович не проти, щоб Львівський аеропорт носив ім'я Бандери. [Архівовано 29 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Історична правда, Українська правда
  8. ↑ Колесніков каже, що Янукович обманув львів'ян про аеропорт імені Бандери. [Архівовано 23 вересня 2014 у Wayback Machine.] Історична правда, Українська правда
  9. ↑ Парламентська більшість проголосувала проти імені Бандери. [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] УНІАН
  10. ↑ Польща не хоче, щоб аеропорт Львова носив ім'я Бандери. [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] Українська правда
  11. ↑ Якою буде назва львівського аеропорту? [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.] VisitLviv.net
  12. ↑ Король Данило переміг в опитуванні щодо назви львівського аеропорту. [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] VisitLviv.net
  13. ↑ Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера. [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.] Історична правда, Українська правда
  14. ↑ Аеропорт Львова носитиме ім'я засновника міста Данила Галицького. [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Урядовий портал
  15. ↑ Львівська влада просить в Уряду додати слово «короля» в назві летовища. [Архівовано 12 листопада 2011 у Wayback Machine.] ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  16. ↑ Львівська «Свобода» звинуватила Facebook у фальсифікаціях. [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.] zaxid.net
  17. ↑ Аеропорт «Львів» офіційно отримав нову назву. [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] zaxid.net
  18. ↑ Назву львівського аеропорту Януковичу порадили історики. [Архівовано 16 квітня 2012 у Wayback Machine.] zaxid.net
  19. ↑ Інтелігенція Львівщини просила у Президента грошей та перейменування аеропорту.[недоступне посилання з липня 2019] Львівські новини
  20. ↑ Галичанинъ 1910, ч.83
  21. ↑ Лаба В. Літопис парафії Скнилів під Львовом від давніх часів до 1944 року, -Львів, 2015
  22. ↑ Юрій ТАНЧИН, Богдан БІЛАН (07.05.2020). Історія аеропорту “Львів” там, де його усі звикли бачити. https://photo-lviv.in.ua (українська) . Архів оригіналу за 28 липня 2020.
  23. ↑ а б в L. deZeng IV, Henry. Luftwaffe Airfields 1935-45 Russia (incl. Ukraine, Belarus & Bessarabia) (PDF).
  24. ↑ а б в г Ярослав Янчак, Андрій Козицький. Енциклопедія Львова // Аеродром / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 41-43. — ISBN 966-7007-68-8.
  25. ↑ а б в Ярослав Янчак, Андрій Козицький. Енциклопедія Львова // Авіація / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 26-27. — ISBN 966-7007-68-8.
  26. ↑ Високий політ. [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] Ольга Швагуляк-Шостак, Business Class Magazine
  27. ↑ З книги: Степан Шах «Львів — місто моєї молодости. (Спомин присвячений Тіням забутих Львов'ян)» — Мюнхен, 1955
  28. ↑ а б Michael Holm. https://www.ww2.dk/air/transport/vk4.htm.
  29. ↑ Перечень действующих центров "Сирены-2" (ц) и удаленных городов (уд.г.). cdn.aviaforum.ru (рос.). Архів оригіналу (jpg) за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  30. ↑ а б в Існуючий термінал. [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  31. ↑ Службу підготовки аеропорту «Львів» до Євро-2012 очолить Степан Лукашик [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.] ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  32. ↑ Новий аеровокзал. [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  33. ↑ Аеропорти до Євро-2012 подорожчали ще на півмільярда. [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.] Економічна правда, Українська правда
  34. ↑ а б Аеродром. [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  35. ↑ Львів отримав ескізний проект пасажирського терміналу аеропорту. УНІАН. 05 березня 2009. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017.
  36. ↑ Біля львівського аеропорту до «Євро-2012» збудують потужний автовокзал. [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.] ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  37. ↑ Нова дорога на вул. Ряшівській у Львові матиме чотири смуги. [Архівовано 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] zaxid.net
  38. ↑ Zaxid.net. Львівський аеропорт уперше прийняв найбільший в Україні пасажирський літак Boeing 777. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  39. ↑ Порівняно з 2008 роком.
  40. ↑ SkyUp открывает базу во Львове. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  41. ↑ avianews.com. Аэропорт Львов получил базового авиаперевозчика | avianews.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 жовтня 2019.
  42. ↑ Кабмин утвердил финплан Львовского аэропорта на 2017 год. cfts.org.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  43. ↑ Аэропорту Львов позволили использовать систему посадки в плохую погоду на полную мощность. www.avianews.com. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2017.
  44. ↑ Транспортная сеть TEN-T: Каким видят развитие инфраструктуры Украины в Евросоюзе. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  45. ↑ Старый терминал аэропорта Львов принял первый рейс после возобновления работы (фото). cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  46. ↑ Бізнес-зали Mastercard в Україні
  47. ↑ Новий Duty Free заплатить рекордну ціну за оренду в аеропорту «Львів». Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  48. ↑ Avianews.com: Аэропорт Львов (Аеропорт Львів IATA: LWO) терминал, как доехать [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  49. ↑ Korrespondent.net: Львівський аеропорт практично вдвічі збільшив пасажиропотік. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
  50. ↑ Пассажиропоток аэропортов Украины вырос на 18,5% в 2019 году. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  51. ↑ avianews.com (31 січня 2021). Аеропорти України: результати роботи в 2020 році. avianews.com (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  52. ↑ а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 1 лютого 2020.
  53. ↑ а б avianews.com. Аэропорт Львов обслужил 140,3 тыс. пассажиров в феврале 2020 года | avianews.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 2 березня 2020.
  54. ↑ Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Процитовано 7 квітня 2020.
  55. ↑ а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 травня 2019.
  56. ↑ а б avianews.com (17 червня 2021). Аэропорты Украины в мае: Львов лидер в регионах, Харьков второй. avianews.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  57. ↑ Аэропорт Львов обслужил почти 1 млн пассажиров в 1 полугодии 2019 года. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  58. ↑ avianews.com (12 липня 2021). Названы ТОП-3 аэропорта Украины в июне. avianews.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  59. ↑ а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2019.
  60. ↑ Аэропорт Львов обслужил почти 1,5 млн пассажиров с начала года. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
  61. ↑ а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Процитовано 1 вересня 2019.
  62. ↑ а б Zaxid.net. Львівський аеропорт уперше за два роки перетнув позначку мільйон пасажирів. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  63. ↑ Пассажиропоток аэропорта Львов составил почти 1,7 млн человек за 9 месяцев. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  64. ↑ а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 1 жовтня 2019.
  65. ↑ Аеропорт Львів повідомив про найпопулярніші напрямки у вересні | Новини. dailylviv.com (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.
  66. ↑ а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 2 грудня 2019.
  67. ↑ Аэропорты Украины в 2020 году: Основные тренды. cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
  68. ↑ Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 липня 2019.
  69. ↑ Львівський аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів у 2021 році [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.] // Національний промисловий портал, 2022-01-16

Посилання

ред.
Міжнародний аеропорт «Львів»
у сестринських Вікіпроєктах
  Міжнародний аеропорт «Львів» у Вікімандрах?
  Міжнародний аеропорт «Львів» у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Львів_(аеропорт)&oldid=44027492